14 жовтня 2014 року м. Київ К/800/51891/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області про стягнення коштів, -
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суди виходили з наступного.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III, (далі-Закон України №2240), визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Відповідно до статті 1 Закону України №2240, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 9 Закону України №2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.
Відповідно до абзаців 1-2 частини 1 статті 30 Закону України №2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частина 2 статті 22 Закону №2240 передбачає, що страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.
27 грудня 2013 року на рахунок позивача Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Чернівецькій області перераховані страхові кошти у сумі - 753,92 грн. згідно квитанції №106.50.1/9317 від 26 грудня 2013 року, згодом, а саме в період з 30 по 31 грудня 2013 року була сплачена інша частина коштів на загальну суму - 1507,83 грн., згідно квитанцій №272.50.1/21337 від 30 грудня 2013 року, № 273.50.1/21345 від 30 грудня 2013 року та № 64 від 31 грудня 2013 року.
Всього сума повернених коштів Фонду складає 2261,75 грн.
Судами встановлено, що відповідачем своєчасно було виконано обов'язок, покладений на нього рішенням №301 від 18 грудня 2013 року то своєчасно здійснено перерахунок коштів на рахунок позивача. Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив у рішенні, що відповідач мав обов'язок саме перерахувати кошти, а термін їх зарахування на рахунок позивача залежить від роботи банківської установи.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області про стягнення коштів.
Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Ліпський
Суддя Д.В. Ліпський