08 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/61183/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012
у справі № 2а-4964/12/2670
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (далі - Товариство)
до Київської регіональної митниці
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 90 та № 91.
У прийнятті цих судових актів суди обох попередніх інстанцій виходили з того, що при розмитненні імпортованого товару («контейнерів (пакетів) для зберігання та транспортування лікарських засобів, виготовлених з листового матеріалу (полівінілхлориду) для інфузійних розчинів, з замком з поворотним запором та великим полікарбонатним ковпачком, ємністю: 100 мл, 250 мл, 500 мл та 5000 мл») позивач сплатив митні платежі у необхідному розмірі, правильно визначивши код товарної номенклатури цього товару.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Київська регіональна митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що невірне визначення імпортером коду товарної номенклатури згідно з УКТ ЗЕД ввезеної продукції призвело до заниження митних платежів, які підлягають сплаті при розмитненні товару.
Товариством у відповідності до статті 216 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) подано заперечення на касаційну скаргу, а якому позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій і просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Київською регіональною митницею було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання Товариством законодавства з питань митної справи, оформлену актом від 02.03.2012 № н17/12/100000000/30109129.
За наслідками цієї перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.03.2012 № 90 про донарахування Товариству грошового зобов'язання з ввізного мита у сумі 6776,91 грн. (у тому числі 6775,91 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями), а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.03.2012 № 91, за яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 96218,93 грн. (у тому числі 96217,93 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями).
Підставою для зазначених донарахувань слугував висновок відповідача про невірне визначення позивачем коду товарної номенклатури згідно з УКТ ЗЕД під час митного оформлення імпортованого товару - «контейнерів (пакетів) для зберігання та транспортування лікарських засобів, виготовлених з листового матеріалу (полівінілхлориду) для інфузійних розчинів, з замком з поворотним запором та великим полікарбонатним ковпачком, ємністю: 100 мл, 250 мл, 500 мл та 5000 мл».
Так, за висновком Київської регіональної митниці, зазначений товар класифікується за кодом 3923 90 90 00 УКТ ЗЕД, позаяк належить до виробів з пластмас, які використовуються для упакування чи транспортування всіх видів продуктів, та належить до товарної позиції 3923, тоді як позивачем було Товариством було розмитнено спірну продукцію за кодом 3926 90 92 00 як виріб медичного призначення, для якого встановлено пільговий режим сплати митних платежів.
Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
У пункті 10 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, встановлено, що рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці (відділом контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Преамбулою Закону України від 05.04.2001 № 2371-III "Про Митний тариф України" встановлено, що Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Статтею 1 цього Закону затверджено Митний тариф України, згідно з яким до товарної позиції 3923 групи 39 розділу VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) віднесено «Вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарів; пробки, кришки, ковпаки та інші вироби з пластмас для герметизації, закупорювання», а до товарної позиції 3926 - «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914». До цієї товарної позиції входить, зокрема, товарна підпозиція 39269092, яка включає вироби з пластмаси, виготовлені з листового матеріалу.
У додатку до Закону "Про Митний тариф України" визначені основні правила інтерпретації УКТЗЕД.
Відповідно до підпункту "а" пункту 3 цих Правил у разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій <...> перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. <...>
Керуючись наведеними Правилами, суди обох попередніх інстанцій дійшли висновку, що товарна позиція 39269092 містить конкретніший опис товару у порівнянні з найменуванням товарної позиції 3923909000.
Також, суди послалися на постанову Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949, якою затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, до якого включено товари за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 91 00 - «Контейнери для зберігання та транспортування крові, лікарських засобів, біологічних рідин».
При цьому суди за наслідками дослідження зовнішньоекономічного контракту від 16.03.2006 № 16/03/06, укладеного Товариством та постачальником (компанією «Джангсу кагхуа медікал еквіпмент Ко.Лтд», Китай), а також сертифікаційних документів на вказаний товар встановили, що спірна продукція є медичним пакувальним матеріалам та належить саме до виробів медичного призначення.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає обґрунтованим висновок судів про правильність визначеного позивачем коду товарної номенклатури поставленого товару, в зв'язку з чим у відповідача не було правових підстав для донарахування Товариству оспорюваних сум грошових зобов'язань.
Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних рішень судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 у справі № 2а-4964/12/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько