08 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/11646/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Бердянська ОДПІ)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2010
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011
у справі № 2а-36/10/0870
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1)
до Бердянської ОДПІ
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011, позов задоволено; скасовано рішення Бердянської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.08.2009 № 0002651720.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що податковим органом не доведено факту здійснення позивачем розрахункових операцій у розумінні статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виключає правомірність застосування до СПД ОСОБА_1 заходів відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 названого Закону.
Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Бердянська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти обох попередніх інстанцій та прийняти нове рішення по суті спору, яким у позові відмовити. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем у перевіреному періоді готівкових коштів у сумі 1519 грн. без застосування РРО та без ведення Книги обліку доходів та витрат.
У запереченні на касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку СПД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, оформлену актом від 12.08.2009 № 504/17-02/НОМЕР_2.
У цьому акті зазначено, що у перевіреному періоді позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, отримала готівкові кошти у загальній сумі 1519 грн. за оформлення періодичних видань без проведення зазначених розрахункових операцій через РРО; при цьому СПД ОСОБА_1 не велася Книга обліку доходів та витрат.
Наведені обставини стали підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 7595 грн. за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно з оспорюваним рішенням.
Відповідно до вимог зазначеної норми Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
В силу вимог пункту 6 статті 9 названого Закону умовою звільнення суб'єктів малого підприємництва від обов'язку використовувати реєстратори розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) є ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
У статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункову операцію визначено як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
За наслідками дослідження наявних у справі доказів суди встановили, що матеріалами справи не підтверджується факт приймання позивачем готівкових коштів у вказаній сумі. Адже, як зазначили суди, наявні у справі товарний чек від 17.02.2009 № 88 на суму 1200 грн. та відомість з реалізації канцелярських товарів (на які посилається відповідач) свідчать про отримання відповідних коштів іншою особою - приватним підприємцем ОСОБА_2 та не мають відношення до діяльності позивача. Інших доказів на підтвердження обставин, зазначених в акті перевірки, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного суди цілком об'єктивно зазначили про недоведеність податковим органом правомірності прийняття оспорюваного рішення та правомірно задовольнили позов.
Доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку установлених судами обставин справи, що відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а-36/10/0870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько