29 вересня 2014 року м. Київ В/800/4341/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючої:Блажівської Н.Є.,
Суддів: Кошіля В. В., Моторного О. А., Сіроша М. В., Цвіркуна Ю. І.
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року
у справі № 2а-9997/12/2670 (К/800/1402/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року у вказаній справі.
Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У заяві про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 9.3 абзацу 4 пункту 9.4 та пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 8.1.1, пункту «а» пункту 19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2011 року по справі № 2а-5924/08 у якій, на його думку, вказані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, яка у ній розглядалася, відмінний від того, який є у даній справі.
Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
В той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданої як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права ухвали Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.
За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.
З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239, 2391, 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року у справі № 2а-9997/12/2670.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча Н.Є. Блажівська
Судді В. В. Кошіль О. А. Моторний М. В. Сірош Ю. І. Цвіркун