"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/1269/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Торезька ОДПІ)
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2013
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013
у справі № 805/13246/13-а
за позовом ОСОБА_2
до Торезької ОДПІ
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Торезької ОДПІ з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2013 № 0000301702.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2013,залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013, позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення скасовано у зв'язку з його протиправністю; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Торезька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій та повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що матеріалами справи не підтверджується факт отримання позивачем коштів у сумі 500 000 грн. від ОСОБА_3 як оплату за відчужені корпоративні права, у зв'язку з чим відповідні кошти мають оподатковуватись за правилами пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає необхідне частково задовольнити розглядувані касаційній вимоги, виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками отримання від приватного акціонерного товариства «ТЕТЗ-Інвест» (далі - ПАТ «ТЕТЗ-Інвест») податкової інформації про можливі порушення позивачем податкового законодавства Торезькою ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ОСОБА_2 належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.
Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 29.05.2013 № 403/17-2/НОМЕР_2, в якому зазначено про невключення позивачем до оподатковуваного доходу готівкових коштів у сумі 500 000 грн., отриманих від ОСОБА_3 на підставі розписки від 30.11.2010. При цьому податкова інспекція наголосила на помилковості кваліфікації позивачем цих коштів як доходу від продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав», позаяк ОСОБА_2 не був учасником договору купівлі-продажу цінних паперів від 27.08.2010 № 20100827-13528/Д, за яким ПАТ «ТЕТЗ-Інвест» придбав відповідний пакет акцій у товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ок-2».
На час виникнення спірних правовідносин порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулювався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Так, пунктом 4.3 статті 4 названого Закону передбачено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства (підпункт 4.3.18).
У справі, що переглядається,суди встановили, що згідно з випискою з реєстру власників іменних цінних паперів ОСОБА_2 був власником акцій відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» (далі - ВАТ «Торезтвердосплав») у кількості 45218 шт.
05.08.2010 позивач разом з іншими учасниками ВАТ «Торезтвердосплав» (сторона-1) підписав протокол про наміри з ПАТ «ТЕТЗ-Інвест» та ОСОБА_3 (сторона-2), яким передбачено укладення названими сторонами договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Торезтвердосплав» та продаж належного стороні-1 пакету акцій стороні-2 за ціною 2500 000 грн.
Суди також з'ясували, що розпискою від 30.11.2010 засвідчено факт сплати ОСОБА_3 позивачеві грошових коштів у сумі 500 000 грн. в рахунок оплати за відчужені акції. Укладення ж договору купівлі-продажу цінних паперів від 27.08.2010 № 20100827-13528/Д між ПАТ «ТЕТЗ-Інвест» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ок-2» (продавець) було зумовлено передачею спірних акцій останньому як зберігачеві позивачем.
Слід зазначити, що у сфері податкового законодавства діє принцип превалювання сутності над формою, відповідно до якого податкові наслідки господарських операцій визначаються не з їх правової форми, а з фактичного економічного змісту таких операцій. У свою чергу, економічна сутність господарської операції характеризується зміною майнового стану її учасників.
Оскільки у даному разі, як вбачається з установлених судами обставин справи, фактично операції з продажу спірних акцій викликали майнові зміни саме у позивача, то зазначення в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 27.08.2010 № 20100827-13528/Д товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ок-2» як продавця акцій, не змінює сутності цієї операції та її наслідків для позивача.
У той же час відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
За змістом підпункту «б» підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 цього Закону не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів, у випадку, визначеному підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону).
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 названого Закону у випадках, визначених підпунктами «а» і «б» цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що від оподаткування звільняється лише дохід від продажу інвестиційних активів, які припадають на частку в статутному фонді емітента, яка сформована за рахунок приватизаційних майнових сертифікатів.
Однак у розгляді цієї справи суди не встановили, за рахунок яких джерел та в результаті яких юридичних подій позивач набув у власність спірні акції ВАТ «Торезтвердосплав». Вказана обставина входить до предмета доказування у справі, позаяк є вирішальною при визначенні режиму оподаткування доходу ОСОБА_2, отриманого від продажу спірних цінних паперів.
Оскільки прийняття правильного по суті спору рішення потребує додаткового встановлення обставин даної справи, тоді як відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний суд позбавлений можливості встановлювати або визнавати доведеними обставини, які не були встановлені у судовому рішенні, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення відповідних недоліків.
На підставі частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого адміністративного суду України від 02.09.2011 № 193 було установлено, що розгляд адміністративних справ, підсудних Донецькому окружному адміністративному суду, здійснюється Запорізьким окружним адміністративним судом.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог висновки судів учасниками провадження не оскаржуються. Вищим адміністративним судом України не було виявлено порушень норм матеріального і процесуального права, на які відсутні посилання у поданій касаційній скарзі; висновок судів про правомірність проведення Торезькою ОДПІ спірної перевірки за фактом отримання податкової інформації про ймовірні порушення у сфері оподаткування відповідають підставі, передбаченій у підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити частково.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 у справі № 805/13246/13-а скасувати в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2013 № 0000301702.
У цій частині справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
3. В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 у справі № 805/13246/13-а.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько