Справа: № 2а-2540/11 Головуючий у 1-й інстанції: Миколаєць І.Ю. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
17 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 08.04.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 08.04.2011 позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги, в яких апелянти просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду - зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження. При цьому, позивач є особою, яка фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"від 18.01.2001 року №2240-ІІІ. Відповідно до статті 43 Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, пунктом 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказані норми Закону були прийняті пізніше в часі, вони мали пріоритет по відношенню до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі п.7 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію ст.ст. 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про те, що з урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату їй недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.09.2010 по 08.04.2011.
Однак, вказаного періоду не зазначено судом першої інстанції в резоютивній частині оскарженого рішення, тому колегія суддів вважає необхідним змінити судове рішення в цій частині.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації - задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду м.Києва від 08.04.2011 - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини у такій редакції:
«Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_2 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-ІІІ від 18.01.2001 за період з 22.09.2010 по 08.04.2011».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.