Справа: № 826/795/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
14 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2013 року № 0113622600, -
В січні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0113622600.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 20.05.2013 № 0113622600.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 є власником земельних ділянок:
1. площею 2,3815 га, розташованої у Київській області, м. Буча, з цільовим призначенням землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення з кадастровим номером 3210800000:01:139:0033 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 359103);
2. площею 4,2196 га, розташованої у Київській області, м. Буча, з цільовим призначенням землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення з кадастровим номером 3210800000:01:139:0011 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 359104).
Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0113622600, яким ОСОБА_6 визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 126 939,16 грн.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області протиправним, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПК України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII «Плата за землю».
Відповідно до ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 названого кодексу.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 цього Кодексу).
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу, це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель, є Закон України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378).
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 1378, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 20 Закону № 1378).
Як вбачається з листа відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області від 26.10.2011 № 482, на запит від 21.10.2011 № 1744/9/173 стосовно нормативно-грошових оцінок земельних ділянок окремо по цільовим призначенням, які знаходяться у власності гр. ОСОБА_6 згідно держаних актів серії ЯЛ №359103 та ЯЛ №359104, які розташовані на території м. Буча, у додатку до вищезазначеного листа надано наступні дані щодо нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які належать позивачу:
1. державний акт серії ЯА №359103 - всього за 2010 рік 4 579 624,50 грн.; всього за 2011 рік 4 579 624,50 грн.;
2. державний акт серії ЯА №359104 - всього за 2010 рік 8 114 290,80 грн.; всього за 2011 рік 8 114 290,80 грн.
Так, Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області при нарахуванні позивачу суми земельного податку було застосовано нормативно грошову оцінку земельних ділянок станом на 2010-2011 роки, вказану в додатку до листа відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області від 26.10.2011 № 482, без врахування витягів з технічної документації № 758 та № 759 від 18.05.2012 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, наданих позивачем Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.
Матеріали справи містять копію листа відділу Держземагентства у м. Бучі Київської області від 31.07.2013 № 28 адресованого відповідачу, зі змісту якого вбачається, що на запит Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.07.2013 № 37/9-10-31-15-03-10, проінформовано про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_6 з цільовим призначенням землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення розташовані у м. Бучі, яка становить 7 807 471,50 грн. площею 2,3815 га та 13 833 469,00 грн. площею 4,2196 га.
Згідно п. 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1066, для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держземагентством, Рескомземом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими головними управліннями земельних ресурсів - органам державної податкової служби відповідного рівня щодо: проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.
Таким чином, на підставі вищевикладених правових норм вбачається, що розмір земельного податку встановлюється на підставі нормативно грошової оцінки земельних ділянок, дані про яку формує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та яка подається контролюючому органу не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 20.05.2013 № 0113622600 без врахування отриманої від відділу Держземагентства у м. Бучі Київської області інформації, оформленої листом від 31.07.2013 № 28, про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_6, яка відрізняється від нормативно грошової оцінки земельних ділянок вказаної представником відповідача у запереченнях проти позову.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем передчасно встановлено розмір земельного податку, вказаного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні без врахування розміру нормативно грошової оцінки земельних ділянок, належних ОСОБА_6, станом на 2013 рік, оскільки така оцінка надана відділом Держземагентства у м. Бучі Київської області листом від 31.07.2013 № 28 за запитом від 10.07.2013 № 37/9-10-31-15-03-10, тобто вже після винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, а, відтак, податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0113622600 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 17.10.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.