Справа: № 826/6966/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
15 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні комунікації «КВІО» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні комунікації «КВІО» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування наказу, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні комунікації «КВІО» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - відповідач) про скасування наказу № 1151 від 12.05.2014 року про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпоративні комунікації «КВІО» з питань дотримання вимог податкового законодавства з платником податків ТОВ «ТОРЕНІЯ» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року на п'ять робочих днів з 12.05.2014 року, виданого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 27 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві направило відповідачу по справі листи № 628/7/26-56-22-01-10 від 25.03.2014 року та № 713/7/26-56-22-02-10 від 03.04.2014 року з доданим до них витягом з кримінального провадження № 32014100000000036 згідно якого по ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691) порушено кримінальну справу за статтею 205 ч. 2 КК України та протокол допиту свідка від 31.03.2014 року. Відповідач, з метою контролю за дотриманням податкового законодавства, вручив директору ТОВ «КК «КВІО» Кирієнку А.М. запит від 27.03.2014 року № 5690/26-58-22-01-10 про надання пояснень та документального підтвердження щодо порядку відображень в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин, при формуванні податкового кредиту та витрат, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування за період 01.01.2014 року по 28.02.2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Торенія».
ТОВ «КК «КВІО» надано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві відповідь від 14.04.2014 року (вх. 14.04.2014 року № 10949/10) про відмову в наданні пояснень та копій підтверджуючих документів.
З огляду на вищевикладене, начальником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КК «КВІО» з питань дотримання вимог податкового законодавства з платником податків ТОВ «Торенія» (код 38091691) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
В статті 75 ПК України визначені види перевірок.
Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України);
- отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України).
Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Крім того, що станом на дату оскарження наказу перевірка позивача вже відбулася, за результатами якої було складено акт від 23.05.2014 року № 2399/26-58-22-01-7/38051109 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КК «КВІО» (код 38051109) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Торенія» (код 38091691) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні комунікації «КВІО» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2014 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.