Справа: № 742/3300/14 Головуючий у 1-й інстанції:Єльченка О.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
09 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенко Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від систем централізованого опалення і гарячого водопостачання про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та встановлення індивідуального опалювального приладу в квартирі.
З витягу протоколу № 3 від 03.04.2014 року вбачається, що відповідачем відмовлено у видачі дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, та влаштування систем індивідуального теплопостачання у зв'язку з тим, що таке відключення можливе при відключенні всього будинку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, та влаштування систем індивідуального теплопостачання можливе лише при відключенні всього будинку.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, правовідносини між споживачами теплової енергії та виробниками її регулюються Законом України «Про теплопостачання».
Згідно ст.24 цього Закону споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Кабінет Міністрів України своєю постановою від 21.07.2005 року за №630 затвердив Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно п.24 цих Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно п.25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. І таке відключення здійснюється, згідно п.26 Правил, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в часті опалення.
Однак, зазначені правові акти безпосередньо не регулюють питання про порядок відключення окремих житлових приміщень від мереж централізованого опалення. Вони декларують лише право споживача на вибір одного або декількох джерел теплової енергії, за умови, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Відповідач, відмовляючи в наданні дозволу на відключення квартири позивача від мереж централізованого опалення, посилається на Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, яким передбачений порядок відключення тільки житлового будинку в цілому.
Центральний орган виконавчої влади не виконав вимоги п.25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і не прийняв порядок відключення споживачів окремої квартири від мереж централізованого опалення.
В зв'язку з чим суд вважає при відсутності даного Порядку відключати окремі квартири від мереж централізованого опалення не можливо.
Крім цього, позивач не надав суду доказів того, що відключення її квартири можливо за існуючими технічними нормами. І таке відключення не обмежить права власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.