16 жовтня 2014 рокусправа № 804/13453/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі №804/13453/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2013 року № 0000592204, № 0000602204,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2013 року № 0000592204, № 0000602204.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства, оскільки такі висновки ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «Дидактика» та не прийнято до уваги первинні документи позивача та докази використання придбаного товару у господарській діяльності.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013р. позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема скарга обґрунтована неврахування судом першої інстанції акт податкового органу за результатами перевірки контрагента позивача - ТОВ «дидактика».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем в період з 22.05.2013 по 23.05.2013 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Молагробізнес" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Дидактика" за період січень 2012р., за результатами якої складено акт від 29.05.2013 року за № 1622/224/32495188.
Перевіркою встановлені порушення позивачем:п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму - 10 574, 06 грн. у січні 2012 року; пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на прибуток приватного підприємства за І квартал 2012 року на суму - 11 103, 33 грн.
Висновки перевіряючи ґрунтуються на нереальності здійснення господарських відносин ТОВ "Молагробізнес" з ТОВ «Дидактика», а саме неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ "Дидактика" за період - січень 2012 року.
За результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 за №№ 0000602204, 0000592204, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму - 11 103, 33 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі - 5 551, 67 грн., збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму - 10 574, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 5 287, 00 грн. відповідно.
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем безпосереднє доведення відсутності порушень податкового законодавства доводилось первинною документацією та іншими документами, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, а відповідач помилково приходить до висновку про наявність порушень лише посилаючись на акт перевірки контрагента позивача.
Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за перевіряє мий період, позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ "Дидактика".
14.01.2012 року між ТОВ "Молагробізнес" та ТОВ "Дидактика" було укладено договір поставки молока за № 183. Відповідно до умов вказаного договору постачальник - ТОВ "Дидактика" зобов'язувалось поставити, а покупець - ТОВ "Молагробізнес" прийняти та оплатити цільне молоко, молочну сировину. Якість молока повинна була відповідати діючому державному стандарту ДСТУ 3662-97, а також діючим санітарним та ветеринарним нормам, правилам та якісним показникам. Також за умовами договору поставка молока здійснювалась партіями у межах узгоджених сторонами об'ємах на умовах франко-склад постачальника - ТОВ "Дидактика".
На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано суду копії відповідного договору поставка молока, протоколу № 1 узгодження цін до договору поставки молока № 183 від 14.01.2012 року, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сировини, погашення оплати суми за поставлений товар.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п. 138.2 ст. 138 ПК України).
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Враховуючи відсутність зауважень податкового органу щодо змісту первинних документів, а лише не визнаються відповідачем такими, оскільки вважають про відсутність фактичного виконання договору, які підтверджують витрати позивача та будь-яких інших доводів щодо не підтвердження витрат позивача, крім з посилання на інформацію податкового органу за місцем реєстрації контрагента позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що наданими первинними документами повністю підтверджується зв'язок понесених позивачем витрат на придбання товару та правомірності формування податкового кредиту.
Також, слід зазначити, що Податковим кодексом України, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань, як багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які здійснюють діяльність без додержання норм податкового законодавства.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентом зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі №804/13453/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2013 року № 0000592204, № 0000602204 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 17 жовтня 2014року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак