ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 жовтня 2014 року 11:17 № 826/13089/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кротюка О.В., суддів Бояринцевої М.А., Літвінової А.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Комуністичної партії України
до третя особа Кабінету Міністрів України Міністерство юстиції України
провизнання протиправним та скасування положення
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Комуністична партія України з позовом до Кабінету Міністрів України та просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228, в частині наділення Міністерства юстиції України повноваженнями забезпечувати формування та реалізацію державної політики з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
2. Визнати протиправним та скасувати підпункт 2 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228, в частині віднесення до основних завдань Мін'юсту забезпечення формування та реалізації державної політики з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
Відповідач та третя особа заперечили проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Комуністична партія України вважає, що Положення про Міністерство юстиції України (затверджено постановою КМ України №228 від 02.07.2014; далі - Положення) в частині віднесення до повноважень і завдань Міністерства юстиції України забезпечення формування та реалізації державної політики з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Строки звернення до суду мотивовані тим, що подання Міністерством юстиції позовної заяви та відкриття 11.07.2014 Окружним адміністративним судом міста Києва провадження у справі 826/9751/14, ґрунтуються на нормах Положення. А отже є обставиною застосування до позивача відповідного нормативно-правового акту. Позивач дізнався про вказані обставини з моменту отримання процесуальних документів суду, а тому шестимісячний строк звернення до суду ним не було пропущено. З такими обставинами та їх мотивами суд вважає можливим погодитися.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, відсутністю понять «реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань», а також виходом КМ України за межі своїх повноважень, встановлених законом, в частині наділення Міністерства юстиції України повноваженнями забезпечувати реалізацію державної політики з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно положень ст.36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
У відповідності до положень ст.1 ЗУ "Про Кабінет Міністрів України" (№ 794-VII від 27.02.2014; далі - Закон) Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності (ч.1. ст. 19 Закону).
Отже з вказаного судом вбачається, що діяльність Кабінету Міністрів України в сфері забезпечення прав громадян, зокрема, права на свободу об'єднання у політичні партії та громадські передбачена законом.
У відповідності до положень статті 1 ЗУ "Про центральні органи виконавчої влади" (№ 3166-VI від 17.03.2011) систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.
Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України (ч.2. ст.3 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади»).
Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України (ч.1. ст.6 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади»).
Покликання позивача на Закон «Про громадські об'єднання» (№4572-VI від 22.03.2012) щодо термінологічних зауважень суд не приймає як обґрунтовані. Адже питання об'єднання громадян регулюються, окрім іншого, також законом "Про політичні партії в Україні" № 2365-III від 05.04.2001. Так, згідно статтею 2 цього закону політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань (ч.1. ст.11 ЗУ "Про політичні партії в Україні").
Політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України (ч.1. ст. 21 ЗУ "Про політичні партії в Україні").
Позивач згідно відомостей Реєстру політичних партій № з/п 109 є політичною партією http://www.minjust.gov.ua/31094#.
Разом з тим, суд додатково зауважить, що згідно ч.1. ст.12 ЗУ «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
Поряд з цим, частиною 4 статті 3 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснює реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, асоціацій органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій, визначених законом, та видає виписку з Єдиного державного реєстру, оформлену державним реєстратором відповідного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за місцезнаходженням юридичної особи.
Викладене в сукупності, дає підстави суду дійти до висновку, що Положення в оскаржуваній частині є законним та таким, що відповідає законам України, оскільки КМ України, здійснює визначену законом політику (діяльність) у сфері реалізації прав громадян, зокрема, щодо свободи об'єднань громадян, через Міністерство юстиції України - центральний орган виконавчої влади. Поряд з цим, такі функції і повноваження центрального органу виконавчої влади визначені безпосередньо профільними законами, які зазначені судом вище. Наявність термінології «….реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, …» чітко вбачається у законах України, зокрема: «Про політичні партії», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», бланкетних нормах ЗУ «Про громадські об'єднання».
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість і безпідставність позовних вимог. А тому, в позові слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 171, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя О.В. Кротюк
судді М.А. Бояринцева
А.В. Літвінова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.10.14 р.