ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 жовтня 2014 року 08:00 № 826/13667/14
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Asbis Україна"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві
про визнання незаконими та скасування акту, прототолу та припису
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ASBIS-Україна» (надалі-позивач/ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна») до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (надалі - відповідач/Інспекція), в якому просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати акт перевірки характеристик продукції від 26.06.2014 р. №000138 (вих. 25.06.14 №07-17-03/1185) повністю;
2. Визнати незаконним та скасувати протокол №000095 про виявлене(і) порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (надалі-Закон №2735) та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (надалі-Закон №2736) від 20.06.2014 р. (вих. 25.06.14 №01-17-03/1185);
3. Визнати незаконним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.07.2014 р. №000079 (вих. 08.08.14 №07-17-03/1507);
4. Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 08.07.2014 р. №000080 (вих. 08.08.14 №07-17-03/1507).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.
В судове засідання з'явились представники позивача, які позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають, що винесені відповідачем акт перевірки характеристик продукції №000138 (вих. 25.06.14 №07-17-03/1185) від 26.06.2014 р. (надалі-Акт №000138), Протокол №000095 про виявлене(і) порушення вимог ст.44 Закону №2735 та ст.15 Закону №2736 (надалі-Протокол №000095), рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.07.2014 р. №000079 (надалі-Рішення №000079) та постанова про накладення штрафних санкцій від 08.07.2014 р. №000080 (надалі-Постанова №000080) є протиправними та такими, що винесені з порушеннями норм чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню.
В судове засідання з'явився представник відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що в ході перевірки з'ясувалось, що продукція, яка була об'єктом перевірки та яка реалізовувалась позивачем не відповідала вимогам технічних регламентів, як наслідок оскаржувані Акт №000138, Протокол №000095, Рішення №000079 та Постанова №000080 винесені відповідачем правомірно.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС Україи), на підставі спільної заяви сторін, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.06.2014 р. по 20.06.2014 р. за згодою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (надалі-Держспоживінспекція України) від 05.05.2014 р. №2452-3-7/6, на підставі наказу №307 від 21.05.2014 р. та направлення №000333 від 21.05.2014 р., відповідно до ст.23 Закону №2735 Інспекцією була проведена позапланова невиїзна поєднана з виїзною перевірка характеристик продукції, а саме планшетного комп'ютера з екраном 20,3 см (8 дюймів) чотириядерний процесор ОС Android, стандарт 3G, модель PMP 7480 D3G QUAD (надалі-Продукція), що вводиться в обіг ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна» на відповідність вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання №1149 (надалі-Технічний регламент №1149), Технічного регламенту модулів оцінки відповідності №1585 (надалі-Технічний регламент №1585), дія яких розповсюджуються на зазначену продукцію.
За результатами проведеної перевірки, 20.06.2014 р. відповідачем було складено Акт №000138, в якому було зазначено про встановлені під час проведення перевірки, порушення позивача, зокрема встановлено, що позивачем не надано жодних документів, перелік яких визначений у ч.7 ст.23 Закону №2735, які в свою чергу підтверджують, що Продукція, яка була об'єктом перевірки пройшла оцінку відповідності згідно з вимогами Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на неї, а саме не надано: декларації про відповідність; інструкції з користування; документи щодо системи якості чи системи управління якістю; загальний опис обладнання; загальні конструкторські та виробничі креслення; схеми вузлів, деталей; електричні схеми; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування обладнання; перелік стандартів, які повністю або частково застосовано, та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті; результати виконання проектних розрахунків, проведених перевірок; протоколи випробувань; не надано документацію (договори, товарно-супровідну документацію) яка давала змогу встановити найменування місцезнаходження виробника або особу, яка поставила продукцію ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна».
В той же час, 20.06.2014 р. на підставі Акту №000138 Інспекцією було складено Протокол №000095, в якому зафіксовано, що ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна» вводить в обіг Продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме на Продукцію, яка була об'єктом перевірки не надано технічну документацію в обсязі передбаченому Технічним регламентом №1149, Технічним регламентом №1585, дія яких розповсюджується на неї, за що передбачена відповідальність згідно п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735.
08.07.2014 р. відповідачем було прийнято Рішення №000079, яким застосовано до позивача обмежувальні (корегувальні) заходи, а саме: вирішено обмежити надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами; тимчасово заборонити надання продукції на ринку, у відповідності з ч.5 ст.30 Закону №2735.
Крім того, 08.07.2014 р. Інспекцією було винесено оскаржувану Постанову №000080 якою на позивача було накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн., який зобов'язано сплатити у 15-денний строк.
Не погоджуючись із винесеними відповідачем Актом №000138, Протоколом №000095, Рішенням №000079 та Постановою №000080, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача, ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормативно-правовим актом, який установлює правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності є Закон №2736.
Відповідно до ст.11 Закону №2736 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) Державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України. Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом №2735 та Митним кодексом України.
Водночас, нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції є Закон №2735.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2735 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у ч.5 цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у ч.5 цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Постановою Кабінету Міністрів України №573 від 01.06.2011 р. затверджено Перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, в якому визначено, що до сфери відповідальності Держспоживінспекції, зокрема, відноситься: низьковольтне електричне обладнання за Технічним регламентом №1149.
Пунктами 3-5, п.11 та п.17 ч.1 ст.11 Закону №2735 передбачено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, моніторинг причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею); проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); перевіряють додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарки, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених цим Законом випадках видають приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймають рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводять перевірки виконання суб'єктами господарювання відповідних приписів та рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог; інформують державні органи, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 р. Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
При цьому, відповідно до п.7 вищевказаного Положення, а також п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 р. (надалі - Положення №206) Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.
Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності та здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил (пп.3 та пп.4 п.4 Положення №206).
В пп.1, пп.3, пп.7, п.17 та п.22 п.6 Положення №206 визначено, що Держспоживінспекція України має право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції; забороняти суб'єктам господарювання сфери торгівлі і послуг реалізацію споживачам продукції; забороняти виробництво, випуск (у тому числі із ремонту), зберігання, транспортування, використання (експлуатацію), реалізацію продукції та її окремих партій з порушенням технічних регламентів, стандартів, норм і правил, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції; накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.23 Закону №2735 передбачено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
Поряд із цим, згідно із ч.6 ст.23 Закону №2735 перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Крім того, суд акцентує увагу, що ч.7 ст.23 Закону №2375 встановлено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
ь декларація про відповідність;
ь супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
ь загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
ь документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
ь висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
ь документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
ь документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
ь повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону №2736;
ь інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону №2736.
Водночас, відповідно до п.5 ч.1 ст.15 Закону №2735 посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону №2736.
В той же час, п.6 ч.1 ст.15 Закону №2735 визначено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд мають право складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.
Отже, з аналізу вищевикладений норм законодавства вбачається, що відповідач наділений виключним правом проводити перевірки характеристик продукції за результатами яких складати акти перевірки.
Таким чином, суд критично ставиться до посилань позивача щодо протиправності складання Інспекцією Акту перевірки №000138.
Більше того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України та не зумовлює настання будь-яких прав та обов'язків для суб'єктів господарювання, що перевірялись, а тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 р.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне в задоволенні позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування Акту перевірки характеристик продукції від 20.06.2014 р. №000138 відмовити.
В той же час, Законом України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (надалі - Закон №3164) визначається правові та організаційні засади розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання та оцінки відповідності.
Відповідно до ст.13 Закону №3164 відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою. Вимоги, встановлені технічними регламентами, повинні відображати ризики стосовно споживачів, довкілля та природних ресурсів, які створюватиме невідповідність продукції, процесів і послуг. Для оцінювання ризиків повинна розглядатися, зокрема, наявна науково-технічна інформація, пов'язана з переробними технологіями або кінцевим використанням продукції, процесів або послуг.
Так, Технічний регламент №1149 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлює вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України.
В п.3 дод.3 Технічного регламенту №1149 передбачено, що технічна документація має надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічного регламенту та наскільки це стосується такого оцінювання, включати проектування, виробництво та функціонування електрообладнання. До зазначеної документації мають бути включені:
ь загальний опис електрообладнання;
ь загальні конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо;
ь описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання;
ь перелік стандартів, які повністю або частково застосовано, та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти не було застосовано;
ь результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо;
ь протоколи випробувань.
Водночас, Технічний регламент №1585 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) встановлює основні вимоги до проведення процедури оцінки відповідності та визначає модулі її проведення.
Так, відповідно до п.10 Модуля А Технічного регламенту №1585 внутрішній контроль виробництва - це процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов'язання, наведені у п.п.11-13 цього Технічного регламенту, гарантує під свою відповідальність відповідність даної продукції вимогам, що до неї застосовані.
Пунктом 11 Модуля А Технічного регламенту №1585 визначено, що виробник розробляє технічну документацію. Технічна документація дасть змогу провести оцінювання продукції діючим вимогам та охоплює, наскільки це стосується оцінювання, питання проектування, виробництва та застосування продукції.
Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробництво та контроль за ним забезпечували відповідність виробленої продукції технічній документації та вимогам технічного регламенту до такої продукції.
В той же час, п.12 Модуля А Технічного регламенту №1585 технічна документація повинна, зокрема, містити:
ь загальний опис продукції;
ь технічний проект і виробничі креслення, схеми елементів, складальних вузлів, принципові електричні схеми;
ь описи та пояснення щодо креслень і схем та такі, що стосуються застосування продукції;
ь список стандартів з переліку національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів.
ь у разі часткового застосування стандартів в технічній документації зазначаються ті частини (положення) стандартів, що були застосовані;
ь результати проектних розрахунків, випробувань;
ь протоколи випробувань.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що Технічними регламентами, дія яких розповсюджується на Продукцію, яка була об'єктом перевірки, визначено чіткий перелік документів, які має містити технічна документація та яка повинна надаватися контролюючому органу у сфері ринкового нагляду та контролю у сфері нехарчової продукції під час проведення перевірки.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, у Направленні №000333 на проведення перевірки з питань відповідності Продукції, яка вводиться в обіг ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна», відповідно до пп.3 ч.1 ст.15 Закону №2735, відповідачем було повідомлено позивача про необхідність надати передбачені ч.7 ст.23 Закону №2735 та відповідними Технічними регламентами, дія яких розповсюджується на дану продукцію, документи. Між тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до розписки представника ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна», копію зазначеного направлення було отримано 06.06.2014 р., тобто на початку проведення перевірки.
В той же час, суд звертає увагу, що згідно із пп.3 ч.1 ст.15 Закону №2735 посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.
Більше того, ст.11 Закону №877 встановлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Так, супровідним листом №151/06 від 20.06.2014 р. позивачем було надіслано до відповідача наступну документацію, зокрема: сертифікати відповідності/свідоцтва про визнання; декларацію про відповідність з протоколами випробувань виконаних акредитованим органом сертифікації; документи на ввезення продукції; загальний опис (специфікацію) продукту; інструкцію користувача; список стандартів; технічну документацію виробника.
Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підтверджується поясненнями позивача, вищезазначені документи були надіслані відповідачу вже після проведення перевірки і отримані останнім, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0312605415999, лише 04.07.2014 р.
Більше того, суд погоджується з доводами відповідача, щодо ненадання позивачем технічної документації в обсязі передбаченому Технічним регламентом №1149 та Технічним регламентом №1585, з огляду на наступне
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до Інспекції протокол сертифікаційних випробувань №3749 від 11.09.2013 р., однак з даного протоколу вбачається, що сертифікаційні випробування проводились планшетного комп'ютера Mobile Computer т.м. Prestigio типу MultiPad моделі PMP7280C 3G QUAD, при цьому перевірці підлягав планшетний комп'ютер т.м. Prestigio з екраном 20,3 см (8 дюймів), чотириядерний процесор ОС Android, стандарт 3G, модель PMP 7480D 3G QUAD.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протоколу випробувань, планшетного комп'ютера т.м. Prestigio з екраном 20,3 см (8 дюймів), чотириядерний процесор ОС Android, стандарт 3G, модель PMP 7480D 3G QUAD позивачем надано не було.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що наданий позивачем дозвіл на ввезення з-за кордону радіоелектричних засобів №13-007387, на момент проведення перевірки вже не діяв (термін дії закінчився ще 27.05.2014 р.).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що введена позивачем в обіг Продукція, дійсно не відповідала вимогам встановлених Технічними регламентами, як наслідок суд погоджується з доводами відповідача щодо правомірності винесених оскаржуваних Протоколу №000095 та Рішення №000079.
В той же час, відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735 до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст.28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч.5 ст.44 Закону №2735 рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
Таким чином, встановивши введення ПІІ у формі ТОВ «ASBIS-Україна» в обіг Продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, Інспекцією була прийнята оскаржувана Постанова №000080, якою на позивача накладено штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51 000,00 грн. терміном сплати у 15-денний строк.
В свою чергу, оскільки під час розгляду матеріалів справи судом також було встановлено відсутність повного складу технічної документації, наявність якої передбачено Технічними регламентами, та яка повинна надавати можливість оцінити відповідність та безпечність Продукції встановленим вимогам, суд приходить до висновку про правомірність прийняття Інспекцією Постанови №000080 та застосування штрафу в розмірі 51 000,00 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір не відшкодовується.
Керуючись положеннями ст.ст.2, 17, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ASBIS-Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - відмовити повністю.
2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ASBIS-Україна» (адреса: 03061, м. Київ, вул. Газова, 30, код ЄДРПОУ 25274129) решту суми судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/13667/14».
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Б.В. Санін