10 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3481/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
при секретарі: Осташевському Е.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача Козлової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0005321701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі-відповідач, Каховська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №0005321701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Позов мотивований тим, що рішенням №0005321701 від 17.05.2014 р. до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в сумі 584,54 грн. На підставі вказаного рішення позивачу виставлена вимога про сплату боргу №11-17 від 03.06.2014 р., які позивач вважає протиправними з огляду на те, що нею було подано податкову звітність та оплачено суми єдиного внеску в строки, визначені чинним законодавством. На підставі викладеного просить суд скасувати рішення №0005321701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, пояснивши, що оскаржуване рішення прийнято на підставі та в межах вимог чинного законодавства, тому підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, знаходиться на обліку як платник єдиного внеску за реєстраційним номером 21/13-5673, за класом професійного ризику виробництва - 5.
У січні 2014р. позивачем подано до Каховської ОДПІ звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2013р., згідно якого нараховано єдиного соціального внеску в сумі 2 615,75 грн.
При складанні звіту позивачем допущено технічну помилку, пов'язану із заповненням таблиці 4 додатку 4 до звіту, яка заповнюється тільки військовими частинами, що здійснюють виплату грошового забезпечення, внаслідок чого 20.01.2014р. відбулось додаткове нарахування єдиного соціального внеску в сумі 1 686,71 грн.
Цю помилку виправлено шляхом коригування при подачі звіту за січень 2014р. і позивачу було зменшено нараховану суму єдиного соціального внеску, що підлягає сплаті - на 1 686,71 грн.
20.01.2014р. згідно із платіжним дорученням №53 позивачем перераховано на рахунок Каховської ОДПІ єдиний соціальний внесок за грудень 2013р. в сумі 2 615,75 грн.
Як видно з матеріалів справи, Каховською ОДПІ 17.05.2014р. прийнято рішення №0005321701 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного соціального внеску за грудень 2013р. та нараховано пеню.
Спірним у даній справі є правомірність застосування штрафних санкцій до позивача за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску з огляду на обставини сплати нею цього внеску.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), відповідно до статті 4 якого позивач є платником єдиного внеску.
Частиною 2 статті 6 вказаного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими "Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р. №454 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09. 2013 р. за №1628/24160, - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається:
у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою-членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі
На виконання положень Закону № 2464-VI позивач сплатив єдиний внесок нарахований за відповідний базовий звітний період - за грудень 2013 року - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунок Каховської ОДПІ, а саме 20 січня 2014 року за платіжним дорученням №53 в сумі 2 615,75 грн., що відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області для його зарахування.
При цьому перерахування коштів здійснено з рахунку іншої особи - СПД ОСОБА_4, проте платіжне доручення містить усі необхідні реквізити, достатні для зарахування платежу на особовий рахунок позивача: призначення платежу (єдиний соціальний внесок від ОСОБА_1 за найманих працівників, 3,6%-36,8%), код платника, код одержувача, код банку та рахунок. Списання коштів з рахунку здійснено банком того ж дня - 20.01.2014р.
Вказані обставини сторонами не спростовані.
З картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 вбачається, що відповідна сума єдиного соціального внеску зарахована відповідачем лише 10.02.2014р. і це стало підставою для прийняття оскарженого рішення про застосування штрафних санкцій.
Частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Крім того, частиною 10 статті 25 цього Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Під недоїмкою, згідно пункту 6 статті 1 Закону розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, Законом №2464-VI виключно визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Як видно з матеріалів справи та підтверджено у судовому засіданні представником відповідача, до позивача рішенням №0005321701 від 17.05.2014р. застосовано штраф і нараховано пеню саме за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за грудень 2013р.
Оглядом оскарженого рішення виявлено, що відповідач не вказав у ньому розміру штрафу, а визначив лише загальну суму коштів, які належить сплатити позивачу - 590,78 грн. та суму пені - 110,85 грн., з чого можна зробити припущення, що сума штрафу складає 479,93 грн. (590,78 - 110,85).
Судом встановлено, що позивач своєчасно сплатила належну суму єдиного соціального внеску, тобто нею своєчасно та в повному обсязі виконано свій обов'язок щодо сплати цього внеску.
Окремі недоліки процедури сплати нею єдиного соціального внеску, такі як перерахування внеску з рахунку іншої особи, на думку суду не можуть слугувати підставою для висновку про несвоєчасну сплату нею такого внеску з огляду на те, що платіжні документи містили всі необхідні реквізити та ідентифікуючі особу платника відомості.
Також не може бути в даному випадку підставою для застосування штрафних санкцій і пені та обставина, що позивачем при поданні у січні 2014р. звіту про суми нарахованого доходу та єдиного внеску за грудень 2013р. були вказані у ньому недостовірні відомості, що відкориговані згодом при подачі звіту за січень 2014р., так як, по-перше, це є самостійною і окремою підставою для відповідальності, яка не застосована відповідачем, а по-друге, донарахування сум внеску не відбулось, оскільки навпаки, їх було зменшено.
Таким чином, суд вважає, що під час розгляду справи не встановлено фактів порушення позивачем вимог Закону №2464-VI в частині своєчасності сплати (перерахування) єдиного соціального внеску, а тому приходить до висновку про безпідставність застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій та, відповідно, про протиправність оскарженого рішення.
Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, оскільки відповідачем не доведено правомірності оскарженого рішення.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 17 травня 2014 року № 0005321701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 жовтня 2014 р.
Суддя Пекний А.С.
кат. 10.1