15 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3409/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,
представника позивача - Німак Є.Ю.,
представника відповідача - Різник Т.М.,
відповідача - Цисика В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" до Державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Цисика Віталія Олексійовича, Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Новосанжарська районна державна адміністрація Полтавської області, Головне управління Держземагентства у Полтавській області про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування приписів, -
29 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукла" (далі - ТОВ "Дукла", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Цисика Віталія Олексійовича (далі - державний інспектор, відповідач-1), Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області (далі - ДІСГ у Полтавській області, відповідач-2) про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування приписів, а саме, просить суд:
- визнати протиправними та скасувати приписи від 20.06.2014 №287, видані на ім'я ОСОБА_4 та на ім'я ОСОБА_5;
- визнати незаконними дії державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Цисика В.О. по складанню розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту в розмірі 63762,55 грн та в розмірі 140018,76 грн;
- визнати незаконними дії державного інспектора по складанню актів перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства, складених на ім'я ОСОБА_4 та на ім'я ОСОБА_5
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що факт існування цивільно-правових угод щодо спірних земельних ділянок виключає можливість застосування відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок, оскільки відсутня сама подія самовільного зайняття. Крім того, позивач вказує, що державним інспектором до акту обстеження земельної ділянки не складалась план-схема, яка б дозволила визначити фактичний розмір та місцезнаходження земельних ділянок, які, на думку відповідачів, являються самовільно зайнятими. Також позивач вважає незаконними дії державного інспектора по складанню розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки вказані розрахунки складені на підставі нормативно-правового акту, що втратив чинність; по складанню під одним номером та від однієї дати протоколів про адміністративне правопорушення, приписів та актів перевірок, які складені на ім'я начальника виробничого відділу товариства ОСОБА_4 та на ім'я директора товариства ОСОБА_5 Про безпідставність висновків щодо самовільного зайняття позивачем земельної ділянки площею 190,51 га свідчить і те, що суб'єктом владних повноважень не надана оцінка тому, що фактично позивачем на території Великокобелячківської та Лелюхівської сільських рад використовується земельна ділянка площею 30,9 га, а решту площі розміром 159,61 га використовує інша юридична особа - ТОВ "Добробут".
Відповідач в письмових запереченнях вказував про виявлення в ході перевірки того, що на території Лелюхівської сільської ради ТОВ "Дукла" засіяно кукурудзою земельні ділянки загальною площею 130,9 га, незважаючи на те, що терміни договорів оренди землі закінчилися 24.12.2013. На території Великокобелячківської сільської ради ТОВ "Дукла" засіяно кукурудзою земельні ділянки площею 59,61 га, хоча термін дії додаткової угоди закінчився 30.06.2013. Відтак у вирощуванні сільськогосподарських культур (кукурудзи) на земельних ділянках, на які відсутні документи, що посвідчують право користування землею, на думку відповідачів, вбачається самовільне зайняття ТОВ "Дукла" земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 190,51 га, чим порушено вимоги статті 125 Земельного кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник ДІСГ у Полтавській області та державний інспектор Цисик В.О. проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Ухвалою суду від 01.09.2014 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено - Новосанжарську РДА Полтавської області та Головне управління Держземагентства у Полтавській області.
Представник Новосанжарської РДА в судовому засіданні 11.09.2014 проти позову заперечував з підстав його необґрунтованості.
Головне управління Держземагентства у Полтавській області в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечило, звернулось до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника управління.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 17.06.2014 по 20.06.2014 державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області Цисиком В.О. було проведено планову перевірку ТОВ "Дукла" з питань дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт №16/48 від 20.06.2014.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Дукла" самовільно використовує земельні ділянки державної власності загальною площею 190,51 га на території Лелюхівської та Великокобелячківської сільських рад для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення) (том 1 а.с. 14-18, 23-27).
На підставі акту перевірки державним інспектором складено припис від 20.06.2014 №287 та розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту (том 1 а.с. 20-22, 29-33).
Позивач, не погоджуючись з діями відповідачів по складенню акту перевірки, припису та розрахунків розміру шкоди, звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Дукла", суд виходить з наступного.
За правилами частини 2 статті 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV.
Положеннями статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у вказаній сфері та розглядати відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення.
Отже, Державна інспекція сільського господарства України через свої територіальні підрозділи здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності та має право проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведення яких є також і обов'язком у випадку виявлення порушень в сфері земельних правовідносин.
Державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами на підставі Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132 (далі - Порядок №132).
За результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (пункт 5.3 Порядку №132).
Відповідно до пункту 6.1 Порядку №132 у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо).
Судом встановлено, що за результатами перевірки державним інспектором Цисиком В.О. складено акт від 20.06.2014 №16/48 на ім'я керуючого відділенням №3 ТОВ "Дукла" ОСОБА_4 (том 1 а.с. 14-18), зі змісту якого слідує, що між Новосандарською РДА та ТОВ "Дукла" було укладено ряд договорів оренди від 01.07.2008 на земельні ділянки, що знаходяться на території Лелюхівської сільської ради, площами 38,9 га, 18,3 га, 16,7 га, 1,0 га, 13,7 га, 15,0 га, 26,3 га, 20,17 га, та договір оренди від 05.12.2006 на земельну ділянку, що знаходиться на території Великокобелячківської сільської ради, площею 133,87 га. Станом на дату проведення перевірки виявлено, що по Лелюхівській сільській раді ТОВ "Дукла" використовує земельні ділянки на площі 130,9 га (засіяні кукурудзою) без договорів оренди (договори закінчилися 24.12.2013). По Великокобелячківській сільській раді ТОВ "Дукла" використовує земельні ділянки на площі 59,61 га (засіяні кукурудзою) без договору оренди (договір закінчився 30.06.2013). У вказаному, за висновком інспектора, вбачається самовільне зайняття земельної ділянки та порушення товариством статті 125 Земельного кодексу України.
Згідно пункту 6.6 Порядку №132 за результатами проведення обстеження земельних ділянок державні інспектори складають акт обстеження земельної ділянки, форма якого наведена у додатку 4 до цього Порядку.
До акту обстеження земельної ділянки в графу "Результати обстеження земельної ділянки" вноситься наступна інформація: результати обстеження земельної ділянки, у тому числі наявність на земельній ділянці збудованих або встановлених об'єктів та споруд, плодово-ягідних та інших багаторічних насаджень, стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, із зазначенням ступеня знищення чи пошкодження родючого шару ґрунту (при обстеженні земельної ділянки перед видачею спеціального дозволу - глибини зняття родючого шару ґрунту), якості проведення рекультивації порушених земель, інформації, яка необхідна для визначення розміру збитків, завданих власникам та користувачам земельних ділянок, а також збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель, за необхідності інформація викладається на окремих аркушах, що додаються до цього акта. Також, акт обстеження обов'язково має містити план-схему земельної ділянки.
Складений державним інспектором акт обстеження земельної ділянки від 20.06.2014 №96 (том 1 а.с. 21-22) не відповідає наведеним вимогам, оскільки не містить план-схему земельної ділянки, яка б дозволила визначити фактичний розмір та місцезнаходження земельних ділянок, на яких виявлено порушення (самовільне зайняття). Державний інспектор пояснив, що план-схема земельної ділянки ним дійсно не складалась, а визначаючи фактичний розмір самовільно зайнятої землі (190,51 га) він керувався збірними кадастровими планами, які є додатками до договорів оренди, строк дії яких закінчився (том 3 а.с. 20-28).
В свою чергу, представник позивача заперечував використання ТОВ "Дукла" земельних ділянок на території Лелюхівської та Великокобелячківської сільських рад загальною площею 190,51 га. Вказував, що станом на дату проведення перевірки товариством на території Великокобелячківської сільської ради земельна ділянка площею 59,61 га не використовується, а на території Лелюхівської сільської ради використовується лише 30,9 га землі. Рештою площі 159,61 га користується інша юридична особа - ТОВ "Добробут".
Отже, порушення державним інспектором порядку складення акту обстеження земельної ділянки в частині щодо відсутності складеного плану-схеми унеможливлює достеменно встановити фактичну площу самовільно зайнятої позивачем земельної ділянки.
Судом також встановлено, що на підставі акта перевірки від 20.06.2014 №16/48, державним інспектором Цисиком В.О. на ім'я керуючого відділенням №3 ТОВ "Дукла" ОСОБА_4 складено припис №287 від 20.06.2014, яким зобов'язано усунути виявлені порушення земельного законодавства в частині вимог статті 125 Земельного кодексу України (том 1 а.с. 20).
Суд зазначає, що вказаний припис не відповідає вимогам Порядку оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 №104.
Відповідно до Порядку №104 припис повинен містити, окрім суті порушення земельного законодавства із зазначенням місцезнаходження земельної ділянки, категорії земель та її цільового призначення, стану земельної ділянки, статей, їх частин, пунктів (підпунктів, абзаців) законів та інших нормативно-правових актів, вимоги яких порушено), також і визначення заходів, які необхідно здійснити для припинення порушення земельного законодавства, усунення його наслідків, строк їх виконання по кожному із заходів.
Проте, в оскаржуваному приписі №287 від 20.06.2014 такі заходи не вказані, позивача зобов'язано усунути порушення земельного законодавства в частині вимог статті 125 Земельного кодексу України, але не розкрито, яким чином таке порушення усувати, що робить припис завідомо таким, який неможливо виконати.
В матеріалах справи мається також акт перевірки №16/48 від 20.06.2014 (номер та дата аналогічна попередньо зазначеному акту, складеному на ім'я ОСОБА_4.), який складено державним інспектором на ім'я директора ТОВ "Дукла" ОСОБА_5, що не брав участі в її проведенні (том 1 а.с. 23-27). Даним актом, вже крім самовільного зайняття земельної ділянки площею 190,51 га, встановлено укладення позивачем договору від 09.12.2013 на розробку проекту еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь з ТОВ "Горизонт", який діє до 29.04.2014. Однак станом на 20.06.2014 проект не виготовлений.
Відповідно у приписі №287 від 20.06.2014 (номер та дата аналогічна вище зазначеному припису, складеному на ім'я ОСОБА_4.), виданому директору ТОВ "Дукла" ОСОБА_5, вказано на необхідність усунути порушення земельного законодавства в частині вимог статті 125 Земельного кодексу України та виготовити проект еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь (том 1 а.с. 29).
Державний інспектор пояснив суду, що спірні приписи мають бути виконані ТОВ "Дукла" або шляхом повернення самовільно зайнятих земельних ділянок або шляхом укладення договорів оренди земельних ділянок, про що в приписі він не зазначав. Суд зауважує, що вимоги припису, виданого на ім'я ОСОБА_5, унеможливлюють його альтернативне виконання, так як зобов'язують товариство виготовити проект еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, що, в свою чергу, нівелює вимоги щодо повернення самовільно зайнятих площ землі.
Судом встановлено, що договір №02/013-пзт від 09.12.2013, укладений позивачем з ТОВ "Горизонт", дійсно передбачає надання послуг з розробки проект землеустрою до 09.04.2014. Однак додатковими угодами №1 від 08.04.2014 та №2 від 08.07.2014 строк надання послуги продовжено до 09.10.2014 (том 2 а.с. 229-234).
Отже, у даній справі має місце складення державним інспектором за одним номером та однією датою два відмінних за змістом приписів від 20.06.2014 №287 та актів перевірки від 20.06.2014 №16/48. В одному випадку припис та акт перевірки складені на ім'я начальника виробничого відділу ТОВ "Дукла" ОСОБА_4, який був присутній під час перевірки, хоча не є ані керівником підприємства, ані його уповноваженою особою. В іншому випадку припис та акт перевірки складені на ім'я директора ТОВ "Дукла" ОСОБА_5, який не брав участі у перевірці.
Також судом встановлено, що при розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту (том 1 а.с. 32-33) відповідач керувався Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.
Відповідно до пункту 4 Методики №963 розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783.
Судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783, якою затверджений Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, втратила чинність 08.02.2011 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2011 №56.
Таким чином, відповідач, при розрахунку розміру шкоди застосував одну із складову формули, яка на момент складання спірних розрахунків втратила чинність.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про незаконність дій державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Цисика В.О. по складанню розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту в розмірі 63762,55 грн та в розмірі 140018,76 грн, а також про протиправність приписів від 20.06.2014 №287, у зв'язку з чим підлягають визнанню протиправними та скасуванню припис від 20.06.2014 №287, виданий на ім'я ОСОБА_4 та припис від 20.06.2014 №287, виданий на ім'я ОСОБА_5
При цьому, судом враховано, що факт складення контролюючим органом розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, та отримання його суб'єктом господарювання-позивачем породжує обов'язок для останнього відшкодувати визначену у вказаному розрахунку шкоду, а відтак, такий розрахунок, як акт індивідуальної дії, підлягає оскарженню до суду в порядку адміністративного судочинства України. Вказана правова позиція також висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 16.04.2014 К/800/30035/13 та від 18.06.2013 К/9991/76804/12.
Що стосується позовних вимог ТОВ "Дукла" про визнання незаконними дій державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Цисика В.О. по складанню актів перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства, то суд доходить висновку, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на слідуюче.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу частини 2 статті 2, пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд вважає, що акти перевірок та висновки перевіряючих, викладені в таких актах, інші дії, вчинені у процесі перевірки, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Складання актів перевірок є службовою діяльністю інспекторів ДІСГ у Полтавській області на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства (в тому числі й земельного).
Відтак, дії службової особи по складанню акту перевірки не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки є по суті виконанням перевіряючим своїх обов'язків та не породжують відносин влади і підпорядкування, які є невід'ємним елементом публічно-правових відносин. Висновки актів перевірки не є обов'язковими ані для суб'єкта господарювання, ані для керівника органу, що здійснює перевірку, і є лише відображенням фактичних дій державних інспекторів.
Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, оскільки дії державного інспектора по складанню акту перевірки не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків, а отже не порушують його права та законні інтереси, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Дукла".
Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати приписи Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області від 20.06.2014 №287, видані на ім'я керуючого відділенням №3 ТОВ "Дукла" ОСОБА_4 та на ім'я директора ТОВ "Дукла" ОСОБА_5.
Визнати протиправними дії державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Цисика Віталія Олексійовича по складанню розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту в розмірі 63762,55 грн та в розмірі 140018,76 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" (ідентифікаційний код 31614742) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 48 (сорок вісім) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2014 року.
Суддя О.В. Гіглава