ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" жовтня 2014 р. Справа № 809/3158/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Котик Д.М.,
представника позивача - Карпінця В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 5303,34 грн,-
Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 5303,34 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач має податкову заборгованість у розмірі 5303,34 гривень, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строки, встановлені чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведену суму в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 16). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності відповідача на адресу суду не надходило. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та про можливість подання заперечення проти адміністративного позову. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.
За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована Богородчанською районною державною адміністрацією 02.04.2007 року. Даний факт підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11).
За фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується податковий борг, який становить 5303,34 грн. Податковий борг в сумі 5303,34 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб виник на підставі поданої відповідачем до Богородчанської ДПІ декларації про майновий стан і доходи № 1400009523 від 25.06.2014 на суму 5303,34 грн., (а.с. 8-9),
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 16.4.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 5.4.1 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 129.1.1 статті 129 Податкового Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем в порядку пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу від 09.07.2014 року за №405-25, яку відповідачем отримано 15.07.2014 року, що підтверджується підписом у відповідній графі, однак залишено без реагування (а.с. 10).
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Податковий борг відповідача складає 5303,34 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується копією податкової декларації про майновий стан і доходи (а.с. 8-9), розрахунком суми боргу (а.с. 6), зворотнім боком облікової картки (а.с. 7), копією корінця податкової вимоги від 09.07.2014 року №405-25 (а.с. 10).
Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.
Відповідно до вимог пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Пунктом 95.3. статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В пункті 95.4. статті 95 даного Кодексу зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 77716, АДРЕСА_1, Богородчанський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код НОМЕР_2 в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 5303,34 (п'ять тисяч триста три) гривні 34 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.10.2014 року.