м. Вінниця
11 вересня 2014 р. Справа № 802/2908/14-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не сплатив в повному обсязі суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 8776 гривень 75 копійок. Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена, управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці звернулося до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.
Відповідач у строк, передбачений частиною 3 статті 183-2 КАС України, заперечень на адресу суду не направила, хоча копія ухвали про відкриття скороченого провадження надсилалася відповідачу за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1. На адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення із зазначенням причин невручення - "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Дослідивши адміністративну справу, керуючись вимогами статті 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Як видно із матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м.Вінниці та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Внаслідок несплати єдиного внеску відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Вінниці в розмірі 8776 гривень 75 копійки, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці вих. № 1733 від 24 липня 2013 року та витягом із картки особового рахунку (а.с.08).
Частиною 4 статті 25 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідачу надсилалася вимога від 17 квітня 2013 року № Ф1618 про сплату боргу по єдиному внеску на суму 8582 гривні 72 копійки та вимога від 22 квітня 2013 року №435 про сплату боргу по єдиному внеску на суму 1194 гривень 03 копійки.
Однак, у встановлений законом строк сума єдиного внеску, визначена у вимогах, відповідачем сплачена лише частково в розмірі 1000 гривень. Таким чином, сума боргу відповідача становить 8776 гривень 75 копійок.
Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості або оскарження вимог про сплату боргу чи їх скасування у встановленому законом порядку.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак, позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 КАС України компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, р/р 25607323420103 в ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37979905) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8776 (вісім тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 75 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович