Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
18 жовтня 2014 року Справа № П/811/3595/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.
за участю секретаря - Сириці І.О.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом Кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №102 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_3 до Кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №102 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, встановлення факту підкупу виборців, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №102 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_4 протиправними;
- встановити факт підкупу виборців кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №102 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_4.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним, як кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №102, висунутого Партією "Блок Петра Порошенка", що зареєстрований відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 27.09.2014р. №1229 встановлено факт порушення вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4. Зокрема, 16.10.2014 року близько 12:00 год. на Інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 побачив відеоматеріал, на якому був зафіксований відповідач під час проведення зустрічі із виборцями. На думку позивача, із матеріалів відеозйомки вбачається, що відповідач, перебував в актовому залі санаторного комплексу "Славутич" (м. Світловодськ) 12.10.2014 року близько 13:00 год., виступаючи перед мешканцями м. Світловодськ з передвиборною агітацією обіцяв виборцям грошову винагороду у розмірі 500 гривень за підтримку його кандидатури на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та ще 500 грн. в разі надання виборцями списку його прихильників. Крім того, зазначає, що відповідач закликав у своєму виступі не переплутати прізвище ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і не голосувати за кандидата ОСОБА_3, а голосувати за нього - кандидата ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1). В зв'язку з цим, вважає, що дії відповідача щодо надання виборцям коштів у розмірі 500 гривень із закликом голосувати "ЗА" його кандидатуру у виборчому бюлетені на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року є непрямим підкупом виборців та такими, що грубо порушують вимоги Закону України "Про вибори народних депутатів України". Також, на думку позивача, вказані дії порушують право останнього, як кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 102, зокрема, на рівні права та можливості брати участь у виборчому процесі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Окрім цього, у судовому засіданні представник уточнив позовні вимоги та зазначив, що дії відповідача - кандидата у народні депутати України ОСОБА_4, які позивач просить суд визнати протиправними та які мали місце 12 жовтня 2014 року полягали у проведенні незаконної передвиборної агітації та підкупу виборців.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та вважає їх необґрунтованими, оскільки з відеоматеріалу, на який посилається позивач у позові як на єдиний доказ протиправності дій відповідача щодо підкупу виборців, неможливо ідентифікувати особу. Крім того зазначав, що даний доказ не є належним у розумінні норм КАС України.
Дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 4 частини 1 статті 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011р. № 4061-VI (далі Закон № 4061-VI) визначено, що суб'єктами виборчого процесу є кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.175 КАС України право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є суб'єктами виборчого процесу, офіційно зареєстрованими кандидатами у народні депутати України.
Так, постановою Центральної виборчої комісії «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих ПАРТІЄЮ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» №1229 від 27.09.2014р., додаток 10, ОСОБА_3 зареєстрований кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №102 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Згідно з додатком 9 до постанови Центральної виборчої комісії «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» №1154 від 25.09.2014р., ОСОБА_4 зареєстрований кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №102 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Згідно до ч.3 ст.3 Закону №4061-VI усі кандидати у народні депутати України (далі - кандидати у депутати) мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
Частиною 2 статті 3 Закону №4061-VI визначено, що кожний виборець має в одномандатному та загальнодержавному округах по одному голосу. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №4061-VI вибори депутатів є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.
За приписами частини 2 статті 6 Закону №4061-VI застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №4061-VI виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними ст.12 цього Закону виборчих процедур, передбачених цим Законом.
При цьому, згідно до п.4 ч.5 ст.11 Закону №4061-VI проведення передвиборної агітації є одним з етапів виборчого процесу.
Передвиборна агітації, відповідно до ч.1 ст.68 Закону №4061-VI - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.
Стаття 74 Закону №4061-VI визначає обмеження щодо ведення передвиборної агітації.
Зокрема, згідно ч.14 ст.74 Закону №4061-VI забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців.
Аналіз вищезазначених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що законодавець пов'язує встановлення порушення ч.14 ст.74 Закону №4061-VI саме з фактом реальної передачі подарунків чи грошових коштів, а не з наміром вчинення таких дій у майбутньому. Дії осіб спрямовані в майбутньому вчинити підкуп виборця можуть бути предметом кримінального судочинства (ст.157 Кримінального кодексу України). Тобто, сама по собі домовленість про вчинення у майбутньому протиправних дій знаходиться поза межами правового регулювання ч.14 ст.74 Закону №4061-VI, оскільки регулює відносини лише які вже реально вчинені.
В судовому засіданні було здійснено демонстрацію відеозапису, який доданий позивачем до позову на флешці SanDisk Cruzer Edge 16GB (а.с.11), і на який посилається представник позивача як на доказ проведення відповідачем передвиборної агітації шляхом непрямого підкупу виборців. В даному відеозапису особа, яка називає себе ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Кіровоградська область, Голованіський район, с.Красногірка, пропонує подальшу співпрацю та домовленість про отримання 500 грн., а через 5 днів ще 500 грн., за подачу списків прихильників, які згодні проголосувати за «Блок Петра Порошенка» та за нього як кандидата.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що з оглянутого відеозапису не можливо ідентифікувати особу промовця, оскільки міміка та жести не належать ОСОБА_4, при цьому також вказував, що звук та жести особи на відеозапису не співпадають та на його думку це монтаж. Крім того наголошував, що 12.10.2014 року ОСОБА_4 знаходився у м.Світловодськ, та цілий день проводив зустрічі, але при цьому не підтвердив факт перебування відповідача саме в актовому залі санаторного комплексу "Славутич" близько 13:00 год..
Представник позивача в судовому засіданні після огляду відеозапису вказав, що чітко риси обличчя людини не видно, візуально встановити особу не можливо, але вважає, оскільки дана особа назвала себе, в зв'язку з чим її і можливо ідентифікувати. При цьому зазначив, що в обличчя ОСОБА_4 не знає.
Посилання позивача на відеозапис, оприлюдненого на Інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2, як на єдиний доказ факту непрямого підкупу виборців відповідачем, не приймається судом, оскільки на дослідженому у судовому засіданні відеозаписі неможливо ідентифікувати відповідача з особою, що зображена на ньому. Також, на відеозаписі не зафіксований сам факт надання коштів виборцям або доручення, з боку відповідача, вчинити дії спрямовані на підкуп виборців, іншій особі.
Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Оскільки, в даному випадку, позивач та відповідач по справі, в розумінні статті 3 КАС України, не є суб'єктами владних повноважень, то при розгляді даної справи слід керуватись приписами ч.1 ст.71 КАС України, де визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Так, суд звертає увагу на те, що позивач обґрунтовуючи факт вчинення протиправних дій щодо перешкоджання вільному здійсненню громадянами їх виборчих прав поєднане з підкупом виборців відповідачем, не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що саме відповідач вчиняв такі дії чи то давав доручення іншим особам вчиняти такі дії.
Суд, також звертає увагу на те, що зазначений відеоролик, наданий позивачем - єдиний доказ протиправності дій відповідача, про що зазначено представником позивача в судовому засіданні.
Крім того, суд зауважує, що позовною вимогою спрямованою до відповідача є визнання протиправними дій, а термін "дія" визначає конкретну фізичну дію відповідного суб'єкта виборчого процесу, проте представник позивача наголошував на тому, що протиправність дій саме відповідача полягала у підкупу виборців. При цьому, доказів вчинення таких дій відповідачем, позивач суду не надав.
З єдиного доказу, на якому ґрунтується позов, неможливо встановити місцезнаходження зафіксованої події, дату та час цієї події, та особу, а відтак і перевірити факт порушення відповідачем вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачем, в порядку, передбаченому положеннями статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено, що саме відповідач вчиняв дії із порушенням положень п.14 ст.74 Закону України "Про вибори народних депутатів України", тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.86, 94, 159-163, 167, 172, 175, 177 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у дводенний строк з дня проголошення постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М.Кармазина