Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
15 жовтня 2014 року Справа №П/811/2653/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М. розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом: Новомиргородського районного центру зайнятості
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення допомоги по безробіттю.
Новомиргородський районний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 11 811,49 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 як безробітному виплачувалася допомога по безробіттю в загальному розмірі 11 811,49 грн., зокрема, у період з 06.01.2009 р. по 25.04.2009 р. у сумі 5 168,21 грн, у період з 30.12.2009 р. по 07.04.2010 р. у сумі 1 632,26 грн., у період з 19.01.2011 р. по 08.04.2011 р. у сумі 5 011,02 грн. Позивач зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що відповідач з 09.09.2003 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому на момент реєстрації в Новомиргородському районному центрі зайнятості та отримання статусу безробітного відносився до категорії зайнятого населення.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до яких позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки позивач жодного разу не звертався до нього з претензією чи пропозицією вирішити спір. Відповідач також вказує, що Новомиргородським районним центром зайнятості порушені строки звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. Окрім того, відповідач зазначає, що він дійсно займався підприємницькою діяльністю, але не пам'ятає стоків, коли офіційно припинив таку діяльність, а тому вважає, що допомогу отримував законно.
Представниками позивача та відповідачем подано до суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.47, 48).
Відповідно до ухвали від 15.10.2014 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.54).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 04.02.2009 р., 30.12.2008 р. та 19.01.2011 р. подав до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості заяви про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, у якій вказав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує (а.с.10).
У відповідності до довідки Новомиргородського районного центру зайнятості ОСОБА_1 виплачувалася допомога по безробіттю у період з 06.01.2009 р. по 25.04.2009 р. у сумі 5 168,21 грн, у період з 30.12.2009 р. по 07.04.2010 р. у сумі 1 632,26 грн., у період з 19.01.2011 р. по 08.04.2011 р. у сумі 5 011,02 грн. (а.с.14).
12.05.2014 р. посадовою особою Новомиргородського районного центру зайнятості під проведеною звіркою факту віднесення ОСОБА_1 до категорії зайнятого населення виявлено, що ОСОБА_1 з 09.09.2003 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець та на час реєстрації в центрі зайнятості був зайнятою особою і не мав права на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю (а.с.18-19, 20).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 09.09.2003 р. по 09.07.2014 р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.51-52).
У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. №803-ХІІ, чинного до 01.01.2013 р., безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі п.«б» ч.3 ст.1 вказаного Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Таким чином, особа, зареєстрована як фізична особа-підприємець відноситься до категорії зайнятого населення, а відтак, не може отримати статус безробітного та, відповідно, не має права на отримання допомоги по безробіттю.
Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до ч.2, 3 ст.36 вказаного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 р. №7-1 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі п.7 зазначеного Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
12.05.2014 р. Новомиргородським районним центром зайнятості видано наказ №53 «Про повернення коштів матеріального забезпечення», яким наказано вжити заходів стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю з ОСОБА_1 у період його реєстрації як фізичної особи-підприємця в сумі 11 811,49 грн. (а.с.6). Зазначений наказ разом з претензією №19 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 11 811,49 грн. направлено на адресу відповідача та отримано ним 01.07.2014 р. (а.с.5, 6, 13).
Відтак допомога по безробіттю виплачена на підставі документів, що містять неправдиві відомості, підлягає стягненню з винної особи у повному розмірі її виплати.
Оскільки Новомиргородським районним центром зайнятості ОСОБА_1 у періоди з 06.01.2009 р. по 25.04.2009 р., з 30.12.2009 р. по 07.04.2010 р., з 19.01.2011 р. по 08.04.2011 р. виплачувалася допомога по безробіттю в загальному розмірі 11 811,49 грн., у зв'язку з реєстрацією його безробітнім на підставі відповідних заяв, що містили недостовірні дані, то з огляду на ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» такі кошти підлягають стягненню з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Стосовно посилання відповідача на сплив строків позовної давності передбачених Цивільним кодексом України суд зазначає наступне.
У відповідно до абз.6 ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
На підставі ч.6 ст.10 зазначеного Закону функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.4 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Таким чином, строк давності не поширюється на правовідносини щодо стягнення коштів виплачених особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
З огляду на викладене, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем вимог ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст.86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (26035, АДРЕСА_1 на користь Новомиргородського районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 11 811,49 грн. (одинадцять тисяч вісімсот одинадцять грн. 49 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Момонт