ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/14624/14 16.10.14
За позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до товариства з обмеженою відповідальністю «Древопласт ЛТД»
про стягнення заборгованості у розмірі 73 388,70 грн.
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Древопласт ЛТД»
до Регіонального відділення Фонду державного майна України
по м. Києву
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Удалова О.Г. (головуючий)
Суддя Босий В.П.
Суддя Івченко А.М.
Представники учасників процесу:
від прокуратури Скакун О.М. (посв.)
від позивача Кошман А.С. (за дов.)
за первісним позовом
від відповідача Ємельянов В.Б. (за дов.)
за первісним позовом
від третьої особи Федько В.М. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Древопласт ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення 45 096,01 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 3849 від 12.07.2007 р. (зі змінами та доповненнями) (далі - Договір) в частині своєчасності внесення орендних платежів.
Вважаючи, що інтереси держави порушено, прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 4 096,71 грн., з яких: 42 143,06 грн. - сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1 223,75 грн. - штраф, 1 729,20 грн. - пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/14624/14 та призначено її розгляд на 07.08.2014 р.
01.08.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 64 725,21 грн. основного боргу, 3 392,29 грн. пені, 3 329,44 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 1 941,76 грн. штрафу.
06.08.2014 р. від представника відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшов зустрічний позов, в якому відповідач за первісним позовом просив суд зобов'язати позивача за первісним позовом зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна відповідно до п. 3.6 Договору № 3849 від 12.07.2007 р. суму 122 603,19 грн., внесену за майно в період з 22.05.2012 р. по 13.12.2013 р., яке відповідачем за первісним позовом не використовувалось через обставини, за які він не відповідає.
07.08.2014 р. у судовому засіданні представник прокуратури та позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення їх розміру підтримали. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
У судовому засіданні було оголошено перерву до 21.08.2014 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. зустрічний позов був прийнятий для спільного розгляду з первісним.
21.08.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача за первісним позовом надішли клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом, а також письмові пояснення, в яких останній зазначив, що Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» (балансоутримувачем) чинились перешкоди у користуванні орендованим майном, а тому орендаря (відповідача за первісним позовом) слід звільнити від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути ним використане.
Від представника прокуратури через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на зустрічний позов, в яких було, зокрема, вказано, що відповідач за первісним позовом не був позбавлений можливості використовувати орендоване приміщення, оскільки мав доступ до нього, використовував його у власних цілях та не заявляв про дострокове розірвання Договору і повернення орендованого приміщення. Крім того, представник прокуратури вказав, що якщо перешкоджання у користуванні орендованим майном і були допущені, то зі сторони балансоутримувача (Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»), а не зі сторони позивача за первісним позовом. У зв'язку з цим, представник прокуратури просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, в якому останній зазначив, що не перешкоджав орендарю користуватися майном, а тому просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2014 р. було залучено до участі у справі Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» як третю особу на стороні відповідача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи відкладено на 09.09.2014 р.
09.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшла заява, в якій було вказано, що прокуратура підтримує заяву позивача за первісним позовом про збільшення розмір позовних вимог.
Від представника третьої особи через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості підготувати обґрунтовані пояснення.
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 р. розгляд справи було відкладено на 16.09.2014 р.
11.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення до зустрічного позову, в яких відповідач за первісним позовом, зокрема, зазначив, що третя особа заборонила в'їзд транспортних засобів відповідача за первісним позовом, а також його замовників на територію, яка прилягає до орендованого приміщення, що унеможливило відвантаження готової продукції. Також третя особа обмежила пересування співробітників відповідача за первісним позовом, включаючи заборону на користування місцями загального користування (туалет, умивальник). Крім того, було відключено постачання електроенергії. Перераховані дії зупинили господарську діяльність відповідача за первісним позовом та унеможливили використання орендованого приміщення з підстав, за які відповідач за первісним позовом не відповідає.
16.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, було вказано, що позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом орендну плату за період з січня 2014 року по червень 2014 року.
Від представника третьої особи через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особа, зокрема вказала, що УДППЗ «Укрпошта» відноситься до категорії підприємств, які здійснюють діяльність, пов'язану з державною таємницею. Заходи щодо заборони заїзду та стоянки автотранспорту на прибудинковій території будівлі № 75 по проспекту Повітрофлотському в м. Києві запроваджені третьою особою з метою запобігання в'їзду на територію сторонніх автомобілів, що заважають технологічному процесу надання послуг поштового зв'язку. Заходи щодо заборони проходу до території ЦОКК-1 були застосовані з метою запобігання порушення технологічного процесу обробки поштових відправлень, розголошення конфіденційної та таємної інформації підприємств, споживачів послуг поштового зв'язку, завдання матеріальних збитків третій особі. Щодо відключення постачання електроенергії третя особа зазначила, що не мала повноважень щодо постачання електроенергії відповідачу за первісним позовом, оскільки в останнього був відсутній договір на електропостачання з третьою особою та відповідна технічна документація, а постачання електроенергії відповідачу за первісним позовом здійснюється, як вбачається з акту ПАТ «Київенерго» № 02-01-08-0354 від 21.05.2013 р., від внутрішніх електромереж комунального підприємства Міжнародний Аеропорт «Київ».
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували. Крім того, представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке було задоволено судом на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні було оголошено перерву до 30.09.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
24.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення до зустрічного позову, в яких, зокрема, було вказано, що протягом періоду з 22.05.2013 по 05.08.2014 р. електроенергія в орендоване приміщення не постачалась, що унеможливлювало здійснення відповідачем за первісним позовом його господарської діяльності.
30.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли доповнення до пояснень, в яких зазначається, що третя особа не чинила перешкод відповідачу за первісним позовом у здійсненні господарської діяльності, відключення постачання електроенергії сталося через виникнення аварійної ситуації, а на підключення постачання електроенергії третя особа не мала повноважень. Крім того, в поясненнях зазначалось, що третя особа не обмежувала працівників відповідача за первісним позовом у доступі до орендованого приміщення та прибудинкової території, доступ автотранспорту до прибудинкової території здійснювався за окремим погодженням ВОХР.
Від представника відповідача за первісним позовом через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримав.
Враховуючи складність спірних правовідносин, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати колегіально.
Ухвалою суду від 30.09.2014 р., на підставі розпорядження голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 р., справу № 910/14624/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Удалова О.Г. (головуючий), Босий В.П., Івченко А.М. та призначено її до розгляду на 16.10.2014 р.
15.10.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення до зустрічного позову.
16.10.2014 р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників провадження, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
12.07.2007 р. між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» (далі - УДППЗ «Укрпошта» або балансоутримувач), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву або орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Древопласт ЛТД» (далі - ТОВ «Древопласт ЛТД» або орендар) був укладений додатковий договір № 3849 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 687 від 29.09.2003 р. (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору, сторони домовились договір оренди від 29.09.2003 р. № 687 викласти в наступній редакції:
- п. 1.1 «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), загальною площею 196,8 кв. м., розміщене за адресою: Повітрофлотський проспект, 75, м. Київ, 03151, що знаходиться на балансі дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта» (надалі - балансоутримувач), вартість якого за експертною оцінкою станом на 30.04.2003 р. становить 347 000,00 грн. Майно передається в оренду: 117,5 кв. м. - під виробництво упаковочної тари; 79,3 кв. м. - під офісні приміщення»;
- п. 3.3 «Перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача»;
- п. 3.6 «Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету та/або балансоутримувачу підлягає заліку в рахунок наступних платежів»;
- п. 5.2 «Орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату»;
- п. 7.2 «Обов'язком орендодавця є не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватись орендованим майном на умовах цього Договору».
27.06.2013 р. між РВ ФДМУ по м. Києву та ТОВ «Древопласт ЛТД» був укладений договір № 3849/04 про внесення змін до договору оренди нерухомо майна № 3949 від 12.07.2007 р., згідно з п. 1 якого сторони домовились в розділі 1 «Предмет договору» договору оренди № 3849 від 12.07.2007 р. замінити «площею 196,8 кв. м.» на «площею 204,10 кв. м.», «зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.04.2003 р. становить 347 000,00 грн.» на «з висновком про вартість майна станом на 31.12.2012 р. становить 1 404 698,00 грн.».
Відповідно до п. 2 договору № 3849/04 від 27.06.2013 р. сторони домовились в пункті 1.1 розділу 1 «Предмет договору» договору оренди № 3849 від 12.07.2007 р. та в акті приймання-передачі від 12.07.2007 р. № 3849 слова «дирекція оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» замінити на «Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» Київська міська дирекція».
За твердженням прокурора Солом'янського району м. Києва та РВ ФДМУ по м. Києву, через неналежне виконання ТОВ «Древопласт ЛТД» свого обов'язку з оплати орендної плати, у останнього виникла заборгованість.
Враховуючи викладене, вважаючи, що інтереси держави порушено, прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 45 096,71 грн., з яких: 42 143,06 грн. - сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1 223,75 грн. - штраф, 1 729,20 грн. - пеня.
Як було зазначено вище, 01.08.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 64 725,21 грн. основного боргу, 3 392,29 грн. пені, 3 329,44 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 1 941,76 грн. штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України, орендодавцем щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
16.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника РВ ФДМУ по м. Києву надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, було вказано, що РВ ФДМУ по м. Києву просить суд стягнути з ТОВ «Древопласт ЛТД» орендну плату за період з січня по червень 2014 року.
З розрахунку позовних вимог, наданого РВ ФДМУ по м. Києву, вбачається, що за січень 2014 ТОВ «Древопласт ЛТД» повинно було сплатити орендну плату до державного бюджету (70%) у розмірі 11 550,22 грн., а за квітень - у розмірі 12 267,04 грн.
ТОВ «Древопласт ЛТД» сплатило до державного бюджету орендну плату за січень 2014 р. у розмірі 11 550,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 611 від 07.02.2014 р., а за квітень 2014 р. - 12 267,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 714 від 08.05.2014 р. Вказані платіжні доручення мають відповідні призначення платежу.
Таким чином, ТОВ «Древопласт ЛТД» виконало свої обов'язки з оплати орендної плати за січень та квітень 2014 р. перед РВ ФДМУ по м. Києву вчасно та в повному обсязі.
Щодо зобов'язань ТОВ «Древопласт ЛТД» з оплати орендної плати до державного бюджету за лютий, березень, травень та червень 2014 року суд зазначає наступне.
У письмових поясненнях ТОВ «Древопласт ЛТД», зокрема, зазначало, що УДППЗ «Укрпошта» заборонила в'їзд транспортних засобів ТОВ «Древопласт ЛТД», а також його замовників і постачальників на територію, яка прилягає до орендованого приміщення, що унеможливило відвантаження готової продукції та розвантаження необхідної для виробництва сировини. Вказане спричинило тимчасову відмову від співпраці з ТОВ «Древопласт ЛТД» контрагентів останнього.
Вищевикладене підтверджується:
- листом УДППЗ «Укрпошта» № 71-22-112 від 13.05.2013 р., яким УДППЗ «Укрпошта» повідомляло ТОВ «Древопласт ЛТД», зокрема, про те, що з 20.05.2013 р. стоянка автомобілів на території ЦОКК № 1, окрім автомобілів УДППЗ «Укрпошта», заборонена;
- листом УДППЗ «Укрпошта» № 71-22-124 від 22.05.2013 р., яким УДППЗ «Укрпошта» повідомляло ТОВ «Древопласт ЛТД», зокрема, про те, що прибудинкова територія ЦОКК № 1 (двір) використовується лише для технологічного процесу обробки кореспонденції у відповідності до діючих нормативних документів та встановлених вимог захисту інформації, в зв'язку з чим проїзд та стоянка стороннього транспорту на території двору ЦОКК № 1 заборонені;
- листами ТОВ «Инпак» від 06.06.2013, ТОВ «Квот» від 07.06.2013 р., ТОВ «Деал» від 28.05.2013 р., ТОВ «ВКП «Машинобудівник ЛТД» від 03.06.2013 р., ТОВ «К-Стиль» від 12.06.2013 р., ТОВ «Компанія «Алан-Трейд» від 11.06.2013 р., ТОВ «Спортивний клуб «ЮКА» від 18.06.2013 р., які містили повідомлення про відмову від співпраці з ТОВ «Древопласт ЛТД».
Також УДППЗ «Укрпошта» обмежила пересування співробітників ТОВ «Древопласт ЛТД», включаючи заборону на користування місцями загального користування (туалет, умивальник).
З цього приводу ТОВ «Древопласт ЛТД» направило УДППЗ «Укрпошта» листи № 30 від 23.05.2013 р., № 32 від 27.05.2013 р., № 36 від 07.06.2013 р., № 48 від 20.08.2013 р. з проханням дозволити доступ персоналу ТОВ «Древопласт ЛТД» до місць загального користування (умивальники, туалет) та встановити порядок допуску автотранспорту ТОВ «Древопласт ЛТД» та його клієнтів і постачальників до прибудинкової території ЦОКК № 1.
Лише листом № 17/26-228 від 13.12.2013 р. УДППЗ «Укрпошта» надала дозвіл ТОВ «Древопласт ЛТД» на проїзд та тимчасову стоянку з 7:00 години до 21:00 години в робочі дні автомобілів Хундай, державний номерний знак НОМЕР_1, та Тойота Авенсис, державний номерний знак НОМЕР_2, а також повідомила про необхідність здійснювати заявку в телефонному режимі для пропуску автомобілів клієнтів ТОВ «Древопласт ЛТД».
Крім того, 23.05.2013 р. було відключено постачання електроенергії, що унеможливило здійснення господарської діяльності ТОВ «Древопласт ЛТД».
Вищевказане підтверджується службовою запискою інженера ремонтної групи Опришко В.М. від 23.05.2013 р.
Лише 05.08.2014 р. було відновлено постачання електроенергії ТОВ «Древопласт ЛТД», що підтверджується актом від 05.08.2014 р., складеним комісією в складі представника балансоутримувача ОСОБА_9 та представників ТОВ «Древопласт ЛТД» Опришко В.М. та Чувіляєва І.Н.
ТОВ «Древопласт ЛТД» зверталося до РВ ФДМУ по м. Києву з листами № 44 від 25.07.2013 р., № 50 від 05.09.2013 р., № 72 від 20.11.2013 р., № 10 від 29.01.2014 р. та повідомляло про обмеження, застосовані УДППЗ «Укрпошта», які порушують права ТОВ «Древопласт ЛТД», як орендаря, а також просило зменшити розмір орендної плати та зобов'язати УДППЗ «Укрпошта» не перешкоджати користуванню орендованим майном.
Проте, у відповідь РВ ФДМУ по м. Києву направило ТОВ «Древопласт ЛТД» лист № 30-05/4327 від 23.04.2014 р., яким повідомило про наявність заборгованості з орендної плати та нарахування пені.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 796 Цивільного кодексу України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Умовами Договору розмір земельної ділянки, якою вправі користуватись ТОВ «Древопласт ЛТД» не визначений, отже, ТОВ «Древопласт ЛТД» має право користуватись усією земельною ділянкою, яку складає прибудинкова територія ЦОКК № 1 (двір).
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що УДППЗ «Укрпошта», в порушення умов Договору неправомірно перешкоджало ТОВ «Древопласт ЛТД» користуватись орендованим майном, у зв'язку з чим останнім орендоване майно не могло бути використане через обставини, за які товариство з обмеженою відповідальністю «Древопласт ЛТД» не відповідає.
При цьому РВ ФДМУ по м. Києву, як орендодавець, дій, спрямованих на усунення порушення прав ТОВ «Древопласт ЛТД», як орендаря, не вчинило.
Так, суд вважає, що ТОВ «Древопласт ЛТД» не повинно було сплачувати орендну плату за період з 22.05.2013 р. по 13.12.2013 р., проте сплатило, зокрема, грошові кошти в розмірі 71 559,73 грн. в якості оплати частини орендної плати, що становить 70% і належить РВ ФДМУ по м. Києву. Викладене підтверджується довідкою про стан розрахунків між підприємствами ТОВ «Древопласт ЛТД», РВ ФДМУ по м. Києву та КМД УДППЗ «Укрпошта» за період з 22.05.2013 р. по 13.12.2013 р., а також платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
З розрахунку позовних вимог РВ ФДМУ по м. Києву також вбачається, що останнє не заперечує факт здійснення оплати 70% орендної плати за вищевказаний період.
Таким чином, суд вважає, що станом на січень 2014 р. ТОВ «Древопласт ЛТД» мало переплату з 70% орендної плати у розмірі 71 559,73 грн., тому, враховуючи, що загальний розмір орендної плати за лютий, березень, травень та червень 2014 р. становить 49 088,37 грн., заборгованість ТОВ «Древопласт ЛТД» перед РВ ФДМУ по м. Києву з оплати орендної плати за лютий, березень, травень та червень 2014 р. відсутня.
Так, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з ТОВ «Древопласт ЛТД» основного боргу в розмірі 64 725,21 грн. необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.
Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просило суд стягнути з ТОВ «Древопласт ЛТД» 3 392,29 грн. пені, 3 329,44 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 1 941,76 грн. штрафу.
З огляду на те, що позовні вимоги щодо стягнення пені, штрафу та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, вказані вимоги також не підлягають задоволенню.
06.08.2014 р. від представника ТОВ «Древопласт ЛТД» через загальний відділ діловодства суду надійшов зустрічний позов, в якому ТОВ «Древопласт ЛТД» просило суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна відповідно до п. 3.6 Договору № 3849 від 12.07.2007 р. суму 122 603,19 грн., внесену за майно в період з 22.05.2012 р. по 13.12.2013 р., яке відповідачем за первісним позовом не використовувалось через обставини, за які він не відповідає.
Зустрічна позовна заява була обґрунтована раніше наведеними порушеннями прав ТОВ «Древопласт ЛТД», які допустило УДППЗ «Укрпошта».
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Одним з загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 Господарського кодексу України).
Разом з тим, зобов'язання РВ ФДМУ по м. Києву зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна суму 122 603,19 грн., внесену за оренду майна в період з 22.05.2012 р. по 13.12.2013 р., не тільки суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту порушених прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що спосіб захисту, обраний ТОВ «Древопласт ЛТД», не відповідає встановленим законом та Договором способам захисту прав.
Зідно з п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.
Так, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ТОВ «Древопласт ЛТД» щодо зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна відповідно до п. 3.6 Договору № 3849 від 12.07.2007 р. суму 122 603,19 грн., внесену за майно в період з 22.05.2012 р. по 13.12.2013 р., яке ТОВ «Древопласт ЛТД» не використовувалось через обставини, за які останнє не відповідає.
Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Так, враховуючи положення ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, та підлягають стягненню з останнього в дохід Державного бюджету України в розмірі 1 827,00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на товариства з обмеженою відповідальністю «Древопласт ЛТД».
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г, код 19030825) до Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 17.10.2014 р.
Суддя (головуючий) О.Г. Удалова
Суддя В.П. Босий
Суддя А.М. Івченко