ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13873/14 25.09.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система";
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна";
про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 214,87 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Тучкова К. В., представник, довіреність № 37 від 22.12.2013 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 15 214,87 грн. страхового відшкодування, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року слухання справи № 910/13873/14 відкладено до 09.09.2014 року.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року справу № 910/13873/14 передано для розгляду судді Борисенко І. І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 справу № 910/13873/14 прийнято до свого провадження суддею Борисенко І. І.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року справу № 910/13873/14 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 справу № 910/13873/14 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 25.09.2014 року.
У судовому засіданні 25.09.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджує факт отримання відповідачем ухвал господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, однак у своєму письмовому відзиві проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Система" та АТ "Банк Велес" 12.11.2012 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 05-16/000939, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням, та розпорядженням транспортного засобу "Мітсубіші", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
В м. Києві, на перехресті бульвару І. Лепсе та вул. Метробудівська, 17.09.2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки "Мітсубіші", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки "Мітсубіші", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2013 року у справі № 760/20380/13-п винним у спричиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_3.
Страхувальник, 09.10.2013 року звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, тобто страхової виплати, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором добровільного страхування.
Відповідно до висновку № 607/13 експертного автотоварознавчого дослідження від 04.10.2013 р., вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Мітсубіші", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 18 708,56 грн
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування, на підставі страхового акту № 05-17/415 від 09.10.2013 р. та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 16 214,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2075 від 12.11.2013 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" згідно із полісом № АЕ/0632891, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами п. 12.1 статті 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс № АЕ/0632891) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Мітсубіші", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 16 214,87 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АЕ/0632891 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальні збитки в розмірі 15 214,87 грн.
В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням судового збору, в порядку статті 49 ГПК України, на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (інд. 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" (інд. 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А, код ЄДРПОУ 31725819) 15 214 (п'ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 87 коп. завданої шкоди, та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 06.10.2014 р.