15.10.2014 р. Справа № 914/3204/14
За позовом: публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів,
до відповідача:Личаківської виправної колонії №30 у Львівській області, м. Львів,
про: стягнення заборгованості,
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:Романяк Н.Б. - довіреність від 11.12.2013 р.,
відповідача:Слючарчук О.В. - довіреність від 02.10.2014 р.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Личаківської виправної колонії №30 у Львівській області про стягнення 9.957,11 грн. Ухвалою від 11.09.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.10.2014 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №11089 від 28.12.2012 р. не здійснив оплати за надані телекомунікаційні послуги за період з липня 2013 року по липень 2014 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8.543,63 грн. Крім того, відповідачу нараховано 108,53 грн. пені, 178,38 грн. - 3% річних, 1.126,58 грн. інфляційних втрат.
В судове засідання 15.10.2014 р. позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 3.600,00 грн. основного боргу у зв'язку з сплатою (платіжне доручення №622 від 22.09.2014 р.). Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 4.943,63 грн. основного боргу, 108.,53 грн. пені, 178,38 грн. - 3% річних, 1.126,58 грн. інфляційних втрат.
Відповідач у поданому відзиві повідомив, що визнає свою заборгованість у сумі 8.543,63 грн. Просить розстрочити сплату заборгованості терміном на 1 рік. Крім того, просить врахувати обмежене бюджетне фінансування колонії та застосувати положення статті 83 ГПК України про зменшення розміру пені. У підтвердження скрутного фінансового становища надав кошторис на 2014 рік.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено договір №11089 від 28.12.2012 р. про надання телекомунікаційних послуг (надалі - Договір). За умовами цього договору Укртелеком (позивач у справі) відповідно до умов договору зобов'язується надавати абоненту (відповідач у справі) загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах замовлених абонентом (надалі - послуги), а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.
Як убачається з розрахунку позовних вимог, заборгованість за період з липня 2013 року по липень 2014 року становить 8.543,63 грн. Зобов'язання щодо оплати отриманих послуг відповідач не виконав.
Сторонами погоджено стан взаємних розрахунків станом на 01.09.2014 р., про що складено відповідний акт. Із вказаного акту вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 8.543,63 грн.
Як убачається із платіжного доручення №622 від 22.09.2014 р. відповідачем частково сплачено суму боргу у розмірі 3.600,00 грн.
При ухваленні рішення суд виходив з такого.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 4.15 Договору розрахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахунку періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.
Суд при розгляді позовних вимог враховує наступне. Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно з пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. №18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Таким чином, оскільки відповідачем частину борг у сумі 3.600,00 грн. погашено після подання позову до суду, провадження у справі в цій частині потрібно припинити. В частині стягнення 4.943,63 грн. основного боргу позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 178,38 грн. - 3% річних, та 1.126,58 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру пені, то суд керувався таким.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.
Крім того, суд враховує те, що станом на час розгляду справи по суті відповідач сплатив частину боргу за надані послуги. При цьому з матеріалів справи вбачається, що забезпечує належне утримання засуджених у кримінальних справах, а невчасна оплата за одержані послуги спричинена неналежним функціонуванням бюджетних видатків. На підставі викладених обставин суд дійшов висновку про можливість на підставі поданого клопотання зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання до становить 50,00 грн. пені.
Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд враховує, що в частині зменшених штрафних санкцій судові витрати покладаються на відповідача.
Разом з тим, суд враховує клопотання відповідача про розстрочення сплати заборгованості, враховуючи інтереси обох сторін, вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців шляхом стягнення боргу рівними частинами щомісяця. В іншій частині суд відхиляє подане клопотання.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 174 Господарського кодексу України, статтями 11, 207, 530, 638, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Личаківської виправної колонії №30 у Львівській області (адреса: вулиця Шевченка, будинок 156, місто Львів, Львівська область,79039; ідентифікаційний код 08563932) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (адреса: бульвар Шевченка, будинок 18, місто Київ, 01030; ідентифікаційний код 21560766) в особі Львівської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (адреса: вулиця Дорошенка, будинок 43, місто Львів, 79044; ідентифікаційний код 01186030) 4.943,63 грн. основного боргу, 178,38 грн. - 3% річних, 1.126,58 грн. інфляційних втрат, 50,00 грн. пені, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців шляхом стягнення коштів рівними частинами щомісяця.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3.600,00 грн. основного боргу.
Повне рішення складено 20.10.2014 р.
Суддя Рим Т.Я.