21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого Смоковича М.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому розгляді у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області (далі - Управління ПФУ м. Кременчуга) про стягнення розміру недоплаченої пенсії та моральної шкоди, провадження по якій порушено
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2003 року,
У липні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління ПФУ м. Кременчуга про стягнення розміру недоплаченої пенсії та моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що з грудня 1999 року йому, як пенсіонеру льотного екіпажу цивільної авіації, було призначено пенсію в розмірі 434,58 грн. В серпні 2001 року він звернувся із заявою та довідкою про заробітну плату до відповідача для перерахунку пенсії до розміру 695 грн., але у задоволенні заяви було відмовлено.
Такі дії вважав неправомірними, а тому просив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та стягнути в його користь недоплачену пенсію і моральну шкоду.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчуга від 27 лютого 2003 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління ПФУ у Автозаводському районі м. Кременчуга щодо неправильного перерахунку пенсії на підставі заяви, поданої у серпні 2001 року, незаконними.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій частині пенсії з серпня 2001 року по лютий 2003 року включно в сумі 5270 грн.
Зобов'язано відповідача здійснювати нарахування пенсії з березня 2003 року в розмірі 778 грн. щомісячно.
В решті позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2003 року рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено позові.
У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Апеляційним судом установлено, що відповідно до статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, як працівнику льотного складу цивільної авіації.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 листопада 1999 року №1222 внесено зміни до статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стосовно порядку обчислення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
Після внесення вказаних змін до законодавства позивачу, який вийшов на пенсію до 7 грудня 1999 року, було проведено перерахунок пенсії і призначено її в розмірі 434,58 грн.
У серпні 2001 року позивач звернувся до відповідача про перерахунок пенсії, але у збільшенні розміру пенсії йому відмовлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд робить висновок про те, що такі дії відповідача є правомірними, оскільки на той час Урядом не приймалися рішення про підвищення пенсій.
Колегія суддів вважає, що такий висновок апеляційного суду є правильним, так як у відповідача не було законних підстав для збільшення розміру пенсії на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства у відповідності до п. 7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, апеляційний суд під час ухвалення оскаржуваного рішення не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задовольнення.
Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2003 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Смокович М.І.
судді: Весельська Т.Ф.
Горбатюк С.А.
Мироненко О.В.
Чумаченко Т.Ф.