ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13681/14 08.10.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект»
про стягнення заборгованості по договору поставки в розмірі 215 262,92 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Міняйло Є.В., за довіреністю
від відповідача: Зубченко О.Є., за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по договору поставки в розмірі 215 262,92 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/13681/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.
29.07.2014 р. до відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.
06.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/13681/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/13681/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 08.10.2014 р.
20.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про перенесення розгляду справи.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/13681/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/13681/14 було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 08.10.2014 р.
Представник позивача у судове засідання 08.10.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 08.10.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
01.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 67.1/ТФ (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, в обумовлені цим Договором строки, покупцю кабель XRUHAKXS-WTC 12/20kV 1*300RMC/95 в кількості 4609 метрів по ціні 135,18 грн./м (без ПДВ) (далі - продукція), а покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату цієї продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в цьому Договорі.
Згідно з п. 3.1 Договору поставка продукції за цим Договором здійснюється протягом 60 календарних днів після підписання цього Договору.
Згідно з пунктами 6.2 та 6.3 Договору загальна ціна Договору становить 623 044,62 грн., крім того ПДВ 20% - 124 608,92 грн., всього - 747 653,54 грн. Покупець здійснює оплату отриманої продукції, з урахуванням п. 2.4 Договору, до 30.12.2013 р.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу, відповідач порушив умови Договору в частині оплати за поставлену позивачем продукцію.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної на відвантаження товару № РТ-0002788 від 21.11.2013 р. на загальну суму 734 676,26 грн., з урахуванням ПДВ.
Відповідач, в свою чергу, зазначає у своєму письмовому відзиві про те, що ним не заперечується факт наявності заборгованості перед позивачем, але в меншому розмірі, ніж заявлено в позові, так як відповідачем було сплачено на користь позивача 20 000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідачем 07.07.2014 р. було перераховано на рахунок позивача 20 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по особовому рахунку відповідача.
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
З огляду на вищенаведене, банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними доказами перерахування відповідачем на користь позивача коштів в розмірі 20 000,00 грн.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідачем було частково погашено заборгованість за Договором в розмірі 20 000,00 грн. після направлення позивачем позовної заяви до господарського суду міста Києва (04.07.2014 р.), провадження у справі № 910/13681/14 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. підлягає припиненню.
В іншій частині позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 150 000,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 37 596,23 грн. та 3% річних в розмірі 7 666,69 грн.
Оскільки відповідачем було сплачено на користь позивача 20 000,00 грн. після направлення позивачем позовної заяви до господарського суду м. Києва, пеня та 3% річних повинні бути нараховані на всю суму боргу, заявлену позивачем у позові.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строків оплати продукції, визначеної у п. 6.3 Договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої в строк продукції, за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначений показник.
З огляду на вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 37 596,23 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначений показник.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 7 666,69 підлягають задоволенню.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 150 000,00 грн., пені в розмірі 37 596,23 грн. та 3% річних в розмірі 7 666,69 грн. підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судового збору, враховуючи припинення провадження у справі № 910/13681/14 в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 20 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи № 910/13681/14, позивачем було направлено позовну заяву до господарського суду міста Києва 04.07.2014 р. поштою, про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті, який міститься в матеріалах справи.
В свою чергу, відповідачем було здійснено сплату частини заборгованості за Договором в розмірі 20 000,00 грн. 07.07.2014 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.
З огляду на вищенаведене, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а тому судовий збір повинно бути покладено на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд,
1. Провадження у справі № 910/13681/14 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, будинок 4/2, квартира 93; ідентифікаційний код: 31780106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель» (04210, м. Київ, Оболонська набережна, буд. 3, корпус 2 (літера А); ідентифікаційний код: 31188527) заборгованості в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. припинити.
2. В іншій частині позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, будинок 4/2, квартира 93; ідентифікаційний код: 31780106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель» (04210, м. Київ, Оболонська набережна, буд. 3, корпус 2 (літера А); ідентифікаційний код: 31188527) заборгованість в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 7 666 (сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 68 коп., пеню в розмірі 37 596 (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 23 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 905 (три тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 27 коп.
Повне рішення складено 13.10.2014 р.
Суддя О.В. Нечай