ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13863/14 13.10.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна»
простягнення 708 504,27 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Шкаленко Є.В., Фещенко Т.Л.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» (надалі - ТОВ «Новомиргородський цукор») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна» (надалі - ТОВ «Бритиш Моторс Україна») про стягнення 708 504,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було частково оплачено вартість товару згідно договору №144-14/12/13 від 14.12.2013 р., а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим позивач просить повернути на його користь суму попередньої оплати у розмірі 518 810,70 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 244,87 грн. та вартість відступного у розмірі 172 448,70 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язання з поставки товару.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.08.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 20.08.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. справу прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено розгляд справи на 10.09.2014 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. справу передано для розгляду судді Босому В.П. у зв'язку з його поверненням з відпустки.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П., розгляд справи відкладено на 13.10.2014 р.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №31352596, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в судовому засіданні 06.08.2014 р.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися, надали усні пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечували.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
14.12.2013 р. між ТОВ «Новомиргородський цукор» (покупець) та ТОВ «Бритиш Моторс Україна» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №144-14/12/13 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець, реалізуючи наміри та побажання покупця, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупця 1 новий автомобіль марки Land Rover, найменування моделі, комплектація та ціна якого попередньо визначені покупцем та містяться в додатку №1 до даного договору, а покупець на зазначених у договорі умовах зобов'язується оплатити та прийняти товар.
Згідно з п. 3.2 Договору покупець зобов'язаний здійснити оплат ціни товару відповідно до рахунків продавця шляхом здійснення попереднього та остаточного платежів за рахунок власних або кредитних грошових коштів, наданих йому банківською установою на підставі кредитного договору: попередній платіж становить 30% від ціни визначеної у додатку №1 до цього договору. Покупець зобов'язаний здійснити попередній платіж протягом 15 банківських днів з дати укладення цього договору з урахуванням ст. 2 цього договору (п. 3.2.1); остаточний платіж становить 70% від ціни товару, визначеної у додатку №1 до цього договору з урахуванням ст. 2 цього договору (п. 3.2.2).
За змістом п. 1.2 Договору місцем призначення замовленого товару є склад продавця, розташований за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, 21-А.
Пунктом 4.2 Договору у випадку відсутності на складі продавця товару, визначеного додатком №1 до договору, останній зобов'язаний замовити поставку товару у пункт призначення, орієнтовна дата якої 15.05.2014 р. У разі прострочення покупцем попереднього платежу термін виконання поставки відповідно збільшується.
Додатком №1 до Договору сторони погодили комплектація автомобіля, та його ціну -1 724 487,00 грн., що є еквівалентом 156 624,00 Євро.
На виконання умов Договору позивачем було перераховано суму попередньої оплати у розмірі 518 810,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1480 від 30.12.2013 р.
Листом №1144 від 23.05.2014 р. відповідач повідомив позивача про неможливість поставки обумовленого умовами Договору транспортного засобу, а також вказував на повернення позивачеві грошових коштів, сплачених на виконання такого договору.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 518 810,70 грн.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи (платіжне доручення №1480 від 30.12.2013 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача 30% вартості товару у розмірі 518 810,70 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2 Договору у випадку відсутності на складі продавця товару, визначеного додатком №1 до договору, останній зобов'язаний замовити поставку товару у пункт призначення, орієнтовна дата якої 15.05.2014 р. У разі прострочення покупцем попереднього платежу термін виконання поставки відповідно збільшується.
Матеріали справи не містять доказів замовлення та поставки відповідачем товару у визначений пунктом 4.2 Договору строк.
Більш того, листом №1144 від 23.05.2014 р. відповідач повідомив позивача про неможливість поставки обумовленого умовами Договору транспортного засобу у зв'язку з розірванням угоди з постачальником транспортних засобів.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Листом №1149 від 30.05.2014 р. відповідач зобов'язувався погасити заборгованість перед позивачем у розмірі 518 810,70 грн., проте станом на момент звернення позивача до суду сума попередньої оплати відповідачем повернута не була.
Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 518 810,70 грн., а строк його виконання настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 518 810,70 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Новомиргородський цукор» про стягнення з ТОВ «Бритиш Моторс Україна» заборгованості у розмірі 518 810,70 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 244,87 грн. та вартість відступного у розмірі 172 448,70 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язання з поставки товару.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.
Пунктом 5.7 Договору встановлено, що у разі невиконання продавцем зобов'язань, передбачених у п. 4.2 цього договору, до 20 календарних днів, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,05% від ціни товару за кожен день такого прострочення. При невиконанні продавцем зобов'язань визначених п. 4.2 цього договору понад 20 календарних днів, договір вважається розірваним за згодою сторін. В такому випадку продавець сплачує на користь покупця відступне у розмірі 10% від ціни товару і повертає всі платежі згідно п. 3.2.
При цьому суд відзначає, що відступне, передбачене приписами п. 5.7 Договору, за своєю правовою природою є неустойкою у вигляді штрафу, оскільки обчислюється у відсотках від суми неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 244,87 грн.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання з поставки товару більше ніж на 20 днів, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу (відступного) у розмірі 172 448,70 грн. (1 724 487,00 грн.*10%).
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Бритиш Моторс Україна» на користь ТОВ «Новомиргородський цукор» заборгованості у розмірі 518 810,70 грн., пені у розмірі 17 244,87 грн. та вартість відступного у розмірі 172 448,70 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бритиш Моторс Україна» (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 21-А; ідентифікаційний код 31200706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» (25006, м. Кіровград, вул. Шевченка, 6/2; ідентифікаційний код 32119999) заборгованість у розмірі 518 810 (п'ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот десять) грн. 70 коп., пеню у розмірі 17 244 (сімнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 87 коп., відступне у розмірі 172 448 (сто сімдесят дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 70 коп. та судовий збір у розмірі 14 170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 09 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.10.2014 р.
Суддя В.П. Босий