ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16621/14 02.10.14
за позовом Прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від прокурора: Кубишкіна С.С. (служб.посв.№023147 від 26.11.2013)
від позивача: Мойсик М.В. (дов.№15 від 10.01.2014)
від відповідача: не з'явився
Прокурор Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем сплати орендної плати за Договором передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду, у зв'язку із чим за останнім утворились заборгованість у розмірі у розмірі 3257,98 грн. та 236,35 грн. компенсації плати за землю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 порушено провадження у справі №910/16621/14 та призначено її до розгляду на 11.09.2014 року.
09.09.14 та 10.09.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача - Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації" - надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
За наслідками судового засідання 11.09.2014, суд відклав розгляд справи на 02.10.2014 року.
01.10.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 02.10.2014 представники прокуратури та позивача надали усні пояснення по суті спору та просили задовольнити позов.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, вимоги ухвал суду не виконав та відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку із чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
10.02.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м.Києві ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір №729/Г про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду.
Відповідно до пункту 1.1. та підпункту 1.1.1. даного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 нежитлове приміщення загальною площею 27,8 м'. Факт прийому-передачі приміщення в оренду підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 18.04.2013 року (копія Акту прийому - передачі приміщення додається).
Згідно п.3.1. даного Договору, розрахунок орендної плати здійснюється на підставі п.17 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва та на дату підписання договору становить в цілому 1169,79 грн. (одну тисячу сто шістдесят дев'ять грн. 79 коп.) за місяць без ПДВ.
Пунктом 3.4. даного Договору передбачено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. А також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформлюється додатком та є невід'ємною частиною договору та сплачується орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до п.п.3.5, 3.6. Договору, орендна плата нараховується і сплачується Орендарем балансоутримувачу, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів наступного місяця.
Відповідно до акту прийому-передачі, об'єкт оренди повернуто орендодавцю 03.03.2014 року.
Однак, Орендар під час користування даним приміщенням не виконав обов'язок по сплаті орендної плати у повному обсязі, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 3257,98 грн. та 236,35 грн. компенсації плати за землю.
З метою повернення Позивачу боргу, останній звертався до Відповідача з претензією про сплату заборгованості вих.№1111/38 від 13.05.2014 року.
Оскільки на адресу позивача на день подачі позову не надходило грошових коштів у рахунок погашення заборгованості позивач звернувся до суду із даним позовом.
Під час розгляду спору у суді, відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 3257,98 грн. та 236,35 грн. компенсації плати за землю, про що зазначає позивач, надаючи довідку Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації" про відсутність заборгованості за відповідачем.
Проте, враховуючи погашення заборгованості відповідачем по орендній платі із простроченням, позивач просить стягнути з відповідача за грудень 2013, січень, лютий та березень 2014 року пеню у загальному розмірі 78,37 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.
За своєю правовою природою договір №729/Г про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які також підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно положень статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено наявність обов'язку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити на користь позивача 3257,98 грн. та 236,35 грн. компенсації плати за землю.
Під час розгляду спору судом, позивачем надано довідку про відсутність заборгованості за відповідачем, з якої вбачається, що станом на день розгляду спору сума основного боргу 3257,98 грн. та 236,35 грн. компенсації плати за землю сплачена відповідачем у повному обсязі.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (п. 4.4. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
З огляду на вищевикладене, враховуючи що позивачем підтверджено під час судового засідання факт сплати відповідачем суми основного боргу, суд вважає за можливе припинити провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 3257,98 грн. та 236,35 грн. компенсації плати за землю.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Як встановлено судом п. 4.5 договору, сторонами погоджений обов'язок орендаря сплатити на користь орендодавця пеню у розмірі 3%.
Судом перевірено розрахунок пені з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України, з яким суд погоджується щодо сум, строків, ставок і методики нарахувань пені у розмірі 78,37 грн.
Встановивши правомірність здійснення нарахування та перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає його обґрунтованим та вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 78,37 грн. пені підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на встановлені судом факти, які не спростовані відповідачем під час розгляду справи та керуючись вимогами вищезазначених законодавчих норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 78,37 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Провадження у справі № 910/16621/14 за позовом прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості припинити у частині стягнення основного боргу у розмірі 3494,33 грн.
Позов прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації" (03186, місто Київ, вулиця Соціалістична, будинок 6; ідентифікаційний код 35756919) 78 (сімдесят вісім) гривень 37 копійок пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 02.10.2014 року.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 07.10.2014 року
Суддя К.В. Полякова