ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16362/14 02.10.14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про відшкодування шкоди у порядку регресу
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Башинський В.Ю. (дов.№3365/18 від 23.12.2013)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди у порядку регресу.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 порушено провадження у справі №910/16362/14 та призначено її до розгляду на 04.09.2014 року.
20.08.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
27.08.2014 від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 08.08.2014 року.
За наслідками судового засідання 04.09.2014, суд відклав розгляд справи на 02.10.2014 року.
У судовому засіданні 02.10.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та підтримав позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення представника відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
21.02.2013 між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №40283Га/13зп (далі - Договір), згідно якого Страхувальник взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Nissan Almera Classik», д/н НОМЕР_3, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до довідки №9319625 про дорожньо-транспортну пригоду від 16.12.2013 року в Запорізькій області, н/п Ленінський по вулиці Леніна, 230 сталася дорожньо-транспортна пригода (наїзд на транспортний засіб, що стоїть) між транспортними засобами марки «Hynday H200», державний номер НОМЕР_2, водій - ОСОБА_3 та транспортним засобом марки «Nissan Almera Classik», державний номер НОМЕР_3, водій - ОСОБА_4.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 24.12.13 р. у справі №334/11738/13-п визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до Позивача із Повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу зареєстрованою за вхідним №7732РУВ від 10.02.14 р.
Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ "Nissan Almera Classik", державний номер НОМЕР_3, визначена у калькуляції №1.002.13.1 від 18.12.2013, складеним ТОВ «ДП Автосистем» на замовлення Страхувальника та становить 3177,00 грн.
Розмір страхового відшкодування визначений Позивачем на підставі рахунку-фактури №Сч-0001889 від 18.12.13 р., виставленого ТОВ «ДП Автосистем», та зазначений у страховому акті №1.002.13.13961/VESKO1079 від 14.01.2014 та розрахунку до нього у розмірі 2 722,20 грн.
Позивач, на виконання умов договору №40283Га/13зп від 21.02.2013, перерахував на рахунок ТОВ «ДП Автосистем» суму страхового відшкодування у розмірі 2 722,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №83 570 від 15.01.2014 року.
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки «Hynday H200», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (Відповідач у справі), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7072561, відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з електронної бази МТСБУ.
Отже, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 29.05.2014 р. Позивач звернувся до Відповідача із Претензією №ЛВ 3229 від 13.05.14 р. на виплату страхового відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Наявною у матеріалах справи постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2013 у справі №334/11738/13-п встановлено вину ОСОБА_3 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «Hynday H200», державний номер НОМЕР_2.
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки «Hynday H200», державний номер НОМЕР_2, застрахований Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (відповідач у справі), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7072561, відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з електронної бази МТСБУ.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач - Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія» є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Nissan Almera Classik», державний номер НОМЕР_3.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до Позивача - АТ «СК «АХА Страхування» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №40283Га/13зп від 21.02.2013 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3, як до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 9 Закону України "Про страхування", розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно висновком експертного дослідження.
Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як зазначено у полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7072561, виданого Відповідачем - Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія», розмір франшизи становить 1000,00 грн., у зв'язку із чим, розмір страхового відшкодування після відповідного зменшення відповідає 1 722,20 грн.
Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із страхового акту №0.002.13.13961/VESKO1079 від 14.01.2013, розмір страхового відшкодування визначений на підставі рахунку-фактури №Сч-0001889 від 18.12.2013, виставленого ТОВ «ДП Автосистем», до якого включено вартість мийки ТЗ марки «Nissan Almera Classik», д/н НОМЕР_3 у розмірі 41,70 грн.
З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, про зменшення суми страхового відшкодування на вартість мийки, враховуючи що позивачем не надано доказів на підтвердження виключення даної складової із розміру страхового відшкодування, заявленого до стягнення у межах даного позову, а отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 1680,50 грн. (1 722,20 грн. - 40,70 грн. = 1680,50 грн.)
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»» - не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) 1680 (одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень 50 копійок страхового відшкодування та 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 76 копійок судового збору.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 02.10.2014 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено та підписано 07.10.2014 року
Суддя К.В. Полякова