15 жовтня 2014 р. Справа № 903/929/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМА ТРЕЙД ГРУП»
про визнання договору поставки товару №02/04-ПТ від 04.06.2014 року недійсним
від позивача: Щербаков Ю.Є., директор
від відповідача: Чернота В.Л., дов.№07/10-14-Ю від 09.10.2014 року
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть: Позивач ставить вимогу, уточнену заявою від 13.10.2014 року, визнати недійсним договір поставки товару №02/04-ПТ від 04.06.2014 року, укладений між ТзОВ «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама» та ТзОВ «ОПТИМА ТРЕЙД ГРУП».
Обгрунтовуючи вимогу вказує, що на виконання умов договору поставки позивачем було проведено попередню оплату в сумі 11 389 639,61 грн., що підтверджено платіжними дорученнями; за умовами договору (п.3.5,3.6) поставка товару здійснюється автотранспортом, транспортні витрати за рахунок постачальника, місце поставки товару м.Луцьк, Ківерцівська 9 «б», корпус 1, Волинської обл.
Однак відповідач поставив товару лише на суму 823 592,10 грн., тому вважає, що договір укладено відповідачем без наміру виконання, сторони при укладенні договору помилились щодо обставин, які мають істотне значення, що дає право визнати договір недійсним.
Відповідач у відзиві на позов, вимоги позивача повністю заперечує, вказуючи, що сторони погодили всі істотні умови договору поставки.
По п.3.1 відповідач зобов'язався поставити товар згідно додатку 1 на протязі 15-ти днів після повного поступлення коштів на поточний рахунок відповідач; сума договору становить 15 516 430,00 грн.; по п.5.2 оплата товару здійснюється шляхом 100% попередньої оплати всієї суми договору; однак позивач перерахував лише 11 389 639,61 грн., тобто порушив умов договору щодо 100% попередньої оплати суми договору, а тому вважає, що підстави для визнання недійсним договору поставки згідно ст.203 ЦК України відсутні, в зв'язку з чим просить відмовити в позові.
Клопотання позивача про залучення 3-ю особою Луцької ОДПІ суд вважає, що необґрунтованим та відмовляє в його задоволенні.
З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 04.06.2014 року між сторонами по справі було укладено договір поставки товару (а.с.11-12).
За умовами якого (п.3.1) відповідач зобов'язався поставити позивачу товар зазначений в додатку №1 договору на загальну суму 15 516 429,60 грн., яка вказана в п.4.1 договору.
Згідно п.5.2 договору оплата товару здійснюється Замовником в гривнях, шляхом 100 відсоткової попередньої оплати всієї суми договору, та переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому договорі, протягом 10-ти банківських днів з дня укладення договору.
Згідно платіжних доручень долучених до позовної заяви відповідачем по договору поставки №02/04-14ПТ від 04.06.2014 року було перераховано 17.06.,18.06.,19.06.,26.06.,27.06.2014 року кошти в сумі 11 389 639,61 грн.(а.с.13-28).
По п.3.1 Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товар згідно додатку №1 до договору на протязі 15-ти днів після повного поступлення коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в даному договорі.
Згідно п.3.2 відвантаження товару за договором здійснюється на наступний день з моменту повного поступлення коштів на поточний рахунок Постачальника і може здійснюватись відразу всією партією або частинами.
По п.3.5 поставка товару здійснюється автомобільним транспортом, транспортні витрати рахунок Постачальника. Місце поставки товару м.Луцьк, вул.Ківерцівська 9б, корпус 1, Волинської області.
По п.3.6 місце відвантаження товару: м.Київ, Голосіївський район, вул.Малевича Казимира.
За порушення умов договору сторони передбачили відповідальність в р.6 договору.
Як слідує з матеріалів справи поставка товару відповідачем проведена на суму 823 592,10 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000001 від 28.07.2014 року, №РН-0000002 від 30.07.2014 року, №РН-0000003 від 01.08.2014 року та товарно-транспортними накладними №2 від 30.07.2014 року, №3 від 01.08.2014 року, №1 від 28.07.2014 року, довіреність на отримання №1 від 28.07.2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначено ст.203 ЦК України. Зокрема за ч.1-5 даної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Між сторонами по справі виникли зобовязання, що випливають з договору поставки та регулюються гл.54 ЦК України.
Оспорюваний правочин містить всі істотні умови зазначеного договору, матеріалами справи підтверджено його схвалення шляхом перерахування коштів та поставки товару, а тому правові підстави щодо визнання недійсним договору поставки №02/04-14 ПТ від 04.06.2014 року відсутні.
Виходячи з зазначеного вимога позивача про визнання недійсним договору є необґрунтованою, а тому суд відмовляє в позові.
Керуючись ст. ст.203,215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
Повний текст рішення складено
17.10.2014
Суддя С. В. Костюк