Єдиний унікальний номер 725/4382/14-к
Номер провадження 1-кп/725/166/14
17.10.2014 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження за № 42014260240000008 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, уродженця с. Нижні Станівці, Кіцманського району Чернівецької області, проживаючого у АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні непрацездатну мати похилого віку, працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи керівником підприємства комунальної форми власності, вчинив умисну безпідставну невиплату заробітної плати працівникам підприємства більше ніж за один місяць за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року, перебуваючи відповідно до розпорядження Чернівецького міського голови № 583-к від 29 липня 2013 року та наказу КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» № 45 ОС від 3 серпня 2012 року, на посаді директора КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» (ЄДРПОУ 21418761, юридична адреса: 58009, м. Чернівці, вул. Чкалова, 30), тобто будучи керівником вказаного підприємства та відповідно до Трудового контракту № 1395 від 1 серпня 2013 року, Статуту КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці», затвердженого рішенням 10 сесії Чернівецької міської ради V скликання № 1463 від 14 жовтня 2010 року, будучи наділений організаційно-розпорядчими функціями пов'язаними зі здійсненням загального керівництва фінансово-господарською та повсякденною діяльністю підприємства, достовірно знаючи в силу займаної посади порядок виплати заробітної плати, яка відповідно до вимог ч. 5 ст. 97 Кодексу Законів про Працю України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» здійснюється у першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань по оплаті праці, посягаючи на конституційне право громадян на отримання заробітної плати, не нижче від визначеної законом та на своєчасне її отримання, передбаченого ст. 43 Конституції України, а також в порушення ст. ст. 115, 116 КЗпП України, розділу 6 Колективного договору на 2012-2013 роки, ч. 6 пп. 2.2. розділу 2 Трудового контракту № 1395 від 1 серпня 2013 року, п. 6.3.6 Статуту КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці», маючи на рахунках підприємства необхідні кошти для виплати заробітної плати та реальні можливості щодо її виплати, оскільки на рахунок підприємства за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року надходили кошти в розмірі 1 820 090 тис. грн., незважаючи на те, що працівники підприємства виконували свої трудові обов'язки та бухгалтерією їм нараховувалась заробітна плата, безпідставно, умисно допустив заборгованість з виплати заробітної плати перед 132 працівниками підприємства та 10 звільненими в загальному розмірі 809 400 тисяч гривень (за листопад 2013 року - 185 тис. грн., грудень 2013 року - 217,6 тис. грн., січень 2014 року - 202,7 тис. грн., лютий 2014 року - 204,1 тис. грн.), з них 10 звільненим працівникам в розмірі 25,5 тис. грн., що підтверджується актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 24-02-23/197 від 4 квітня 2014 року територіальної інспекції праці у Чернівецькій області, залучивши при цьому кошти підприємства на загальновиробничі потреби, а саме на 467 020 грн. на сплату єдиного соціального внеску та прибуткового податку з доходів громадян, а кошти в сумі 345 080 грн. на інші цілі, зокрема на розрахунки за комунальні послуги, електроенергію, газ, сплату податків, банківське обслуговування, погашення кредиторської заборгованості, придбання паливно-мастильних матеріалів тощо.
Такими діями ОСОБА_7 в порушення вимог ст. 43 ч. 3 Конституції України, ст.ст. 97 ч. 5, 115 ч. 1, 116 Кодексу законів про працю України, ст. 15 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» допустив безпідставну умисну невиплату заробітної плати працівникам КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року, створивши перед працівниками заборгованість в загальній сумі 809, 4 тисячі грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України не визнав. Суду показав, що дійсно з 1 квітня 2011 року на підставі рішення сесії Чернівецької міської ради він виконував обов'язки директора КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці», а з 1 серпня 2012 року на підставі трудового контракту був призначений на посаду директора даного підприємства й відповідно був зобов'язаний підтримувати та забезпечувати діяльність аеропорту, забезпечувати матеріально-технічне забезпечення підприємства. Також до його посадових обов'язків входило окрім забезпечення сталої роботи підприємства, забезпечення здійснення своєчасної виплати заробітної плати працівникам аеропорту. При цьому, вказав на те, що фінансування діяльності КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» здійснювалось за рахунок надання повітряних послуг, доставки пасажирів та багажу, а також забезпечення здійснення польотів. У період виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати аеропорт за рахунок місцевого бюджету не фінансувався, фактично існував за рахунок коштів, які були самостійно зароблені аеропортом, а саме: аеропортом укладено договори з компаніями «Украероальянс» та «Кавок» на базування літаків, а також прийом та відправка чартерних рейсів. Разом з тим, через незадовільний стан злітно-посадкової смуги аеропорту, яка з 1986 року не піддавалась капітальному ремонту, а строк експлуатації асфальтно-бетонного покриття згідно із вимогами законодавства встановлено 11 років, й відповідно через неможливість подальшої експлуатації злітно-посадкової смуги, підприємство втратило можливість здійснювати подальше прийняття бортів та здійснення повітряних рейсів, що призвело до втрати аеропортом джерела отримання прибутків, зменшення обігових коштів та до неможливості оплати праці працівникам та відповідно виникнення на підприємстві заборгованості по виплаті працівникам заробітної плати. Однак, вказав на те, що невиплата у повному обсязі заробітної плати була вимушена, оскільки, за рахунок отриманих аеропортом фінансових надходжень, кошти спрямовувалися на оплату кредиту, вартості енергоносіїв, закупівлю паливно-мастильних матеріалів тощо, що є вкрай необхідним для підтримання діяльності підприємства. Після виникнення фінансових проблем на підприємстві, він всіляко намагався виправити ситуацію та забезпечити можливість виплати заробітної плати. Зокрема, про існування фінансової ситуації, яка склалась на підприємстві, ним неодноразово повідомлялось депутатам міської ради, проводились низки нарад, проходили виїзні наради Департаменту житлово-комунального господарства з участю депутатів міської ради, заступника голови міського голови, а також він звертався до міської ради із питанням щодо отримання дозволу на отримання кредиту в розмірі 5 млн. грн. з метою проведення ремонту смуги, однак усі його намагання та звернення не дали позитивного результату. Крім того, він також звертався до міської ради з метою прийняття рішення про зупинення діяльності підприємства, однак йому було відмовлено у вказаному, обґрунтовуючи тим, що дане підприємство є вкрай важливим для міста та небажано допущення зупинення його діяльності.
У листопаді - грудні 2013 року підприємством була отримана поворотна фінансова допомога від МТК «Калинівський ринок» та 200 тис. грн. від міської ради. Дані кошти ним були залучені на оплату комунальних послуг, плату за землю, закупівлю паливно-мастильних матеріалів та на інші необхідні витрати для підтримання функціональної спроможності аеропорту, а також на виплату заробітних плат. Для погашення заборгованості з виплати заробітної плати з вищевказаних коштів йшло приблизно 70-80 %. Порушення законодавства про оплату праці та не проведення повної сплати існуючої заборгованості підприємства перед працівниками по виплаті заробітної плати й відповідно не залучення усіх наявних фінансових ресурсів для погашення заборгованості по виплаті заробітної плати викликано тим, що у разі не залучення певної суму з цих коштів підприємства на необхідні для існування для аеропорту витрати, то робота підприємства була б паралізована повністю та підприємство взагалі б не змогло виконувати покладені на нього обов'язки та зупинилась його діяльність.
На даний час наявна заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам аеропорту виплачена частково за листопад 2013 року та грудень 2013 року, однак повністю не погашена. Разом з тим, будь-якого умислу на невиплату заробітної плати працівникам підприємства він не мав, а намагався відновити та підтримати діяльність підприємства та зберегти робочі місця, а частина коштів, яка не була направлена на виплату заробітної плати, була спрямована лише на вкрай необхідні потреби. Крім того, на даний час він вже не працює директором аеропорту у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
Допитаний в ході розгляду справи потерпілий ОСОБА_6 , який також являється головою профспілкового комітету КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» та уповноважений трудовим колективом представляти інтереси працівників в суді, пояснив, що як він, так і інші працівники аеропорту у період з листопада 2013 року по грудень 2013 року й по даний час перебувають у трудових відносинах з КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці», працюючи на підприємстві. Дійсно, їм відомі факти погіршення фінансового становища на підприємстві, однак, кошти на рахунки підприємства надходили і заробітна плата могла бути виплачена працівникам. З приводу сплати заробітної плати працівники підприємства неодноразово звертались до директора, а також вирішення даного питання виносилось на засідання профкому, де вирішувалось питання щодо розподілу коштів. Разом з тим, виплата заробітної плати працівникам проводилась не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості. Однією з причин виникнення тяжкого фінансового становища на підприємстві та зменшення доходів підприємства став незадовільний стан злітно-посадкової смуги, а також відсутність фінансування з бюджету. Також йому відомо про те, що частина коштів, які надходили на рахунки підприємств,а окрім сплати заборгованості по заробітній платі звільненим працівникам, а також працюючим, були спрямовані на оплату кредиту, придбання енергоносіїв, оплату комунальних послуг та закупівлю паливно-мастильних та інших матеріалів і послуг, необхідних для забезпечення діяльності аеропорту, та такі витрати були вкрай необхідними для підтримання діяльності підприємства, оскільки були спрямовані на уникнення зупинення його діяльності та усі відомості щодо руху коштів, які надходили на рахунок підприємства доводились до відома трудового колективу й відповідно проводились з їх відома, які в свою чергу заперечували щодо зупинення діяльності аеропорту. На даний час заборгованість існує, однак існуюча заборгованість підприємства перед працівниками за листопад-грудень 2013 року майже повністю виплачена. Також вказав на те, що він та інші працівники підприємства претензій до обвинуваченого не мають та були зацікавленні в уникненні зупинення діяльності підприємства. Просив суд суворо обвинуваченого не карати.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 , начальник відділу додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернівецькій області, суду показав, що дійсно у період з 2 квітня 2014 року по 4 квітня 2014 року проводив на підставі вимог Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері позапланову перевірку додержання законодавства про працю в сфері оплати праці КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці». За результатами даної перевірки було складено акт про виявлені порушення, зокрема виявлено порушення вимог ст.ст. 115, 116 КЗпП Украни в частині строків виплати працівникам заробітної плати та дотримання порядку проведення розрахунку при звільненні й відповідно виплату належних при звільненні працівникам виплат. Зокрема, в ході перевірки встановлено, що станом на квітнень 2014 року підприємством було допущено заборгованість по виплаті заробітної плати перед 132 працівниками аеропорту та 10 звільненими працівниками на загальну суму 809,4 тис. грн. Також в ході перевірки встановлено, що підприємство у період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року мало на своїх рахунках грошові кошти, з яких більша частина була спрямована на оплату працівникам заробітної плати та погашення заборгованості, а частина фінансових ресурсів була залучена на сплату податків, оплату електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, оплату кредитів, придбання самохідної установки, оплату інших комунальних послуг, що суперечить положенням ст. 97 КЗпП України, якими визначено першочерговість оплати заробітної плати працівникам. Таким чином, в ході перевірки встановлено, що директор підприємства мав реальну можливість сплатити заробітну плату працівникам, можливо й не у повному розмірі, однак зменшити розмір заборгованості та не допустити подальшого зростання розміру заборгованості по заробітній платі перед працівниками ввіреного йому підприємства, однак допустив умисно та свідомо порушення законодавства щодо оплати праці й відповідно виникнення заборгованості перед працівниками з виплати заробітної плати понад 2 місяці, за що має нести відповідну відповідальність. Також ним встановлено факт не нарахування працівникам компенсації за втрату частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати при виплаті заборгованості працівникам по заробітній платі. По факту перевірки ним винесено припис про усунення встановлених порушень чинного законодавства, однак на сьогоднішній день дані порушення не усунуті та не повідомлені причини їх не усунення. На які конкретно цілі були витрачені фінансові ресурси підприємства в розмірі 345 тис. грн. йому невідомо, оскільки питання щодо цільового призначення коштів ним не досліджувалось та фінансово-господарської діяльності підприємства ним не перевірялась, оскільки це питання не входить до його компетенції.
Свідок ОСОБА_9 , яка працює на посаді головного бухгалтера КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці», будучи допитана в ході судового розгляду, суду показала, що у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року внаслідок погіршення фінансового становища підприємства та зменшенням доходів підприємства через стан злітно-посадкової смуги, а також відсутність фінансування з бюджету, утворилась заборгованість по виплаті заробітної плати працюючим працівникам, а також звільненим з роботи. Разом з тим, вказала на те, що у даний період рух коштів на підприємстві був, зокрема ними була отримана фінансова допомога від МТК «Калинівський ринок» в розмірі 900 тис. грн., які були спрямовані на виплату заборгованості по заробітній платі працівникам, сплату податків, які є обов'язковими платежами та виплату заробітної плати. Разом з цим, із коштів, які надходили на рахунки підприємства, частина витрачалась на оплату комунальних послуг, сплату податків, кредитних заборгованостей та на придбання паливно-мастильних матеріалів та інших засобів, необхідних для забезпечення діяльності аеропорту та уникнення його закриття і зупинення діяльності. На даний час заборгованість підприємства по сплаті заробітної плати повністю не погашена.
Свідок ОСОБА_10 , будучи допитана в ході судового розгляду, суду показала, що вона працює в КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» на посаді провідного бухгалтера по заробітній платі з грудня 2013 року. Її трудові відносини з підприємством оформлені колективним договором. До її посадових обов'язків входить: прийом, аналіз і контроль табелів обліку робочого часу, нарахування заробітної плати працівникам підприємства та нарахування страхових внесків. З грудня 2013 року нею нараховувалась заробітна плата працівникам, сплачувались податки, однак не виплачувалась. По якій саме причині заробітна плата працівникам аеропорту не виплачувалась їй не відомо, керівництво пояснювало відсутністю коштів. Щодо залучення коштів, які надходили на рахунки аеропорту на придбання сировини, обладнання, техніки, товарів, оплату оренди, послуг тощо, їй з цього приводу нічого не відомо, оскільки це питання не входить до її посадових обов'язків.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується, крім показів потерпілого та свідків, також іншими дослідженими судом письмовими доказами, які були перевірені в ході судового розгляду, а саме:
- актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове страхування № 24-02-23/197 територіальної державної інспекції з питань праці у Чернівецькій області від 4 квітня 2014 року, зі змісту якого убачається, що в ході проведення перевірки виявлені порушення керівником підприємства вимог ст.ст. 115, 116 КЗпП України в частині строків виплати працівникам заробітної плати та дотримання порядку проведення розрахунку при звільненні й відповідно виплату належних при звільненні працівникам виплат, а також положень ст. 97 КЗпП України, якими визначено першочерговість оплати заробітної плати працівникам, що призвело до виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати перед 132 працівниками аеропорту та 10 звільненими працівниками у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року на загальну суму 809,4 тис. грн. (т. 1 а.п. 26-37);
- довідкою за наслідками проведеної перевірки про використання коштів підприємства КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» за період з 1 жовтня 2013 року по 1 квітня 2014 року, з якої вбачається як надходження коштів на рахунки підприємства та в касу, так і витрачання вказаних коштів, в тому числі, частково на оплату праці в розмірі 1 007 900 грн., так і на сплату податків та інших обов'язкових платежів в розмірі 467 200 грн., а також на оплату комунальних послуг, послуг банку, кредитів тощо в розмірі 377 300 грн. (т. 1 а.п. 38);
- Статутом КП «Міжнародний аеропорт'Чернівці», за положеннями якого зокрема визначена мета і діяльність підприємства (розділ ІІ); фонди підприємства (розділ IV); обов'язки підприємства, а саме обов'язок створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечення додержання законодавства про працю, соціальне страхування, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, а також забезпечення своєчасних розрахунків з працівниками підприємства (п.п.6.3.4, 6.3.6. розділ V); обов'язки директора підприємства, у тому числі в частині дотримання законодавства про працю ( розділ VІІ ( т. 1 а.п. 43-56));
- колективним договором КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» на 2012-2013 роки, умовами якого, зокрема, визначений порядок оплати праці, а саме: п. 6.2 договору визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних дні, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється оплата (розділ 6), а також визначено обов'язки адміністрації, а саме: п. 6.14.1 визначено, що адміністрація зобов'язується своєчасно виплачувати заробітну плату; не пізніше ніж за один день до виплати заробітної плати видавати розрахункові листи з повним її розрахунком (п. 6.15.2); здійснювати контроль за своєчасною виплатою заробітної плати на підприємстві, аналізувати причини затримки виплат і приймати заходи щодо їх усунення (п. 6.14.3 ( т. 1 а.п. 59-72);
- наказом КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» від 3 серпня 2012 року № 45 О/С, відповідно до якого ОСОБА_7 призначено на посаду директора аеропорту за трудовим контрактом на підставі розпорядження Чернівецького міського голови № 620-к від 2 серпня 2012 року (т. 1 а.п. 74);
- копіями платіжних відомостей про виплату заробітної плати за період з листопада 2013 року по березень 2014 року, з яких вбачається, що заробітна плата працівникам підприємства нараховувалась, однак не виплачувалась ( т. 1 а.п. 76-94);
- копіями фінансових планів КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» на 2013 та 2014 роки, з яких убачається факт наявності заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівниками аеропорту (т. 1 а.п. 95-103);
- копіями розрахунково-платіжних доручень за період з 1 жовтня 2013 року по 24 березня 2014 року, з яких убачається факт сплати КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» виплат по оплаті комунальних послуг, придбання паливно-мастильних матеріалів та оплата інших послуг, не пов'язаних із сплатою заробітної плати працівникам аеропорту за вказаний період (т.1 а.п. 104- 187);
- копіями виписок по рахунках КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» за період з листопада 2013 року по березень 2014 року, з яких убачаються відомості про здійснення підприємством оплати кредитних заборгованостей ( т. 1 а.п. 188 - 192, 217-222);
- копіями виписок по рахунках КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» за період з 1 листопада 2013 року по червень 2014 року, з яких убачаються відомості про здійснення підприємством оплати кредитних заборгованостей, сплату комунальних послуг, придання палива та інших послуг, а також часткову сплату заробітної плати працівникам підприємства ( т. 1 а.п. 239- 262, 266 - 282);
- довідкою - інформацією про заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам КП «Міжнародний аеропорт» станом на 2 квітня 2014 року, зі змісту якої убачається розміри заборгованості по виплаті заробітної плати перед 132 працівниками аеропорту, 10 з яких звільнені, за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року, а саме: за листопада 2013 року в розмірі 181 862, 08 грн.; за грудень 2013 року - 216 592,52 грн., за січень 2014 року - 198 852,43 грн., за лютий 2014 року - 202 702, 64 грн., а всього за даний період в розмірі 800 009, 67 грн. (т. 2 а.п. 27-29);
- копіями договорів, укладених між КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» та ФОП ОСОБА_11 , ТОВ «Золотий екватор», ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Карпатейр- України», ПрАТ «Міжнародні авіалінії України», ТОВ «Лангейт», ВКП «Триойл ЛТД», ТОВ «Корвет», ТОВ НВП «Пірена» щодо поставки товарів, надання послуг з метрологічного забезпечення, поставки нафтопродуктів, придбання самохідної установки для протикрижаної обробки літаків, послуг супроводження та комп'ютерного обслуговування ( т. 4, а.п. 3-40);
- переліком найманих працівників, які в період з листопада 2013 року по березень 2014 року перебували у трудових відносинах та за яких здійснювалось відрахування страхових внесків ( т. 4 а.п. 43);
- копіями податкової звітності за листопад 2013 по березень 2014 року, з яких убачаються відомості про доходи та витрати підприємства (т. 4 а.п. 46-95);
- довідкою-інформацією КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» від 15 липня 2014 року, згідно якої станом на 15 липня 2014 року заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства становить 1 525 300 грн., у тому числі: за листопад 2013 року - 103 100 грн., грудень 2013 року - 211 100 грн., січень 2014 року - 196 300 грн., лютий 2014 року - 200800 грн., березень 2014 року - 202 600 грн., квітень 2014 року - 198 000 грн., травень 2014 року - 212 100 грн., червень 2014 року - 201 300 грн. Загальна кількість працівників, яким заборгована заробітна плата становить 133 особи, у тому числі 13 звільнених осіб (т. 4 а.п.136);
- розпорядженням Чернівецького міського голови від 29 липня 2013 року № 583-к та трудовим контрактом № 1395 від 1 серпня 2013 року, зокрема умовами якого визначено, що ОСОБА_7 як керівник підприємства здійснює повне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених статутом та цим контрактом, а також зобов'язується не допускати заборгованості із виплати заробітної плати працівникам підприємства ( п.2.2 Контракту (т. 4 а.п. 147-150);.
Аналізуючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку про наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, виходячи з наступного.
Так, відповідальність за ч. 1 ст. 175 КК України настає за безпідставну невиплату заробітної плати, більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства.
З аналізу досліджених доказів вбачається, що факт невиплати заробітної плати працівникам КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року включно в судовому засіданні не оспорюється обвинуваченим та доведено документально. При цьому, за підприємством рахувався борг по виплаті заробітної плати перед 132 працівниками підприємства та 10 звільненими в загальному розмірі 809 400 тисяч гривень, зокрема: за листопад 2013 року - 185 тис. грн., грудень 2013 року - 217,6 тис. грн., січень 2014 року - 202,7 тис. грн., лютий 2014 року - 204,1 тис. грн.), з них 10 звільненим працівникам в розмірі 25,5 тис. грн. Крім того, заробітна плата працівникам нарахована відповідно відпрацьованому часу та виконаній роботі і працівники підприємства мали всі підстави її отримати.
Також в ході судового розгляду встановлена й об'єктивна можливість виплатити працівникам підприємства заробітної плати, що підтверджується відомостями про надходженням коштів на рахунки підприємства, які відповідно забезпечували можливість здійснення виплати заробітної плати та уникнення виникнення та зростання розміру заборгованості по виплаті заробітній платі.
При цьому, доводи обвинуваченого в частині невизнання ним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та посилання на відсутність в його діях умислу, а саме посилання на те, що заборгованість виникла не з його вини, а через фінансовий стан підприємства й відповідно спрямування коштів на потреби підприємства, були викликані саме бажанням уникнення зупинення діяльності підприємства, а не намаганням уникнути від виплати заробітної плати працівникам, а відтак, в його діях відсутній прямий умисел та здебільшого вони вчиненні в умовах крайньої необхідності, суд оцінює критично з огляду на те, що відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Обвинувачений ОСОБА_7 , як керівник підприємства, який в межах своїх посадових обов'язків наділений повноваженнями щодо вирішення питання про використання коштів підприємства, визначав спрямування коштів як на виплату заробітної, так і на погашення обов'язкових платежів, закупівлю матеріалів, оплату електроенергії, погашення кредиту. Дані дії були вчинено ним свідомо, добровільно і обвинувачений ОСОБА_7 розумів, що наслідком використання коштів на потреби підприємства буде утворення заборгованості по заробітній платі й відповідно свідомо порушував законодавство України в частині проведення першочергової виплати працівникам підприємства заробітної плати, а саме ст. ст. 15 та 24 ЗУ « Про оплату праці», відповідно до яких оплата праці працівникам здійснюється у першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань по платі праці, які не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черги.
При цьому, надавши перевагу інтересам підприємства над інтересами працівників підприємства в отриманні заробітної плати за виконану роботу та використавши наявні на рахунках підприємства фінансові ресурси не на виплату заробітної плати, а на потреби підприємства з метою збереження його діяльності, на переконання суду, свідчить про вчинення таких дій саме з прямим умислом.
Крім того, відповідно до ст. 39 КК України не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
Однак, в даному випадку необхідність підтримання діяльності підприємства не можна визнавати, як усунення загрози особі чи охоронюваним законом правам, а також суспільним інтересам чи інтересам держави. Виходячи з характеру діяльності підприємства, його зупинення, не створювало б загрози будь-якому чи будь-яким інтересам. За даних обставин, не можливо говорити про наявність крайньої необхідності в діях обвинуваченого.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 3 ст. 15, ч. 5. ст. 24 Закону України "Про оплату праці", суд приходить до переконання про доведеність факту безпідставної невиплати заробітної плати, вчиненої умисно обвинуваченим, а обвинувачення, висунуте ОСОБА_7 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним й відповідно дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 175 КК України.
При призначенні ОСОБА_7 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості і характер вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, судом також враховується те, що при визначенні ступені тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з класифікації злочину, а також з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчинено нею нових злочинів.
Так, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, віднесене відповідно до ст. 12 КК України до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості.
Як особа ОСОБА_7 за місцем роботи характеризується позитивно, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, одружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, а також має на утриманні мати похилого віку, яка часто хворіє, є єдиним її сином та здійснює за нею догляд.
Таким чином, наведені обставини, зокрема активне сприяння розкриттю злочину, а також наявність на утриманні обвинуваченого матері похилого віку та здійснення за нею догляду, а також те, що протиправні дії обвинуваченим вчинені з метою уникнення банкрутства підприємства, суд на підставі ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і, з урахуванням позитивних даних про особу ОСОБА_7 та думки представника потерпілих, вважає за можливе застосувати до нього ст. 69 КК України й відповідно призначити йому покарання нижче від нижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 175 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян без призначення додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 175 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій.
При цьому обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про можливість застосування до нього п. «є» ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" та звільнення його від відбування покарання, оскільки він на день набрання чинності Законом мав на утриманні мати похилого віку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (77 років) та як єдиний син здійснює її утримання, подав суду відповідну письмову заяву.
Прокурор не заперечував щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію».
Суд, заслухавши учасників судового процесу по заявленому клопотанню і перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Згідно п.«є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Санкція ч.1 ст.175 КК України передбачає найбільш суворе покарання в вигляді позбавлення волі на строк до двох років. Відповідно до приписів ст. 24 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.175 КК України, відноситься до умисних злочинів, а згідно ч.2 ст.12 КК України - являється злочином невеликої тяжкості.
Крім того, як встановлено судом та підтверджується довідкою виконавчого комітету Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 23 липня 2014 року обвинувачений має на утриманні мати похилого віку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій виповнилось на час розгляду справи 77 років та яка перебуває на утриманні сина ОСОБА_7 , який є її єдиною дитиною ( т. 5 а.п. 43-44, 72).
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого акту амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього раніше не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_7 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році» та Закону України «Про застосування амністії в Україні», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
При цьому, обвинуваченому роз'яснені судом правові наслідки застосування амністії.
Судові витрати та речові докази у провадженні відсутні. Міра запобіжного заходу до обвинуваченого не обиралась. Речові докази відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373 -374 КПК України, п. «є» ст.1 Закону України "Про амністію в 2014 році" від 08.04.2014 року, суд,
Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України та призначити йому із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. без позбавлення права займати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій на певний строк.
На підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного судом покарання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1