"22" січня 2007 р.
Справа № 22/479-06-13078А
о 11 год. 45 хв. м. Одеса
господарський суд Одеської області у складі судді Торчинської Л.О.
при секретарі судового засідання Келіній М.Ю.,
за участю представників від позивача: Василюха Т.О. -за довіреністю №02/7749 від 29.12.2005р., Тєрєховська Н.Є. - за довіреністю №02/7743 від 29.12.2005р.;
від відповідача: Пеліпадченко Д.О. -за довіреністю від 11.10.2006р. № 24/18-01/7544;
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Михальчук І.А. -за дорученням від 09.11.2006р. №2499; Чумак І.Г. -за довіреністю від 19.01.2007р. № б/н;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 22/479-06-13078А за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов, Луганської області до відповідача Ізмаїльської митниці, м. Ізмаїл, Одеської області за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-паперовий комбінат», м. Ізмаїл, Одеської області та Малого багато профільного приватного підприємства «Босфор плюс», м. Ізмаїл, Одеської області про визнання неправомірними дій
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» звернулося до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом від 14.12.2006р. (вхід. №16283 від 15.12.2006р.) до Ізмаїльської митниці про визнання неправомірними дій відповідача по зволіканню в проведенні митного оформлення обладнання для виробництва упаковки з гофрокартону Flexo 160/SPO 160 Vision/In-line, імпортованого позивачем та пред'явленого до митного оформлення за вантажними митними деклараціями та зобов'язання відповідача провести митне оформлення цього обладнання з використанням вантажних митних декларацій та простих векселів, виданих ВАТ «Стахановський завод феросплавів»на суму податкових зобов'язань зі сплати ПДВ.
Ухвалою суду від 27.12.2006р. залучено до участі в справі Відкрите акціонерне товариство «Ізмаїльський целюлозно-паперовий комбінат»та Мале багато профільне приватне підприємство «Босфор плюс»як треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 27.12.2006р. також було задоволено клопотання позивача щодо вжиття заходів стосовно забезпечення позову шляхом заборони Ізмаїльській митниці відмовляти у митному оформленні обладнання для виробництва упаковки з гофрокартону та видавати картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні.
12.01.2007р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжиті згідно ухвали господарського суду Одеської області від 27.12.2006р. Але, відповідно до ч.6 ст.118, ч.2 ст. 185 та ст.186 КАС України, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ізмаїльська митниця 10.01.2007р. заявила клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області справи про порушення митних правил за протоколом №469/50600/2006 та набрання законної сили цим судовим рішенням. Згідно п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. У зв'язку з ненаданням відповідачем доказів щодо порушення провадження іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - у задоволенні клопотання відповідача відмовлено.
В судових засіданнях представники позивача підтримали позов з підстав, наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що незважаючи на нормативно визначений строк митного оформлення та наявність постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2006р. про зобов'язання закінчити митне оформлення вантажу, Ізмаїльською митницею не завершено митне оформлення обладнання для виробництва упаковки з гофрокартону, що є порушенням ст.124 Конституції України та ст.78 Митного кодексу України.
Представники третіх осіб на стороні позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у запереченнях проти адміністративного позову. Свої заперечення Ізмаїльська митниця обґрунтовує тим, що товари, які вказані у вантажно митних деклараціях та документи були вилучені у відповідності до ст.377 Митного кодексу України Ізмаїльською митницею, в результаті чого справа про порушення митних правил №389/50600/2006 не розглянута Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області. Також відповідач зазначає, що з моменту набуття чинності Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України 27.09.2006р. №821, митне оформлення товарів із наданням ВАТ «Стахановський завод феросплавів»податкових векселів на суму податкового зобов'язання з ПДВ повинно здійснюватися у зоні діяльності Луганської митниці. Крім цього відповідач звернув увагу на те, що строк на який було видані позивачем податкові векселі, закінчився 22.10.2006р. (30 день з дня видачі векселів).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
В судовому засіданні 22.01.2007р. відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
09.06.2006 року між ВАТ «Стахановський завод феросплавів»та фірмою «БОБСТ СА», Швейцарія, укладено контракт №09-06, предметом якого є поставка фірмою обладнання для виробництва упаковки з гофракартону Flexo 160/SPO 160 Vision/In-line (далі -обладнання) на умовах DDU, Ізмаїл, Україна.
На відповідальне зберігання цього обладнання ВАТ «Стахановський завод феросплавів»укладено з ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» договір 07-06/06 від 07.06.2006р.
Позивач також уклав з ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» договір №3925/09-06 від 09.06.2006р. на продаж імпортованого обладнання на умовах DDU, Ізмаїл, Україна.
У зв'язку з тим, що умовами поставки нерезидентом обладнання є DDU, Ізмаїл, Україна, ВАТ «Стахановський завод феросплавів»отримано письмове погодження Луганської митниці від 22.08.2006р. про здійснення митного оформлення цього обладнання в Ізмаїльській митниці.
З цих підстав між ВАТ «Стахановський завод феросплавів»та ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»укладено договір поруки № 2925/08-18 від 08.08.2006р., згідно умов якого останній приймає на себе обов'язки від імені та за дорученням позивача здійснювати всі необхідні юридичні дії, спрямовані на декларування вантажу довірителя, пред'явлення митним органам товарів, транспортних засобів, інших предметів та документів до них для митного оформлення.
На виконання умов контракту №09-06 від 09.06.2006р., обладнання було доставлено фірмою «БОБСТ СА», Швейцарія автомобільним транспортом у м. Ізмаїл 16.09.2006р.
21.09.2006 року обладнання у присутності посадових осіб Ізмаїльської митниці та з дозволу на той час виконуючого обов'язки начальника Ізмаїльської митниці Кардаша В.В було розміщено на території цеху гофротари ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат».
22.09.2006 року митним брокером МБПП «Босфор плюс», на підставі доповнення від 25.08.2006р. до договору доручення на оформлення вантажно-митної декларації №03-05 від 01.02.2005р., укладеного з ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», було подано до Ізмаїльської митниці вантажні митні декларації №5060000002/6/200396 та №5060000002/6/200397, інші документи, необхідні для здійснення митного оформлення обладнання та податкові векселі серії АА № 0089255 на суму 1120721,35 грн. та серії АА № 0089256 на суму 938730,86 грн., видані позивачем 22.09.2006р. на сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Суд вважає, що позовні вимоги ВАТ “Стахановський завод феросплавів» підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.78 МК України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів та відомостей.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту згідно ст.189 МК України передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;
2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
З відривних талонів до Інформаційних аркушів митного контролю товарів за ВМД №5060000002/6/200396 та №5060000002/6/200397 вбачається подача 22.09.2006р. митним брокером МБПП «Босфор плюс»в адрес Ізмаїльської митниці вказаних ВМД з іншими документами, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України та податковими векселями на сплату ПДВ, для здійснення митного оформлення обладнання.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст. 313 МК України та положень порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 01.10.2003р. №646, Ізмаїльська митниця з 22.09.2006р. по 05.10.2006р. здійснювала перевірку класифікації товарів вказаних у ВМД №5060000002/6/200396 та №5060000002/6/200397.
04.10.2006р. Ізмаїльською митницею складено протокол про порушення митних правил, передбачених ст.336 МК України, за №0389/50600/2006 відносно голови правління ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»Кесарського В.Л. і додаток №1 до цього протоколу про вилучення обладнання.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2006р. визнано Кемарського В.Л. винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 337 МК України, а не ст.336 МК України як кваліфіковано Ізмаїльською митницею, та накладено штраф у сумі 340,00 грн., також було зобов'язано Ізмаїльську митницю закінчити митне оформлення обладнання. Матеріали справи містять докази, що свідчать про отримання Ізмаїльською митницею цієї постанови суду 13.11.2006р., однак так і не провела завершення митного оформлення обладнання.
15.11.2006р. Ізмаїльською митницею знову було складено протокол про порушення митних правил, передбачених ст.352 МК України, за №469/50600/2006 відносно голови правління ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»Кемарського В.Л. та додаток №1 до цього протоколу про вилучення обладнання. Відповідач надав до суду лист від 19.12.2006р. за №6/18-01/9625, відповідно до якого Ізмаїльська митниця передала справу про порушення митних правил №469/50600/2006 в Прокуратуру Одеської області.
Згідно ст.328 МК України адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
Але відповідач не надав доказів щодо порушення провадження Прокуратурою Одеської області кримінальної справи за переданими матеріалами чи відмови в її порушенні, також щодо передачі даної справи про порушення митних правил до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
З огляду на це суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що проведення митного оформлення обладнання буде неправомірним до розгляду Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області справи про порушення митних правил №469/50600/2006.
Посилання відповідача на неможливість здійснення митного оформлення з використанням векселів серії АА № 0089255 на суму 1120721,35 грн. та серії АА № 0089256 на суму 938730,86 грн., виданих 22.09.2006р. та ВМД №5060000002/6/200396 та №5060000002/6/200397, в яких наявне посилання на ці векселі, так як строк дії їх закінчився 22.10.2006р., спростовується наступним:
При митному оформленні товарів зі сплатою податку на додану вартість шляхом надання митним органам податкових векселів на суму податкового зобов'язання необхідно керуватись п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ»№168/97-ВР від 03.04.1997р. та положеннями Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. N1104.
Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ»платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів у строк, встановлений для сплати податку на додану вартість (п.9 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. N1104).
Підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про ПДВ»встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Оскільки датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації, то подача органу митного контролю податкового векселя на сплату таких податкових зобов'язань також повинна здійснюватися за цією датою. Так як подання митних декларацій до Ізмаїльської митниці було 22.09.2006р., то позивач правомірно видав податкові векселі саме 22.09.2006р.
Згідно ст.85 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.
Митна декларація, відповідно до ст.86 МК України, приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
Як свідчать матеріали справи ВМД №5060000002/6/200396 та №5060000002/6/200397 були прийняті Ізмаїльською митницею 22.09.2006р., тобто у ВАТ «Стахановський завод феросплавів»відсутні правові підстави для видачі нових податкових векселів і як наслідок нових ВМД.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, відповідач не довів правомірність своїх дій щодо не завершення митного оформлення обладнання для виробництва упаковки з гофракартону Flexo 160/SPO 160 Vision/In-line.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.69-71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Ізмаїльської митниці щодо не проведення митного оформлення обладнання для виробництва упаковки з гофракартону Flexo 160/SPO 160 Vision/In-line, імпортованого ВАТ «Стахановський завод феросплавів»та пред'явленого до митного оформлення за вантажними митними деклараціями №5060000002/6/200396, №5060000002/6/200397;
3. Зобов'язати Ізмаїльську митницю закінчити митне оформлення обладнання для виробництва упаковки з гофракартону Flexo 160/SPO 160 Vision/In-line, імпортованого ВАТ «Стахановський завод феросплавів», з використанням вантажних митних декларацій №5060000002/6/200396 та № 5060000002/6/200397 та простих векселів серії АА №0089255 на суму 1120721,35 грн. та серії АА №0089256 на суму 938730,86 грн., виданих ВАТ «Стахановський завод феросплавів»22.09.2006 року на суму податкових зобов'язань зі сплати ПДВ.
4. Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ «Стахановський завод феросплавів»(м. Стаханов, Луганської області, код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 у ЗАТ КБ «ПриватБанк») 3грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору.
Виконавчій лист видати в порядку ст. 258 КАС України.
Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду
Одеської області протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі.
Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п. З ст. 186 КАС України.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 26.01.07р.
Суддя Торчинська Л.О.