"08" жовтня 2014 р.Справа № 916/3378/13
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Зайцева Ю.О.
секретаря судового засідання Ошаріна Д.С.
За участю представників сторін:
Від позивача Одеської міської ради: Самодурова Н.В. (довіреність №238/вих-гс від 10.08.2014р.);
Від позивача Виконавчого комітету Одеської міської ради: Самодурова Н.В. (довіреність №238/вих-гс від 10.08.2014р.);
Від відповідача ТОВ "ЖИТЛОПРОМБУД": Подольна Т.А. (довіреність від 22.07.2014р.);
Від відповідача ТОВ "Обслуговуюча компанія "ЖК Фаворит": Подольна Т.А. (довіреність від 22.07.2014р.);
Від третьої особи ДКВ ОМР: Смітюх В.В.(довіреність №01-36/22 від 09.01.2014р.);
Від третьої особи УКБ ОМР: Геращенко В.В. (довіреність №956/юр від 05.09.2014р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОПРОМБУД" (відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "ЖК Фаворит" (відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про зобов'язання виконання умов договору,
СУТЬ СПОРУ: 05.12.2013р. за вх. №5159/13 Одеська міська рада та виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - позивачі) звернулися до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОПРОМБУД" (далі - відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради про зобов'язання виконання умов договору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.02.2014 року у справі № 916/3378/13 у задоволенні позовних вимог Одеській міській раді та виконавчому комітету Одеської міської ради до ТОВ "ЖИТЛОПРОМБУД" відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Одеська міська рада та Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2014 року та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 916/1178/13 апеляційні скарги Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2014 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Одеська міська рада та Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скарги, в яких просять скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 916/3378/13 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 р. касаційні скарги Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволена частково, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. та рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2014 р. у справі №916/3378/13 скасовані, справа передана на новий розгляд.
29.07.2014 р. справа надійшла до господарського суду Одеської області та 30.07.2013 р. передана на розгляд судді Зайцева Ю.О.
Ухвалою суду від 08.09.2014 р. за клопотанням відповідача до участі у справі залучено ТОВ ОК «ЖК Фаворит» у якості іншого відповідача.
18.09.2014 р. представником відповідача ТОВ «Житлопромбуд» подано відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 08.10.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2005 р № 285, від 21.06.2012 р. № 269 ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» в строк до 30.06.2013 р. зобов'язано було здійснити будівництво житлового комплексу зі вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і гаражами за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.06.2012 р. № 269 було затверджено договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Одеси від 21.06.2012 р. № 053/кс між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД», відповідно якого відповідач зобов'язано до введення об'єкту в експлуатацію:
- Перечислити грошові кошти, у вигляді пайової участі, в розмірі - 5 416 588, 00 грн.;
- Передати на баланс управління охорони здоров'я Одеської міської ради нежилі приміщення, загальною площею 236,10 кв.м., які розташовані в офісній частині, вбудованої у жилий комплекс, для розміщення підстанції швидкої допомоги.
Судом встановлено, що на день подання позову, об'єкт введено в експлуатацію, грошові кошти у вигляді пайової участі перечисленні у повному об'ємі, а нежилі приміщення, загальною площею 236,10 кв.м., для розміщення підстанції швидкої допомоги не передані.
29.06.2005 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 285 «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „ЖИТЛОПРОМБУД" на подальше проектування та будівництво жилого комплексу, та надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4».
29.06.2005 р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» було укладено договір на право забудови, відповідно до п. 3.2 якого Забудовник повинен був на етапі забудови 50% коробки житлового комплексу по вул. Артилерійська, 4 у м. Одесі письмово повідомити Виконкому перелік конкретних квартир у розмірі 12% житла від загальної площі квартир.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 879 від 26.12.2006 р. було внесено зміни до п. 4.2 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 285 від 29.06.2005 р.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 60 від 25.02.2010 р. було внесено зміни до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 285 від 29.06.2005 р. Відповідно до п. 3 цього рішення, ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» було зобов'язано за рахунок власних коштів побудувати та ввести до експлуатації, в термін до 15.05.2010 р. нежитлові приміщення для розміщення підстанції швидкої допомоги, загальною площею 236,1 кв.м., які розташовані адміністративно - господарському блоку за адресою м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, та передати їх на баланс управління охорони здоров'я Одеської міської ради.
25.02.2010 р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» було укладено додаток до договору від 29.06.2005 р. та п. 3.2. договору викладено у новій редакції, а саме ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» було зобов'язане на етапі забудови 50% коробки житлового комплексу по вул. Артилерійська, 4 у м. Одесі письмово повідомити Виконкому перелік конкретні квартир у розмірі 12% житла від загальної площі квартир за виключенням 283,32 кв.м.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 269 від 21.06.2012 р. було визнано таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 60 від 25.02.2010 р. про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 285 від 29.06.2005 р.
Зазначеним рішенням також було розірвано договір від 29.06.2005 р. та додаткову угодо до нього від 25.02.2010 р.
Тобто цим рішенням було скасовано зобов'язання ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» за рахунок власних коштів побудувати та передати нежитлові приміщення для розміщення підстанції швидкої допомоги, загальною площею 236,1 кв.м., які розташовані адміністративно - господарському блоку за адресою м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 на баланс управління охорони здоров'я Одеської міської ради.
21.06.2012 р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» було укладено договір пайової участі замовників у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси.
Відповідно до п. 3.2 цього договору ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» було зобов'язано до введення об'єкту в експлуатацію, в строк до 30.06.2013 р., перерахувати пайову участь при будівництві житлового комплексу за адресою м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 у розмірі 5 416 588, 00 грн.
Крім того відповідно до п. 5.3 договору ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» було зобов'язане до ведення в експлуатацію житлового комплексу за адресою м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, передати на баланс управління охорони здоров'я Одеської міської ради нежитлові приміщення, загальною площею 236,10 кв.м., для розміщення підстанції швидкої допомоги.
Відповідно до сертифікату серії ОД №16512146333 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкту - житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та гаражами в м. Одесі по вул. Артилерійській №4, та підтвердила готовність зазначеного об'єкта до експлуатації.
Позивачі зазначають, що станом на час розгляду справи об'єкт введений в експлуатацію, грошові кошти у вигляді пайової участі перераховані у повному обсязі, а нежитлові приміщення, загальною площею 236,10 кв.м для розміщення підстанції швидкої допомоги не передані.
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, Одеська міська рада та виконком Одеської міської ради з урахуванням уточнень до позовної заяви просять суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „ЖИТЛОПРОМБУД" виконати умови пункту 5.3 договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси №053/кс від 21.06.2012р. та передати на баланс управління охорони здоров'я Одеської міської ради нежитлові приміщення, загальною площею 236,10 кв.м., які розташовані в офісній частині, вбудованій у житловий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, шляхом підписання акту прийому-передачі.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Згідно до статі 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено у статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається із статті 4 Цивільного кодексу України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).
Відповідно до статей 4, 10, 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільному кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів
Як вбачається із частини 7 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Як вбачається з пунктів 3.2 та 5.3 підставою для визначення розміру пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 21.06.2012 р. є протокол засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 10.05.2012 р. № 27.
Відповідно до протоколу № 27 від 10.05.2012 р. засіданням комісії вирішено направити рекомендації до виконкому ОМР щодо розмір дольової участі для ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» при будівництві житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та гаражами за адресою м. Одеса, вул. Артилерійська, буд.№4 в розмірі 5 416 588 грн. в строк до 30.06.2013 р., та також зобов'язати ТОВ «Житлопромбуд» до введення об'єкту в експлуатацію передати на баланс управління охорони здоров'я ОМР нежитлові приміщення, загальною площею 236,10 кв.м.
Проаналізувавши викладене, суд зазначає, що законодавством заборонено отримання від замовника будівництва у якості пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту матеріальні та нематеріальні активи окрім грошових коштів пайової участі.
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Таким чином, пункт 5.3 Договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 053/кс від 21.06.2012р. укладений між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ „ЖИТЛОПРОМБУД" не відповідає вимогам статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Щодо передачі нежитлового приміщення на баланс управління охорони здоров'я Одеської міської ради, суд зазначає, що поняття «балансу» регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національним положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», баланс є однією з частин фінансової звітності.
Відповідно до Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 87 від 31.03. 1999 р., який діяв на момент укладення спірного договору, - баланс це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.
Таким чином, баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні, користуванні) підприємства.
Тому умови, передбачені п. 5.3. спірного договору про передання на баланс управлінню охорони здоров'я Одеської міської ради нежитлових приміщень є такими, що не відповідають діючому законодавству України.
Крім того, основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну регулюються Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР.
Статтею 1 цього закону зазначено, що він регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.
Дія цього закону поширюється на об'єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.
Передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватись положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.
Відповідно до ст. 4-1 вищезазначеного Закону, передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
Пропозиції щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, -також з трудовими колективами цих підприємств.
Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.
Таким чином, законодавством врегульовані відносини щодо набуття права власності на майно, яке підлягає передачі до комунальної власності, а по-друге: погодження трудового колективу підприємства власника майна, оскільки предметом передачі є об'єкти соціальної інфраструктури.
Договором від 21.06.2012 р. про пайову участь замовників у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, який було укладено між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» не передбачено передача нежитлових приміщень до комунальної власності м. Одеси, трудовий колектив ТОВ «ЖИТЛОПРОМБУД» також не надавав згоди на передачу цих приміщень у власність м. Одеси.
Таким чином, повно і всебічно дослідивши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, проаналізувавши подані докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, врахувавши обставини, що не підлягають доказуванню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись ст.ст. 32-33,38,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОПРОМБУД" (відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "ЖК Фаворит" (відповідач-2) - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст складено та підписано 13.10.2014 р.
Суддя Ю.О. Зайцев