Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"13" жовтня 2014 р.Справа № 922/4439/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви ФО ОСОБА_1, м. Харків
до ТОВ "Харківський проектний інститут", м. Харків
простягнення 136667,65 грн.
ФО ОСОБА_1 звернулась до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Харківський проектний інститут" 136667,65 грн. неотриманих дивідендів.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та документи в обґрунтування вважає, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви було надано копію квитанції №5067.24.1 від 25.09.2014р. про сплату судового збору у розмірі 2733,35грн.
Відповідно до п.2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
З огляду на викладене, копія вказаної квитанції не є належним доказом сплати судового збору.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Слід також зазначити, що, в силу приписів ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Крім того, відповідно до п. 2 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві.
Натомість, позивачем до позову надано не завірені копії документів, а саме до позовної заяви додано копії зняті з копій документів, оскільки міститься фотокопія відтиску печатки "згідно з оригіналом" та фотокопія підпису і прізвища Позивача.
Згідно з п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Проте, позивачем, в порушення зазначених вимог, подані додатки до позовної заяви, які незавірені належним чином - відсутні печатка, дані про прізвище, ініціали особи, яка засвідчила документи.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, в даному випадку це незавірені копії.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.129 Конституції України).
Остання з зазначених засад судочинства кореспондується з положеннями ст. 33 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень, відтак вбачається не справедливим у відношенні до особи, визначеної відповідачем у даному позові, прийняття до розгляду позовної заяви, яка не відповідає вимогам законодавства.
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання приписів п.4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, може бути витлумачено, як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Керуючись ст.ст. 54-57, п.п.3, 4 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути позовну заяву ФО ОСОБА_1 на 19 арк. без розгляду.
Суддя Л.В. Шарко
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).