13.10.2014 Справа № 920/1634/14
за позовом: Компанії А&C Advanced Machinery JLT, Об'єднані арабські
Емірати
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне
науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе, м. Суми
про стягнення 6583602,35 Евро (еквівалентно 109 353 635,03 грн.)
Суддя Заєць С. В.
За участю представників сторін:
від позивача: Титаренко П. В. (довіреність від 28.04.2014 р.)
від відповідача: Танчик О. М. (довіреність від 28.12.2013 р.)
присутні Подолін М. В.
Киричук Б. В.
Козлов С. В.
при секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.
До господарського суду Сумської області звернулася Компанії А&C Advanced Machinery JLT ( Об'єднані арабські Емірати) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» (м. Суми) про стягнення з відповідача 6583602,35 Евро (еквівалентно 109 353 635,03 грн.) відповідно до Агентської угоди № А&С 12-2011 від 20.10.2011 року, а також судовий збір.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.09.2014 року порушено провадження у справі, присвоєно справі № 920/1634/14, призначено розгляд справи на 13.10.2014 року.
До початку судового засідання від представників позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без застосування засобів технічної фіксації судового процессу. Суд задовольнив зазначене клопотання і відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює ведення протоколу судового засідання в письмовій формі.
Про можливість бути присутніми в судовому засіданні до судді в усній формі звернулись представники громадськості - Подолін М. В., Киричук Б. В. та представник профспілкового комітету відповідача - Козлов С. В.
Представники позивача та відповідача заперечували проти присутності будь-яких осіб, які не є учасниками у справі, посилаючись на те, що даний спір носить комерційну таємницю, а тому заявили про закритий розгляд справи.
Суд, в задоволенні клопотання про закритий розгляд справи на даному етапі відмовив, оскільки сторонами в порушення статті 4-4 ГПК України не надано обгрунтованих письмових підтверджень щодо конфіденційності розгляду справи та дозволив фізичним особам бути присутніми в судовому засіданні.
Інших клопотань до початку розгляду справи по суті від представників сторін не надходило.
Суддя розпочав розгляд справи по суті.
Присутній в судовому засіданні представник позивача оголосив суть позовних вимог, зазначив, що позовні вимогі підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що необхідно час для підготовки письмового відзиву на подану позовну заяву, тому заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд відмовив в задоволені данного клопотання, оскільки не має підстав та необхідності щодо відкладення.
Під час розгляду справи від Подоліна М. В. надійшло усне клопотання про подальше проведення судового засідання шляхом звукозапису. Суддя відхилив зазначене клопотання, оскільки такі клопотання заявляються представниками сторін.
Від представників сторін надійшло усне клопотання про проведення звукозипису судового засідання. Суддя відмовив в задоволенні клопотання про проведення данного засідання шляхом звукозапису, посилаючись на те, що обидві сторони вже висловили свою правову позицію.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню за п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Вказаного висновку суд дійшов з наступних підстав.
Як встановлено судом, Агентська угода № А&С 12-2011 від 20.10.2011 року (на підставі якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6583602,35 Евро (еквівалентно 109 353 635,03 грн.)) укладений між Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе (м. Суми) та Компанією А&C Advanced Machinery JLT ( Об'єднані арабські Емірати), яка створена та діє по законам Об'єднаних Арабських Еміратів.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач в позовній заяві зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про міжнародне приватне право» та положень ст. 13 Агентської угоди вбачається, що спір між позивачем та відповідачем має розглядатись господарським судом Сумської області (тобто, за місцезнаходженням відповідача) та у відповідності до матеріального та процесуального права України.
Однак, відповідно до положення ст. 13 Агентської угоди ( а.с. 11- зворот. бік), на яку посилається позивач, остання має інший зміст, а саме: «все спори, противоречия и претензии, возникающие при исполнении данного Соглашения должны бать урегулированы путем дружественного совещания Сторон. В случае невозможности достижения согласия, споры подлежат разрешению в Арбитражном (Хозяйственном) суде по месту нахождения истца, в соответствии с материальным правом и процессуальным правом страны, места рассмотрения спора».
Відповідно до статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
За змістом п.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у справі, яка не підлягає розгляду господарським судам, порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).
Таким чином, провівши системний аналіз наведених норм процесуального права та положення Агентської угоди, а саме ст. 13, суд прийшов до висновку, що сторони при укладенні договору - Агентської угоди скористалися принципом автономії волі сторін правочину, а саме правом вибору суду та права, яке має бути застосовано судом при вирішенні спору та розбіжностей між сторонами і вирішили, що спір розглядається за місцем знаходження позивача, а враховуючи те, що позивач є юридичною особою, яка створена, знаходиться та діє по законам Об'єднаних Арабських Еміратів суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
У пункті 5.1 постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказано, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
З огляду на викладене, судовий збір, сплачений позивачем, поверненню не підлягає і покладається на позивача.
Керуючись п.1, ч.1 ст. 80, ст.86 ГПК України, господарський суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Ухвала набирає законної сили в день її винесення - 13.10.2014 року.
СУДДЯ С. В. ЗАЄЦЬ