Справа № 199/7387/14-к
(1-кп/199/353/14)
іменем України
15.10.2014 року місто Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження №12014040630001769 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця міста Дніпропетровськ, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, працюючого не офіційно, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності зі ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 05.08.2014 року близько 15-40 години, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на крадіжку чужого майна, з корисливих спонукань, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 та за допомогою невстановленого слідством предмету, відставив кватирку вікна та проник у зазначене житло, де таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 - системний блок «ASUS» вартістю 2078 грн, комп'ютерний монітор «Philips» вартістю 1255 грн, провідну мишку вартістю 150 грн, а всього на загальну суму 3483 грн, після чого з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 провину визнав повністю. Суду показав, що дійсно він, при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальному акті, проник до приміщення домоволодіння АДРЕСА_2 , та викрав зазначене майно.
У відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, суд, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що вина ОСОБА_4 в обвинуваченні згідно обвинувального акту, підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 про скоєне у відношенні нього крадіжки;
- протоколом огляду від 06.08.2014 року майна, добровільно виданого свідком ОСОБА_7 : системного блоку марки «ASUS», комп'ютерного монітору марки «Philips», провідної мишки, визнаних речовими доказами, оскільки належать потерпілому ОСОБА_6
- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 , який на місці злочину підтвердив свої показання та показав яким-саме чином він проник у домоволодінні АДРЕСА_2 , де викрав майно ОСОБА_6 .
Оцінюючи докази, суд вважає що дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання: ОСОБА_4 у відповідності зі ст.89 КК України, на теперішній час, є не судимою особою, провину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, добровільно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання вини і готов нести кримінальну відповідальність, добровільно своїми діями оказав допомогу на досудовому розслідуванні і суду у виясненні обставин скоєння кримінального правопорушення, які мають суттєве значення для повного його розкриття, повідомивши про обставини, час та місце скоєння кримінального правопорушення, не перешкоджав слідству, добровільно видавав речові докази та брав участь у слідчих діях, висловив жаль з приводу вчиненого, має сім'ю та постійне місце проживання, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, крім того, відсутні відомості про його притягнення до адміністративної відповідальності після звільнення з місця позбавлення волі до часу затримання, відсутні інші відомості, які компрометують його як особу, відсутні інші кримінальні провадження у відношенні нього та він під адміністративним наглядом не перебував, відшкодував потерпілому ОСОБА_6 збитки шляхом повернення викраденого майна, тому потерпілий вимог матеріального або морального характеру до ОСОБА_4 не має, позов заявляти не буде.
Під час судового розгляду ОСОБА_4 щиро каявся, що характеризує його суб'єктивне ставлення як винної особи до вчиненого злочину, та означає, що обвинувачений визнав свою вину за усіма пунктами висунутого проти нього обвинувачення, дав правдиві свідчення, щиро жалкував про вчинене, негативно оцінював злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Також, призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що обвинувачений скоїв тільки один епізод злочину, від якого тяжких наслідків не настало.
Таким чином, обставини, пом'якшуючи покарання та інші данні, характеризуючи особу обвинуваченого, пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та надають право суду, застосовуючи ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, але покласти на засудженого обов'язки, передбачені п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ч.2 ст.110, ст.ст.368,369,370,371,373,374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75, п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України встановити ОСОБА_4 іспитовий строк 3 (три) роки, та обвинуваченого звільнити від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
До набуття вироку законної сили залишити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі п.1 ч.6 ст.100 КПК України майно, яке належить потерпілому, повернути ОСОБА_6 .
Обвинувачений, прокурор та потерпілий мають право подати апеляційну скаргу на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська до апеляційного суду Дніпропетровської області.
На підставі ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, а потерпілому копію вироку, який не був присутнім у судовому засіданні - надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.
Суддя: ОСОБА_1