Справа № 734/869/14 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/378/2014
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014270130000105, за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 травня 2014 року, постановлений щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козелець, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 29 листопада 2012 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Вироком районного суду ОСОБА_6 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися до неї для реєстрації.
Запобіжний заход обвинуваченому не обрано.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
На вирок місцевого суду заступником прокурора Чернігівської області подано апеляційну скаргу про його скасування та ухвалення нового вироку. Просить новим вироком призначити ОСОБА_6 покарання:
- за ч. 2ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі;
- на підставі ст. 71 КК України остаточно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн., приєднавши вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 29.11.2012 року;
- відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Вважає, що вирок суду стосовно ОСОБА_6 є незаконним і підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення внаслідок м'якості. Признаючи покарання ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України, суд не врахував, що кримінальне правопорушення вчинене ним під час реального відбування попереднього вироку. ОСОБА_6 був засуджений 29.11.2012 р. Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.. Незважаючи на те, що вказаним вироком ОСОБА_6 , відповідно до ст. 51 КК України, застосували найменш суворий вид покарання у виді штрафу, останній довіру суду не виправдав і вчинив нове кримінальне правопорушення, а штраф так і не сплатив. Однак, у вироку суд жодним чином не визначив подальший порядок виконання вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 29.11.2012 року та не призначив остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, з врахуванням ч. 3 ст. 72 КК України.
При розгляді справи судом І інстанції встановлено, що 21 лютого 2014 року, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку ОСОБА_8 , по АДРЕСА_2 , повторно, здійснив крадіжку гаманця з грошима у сумі 3650 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду.
Заслухавши доповідача, прохання прокурора задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого, який просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе визнав повністю, запевняв суд, що щиро розкаявся.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд із застосуванням ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з іспитовим строком. Дії обвинуваченого місцевим судом кваліфіковані правильно, покарання призначеного в межах санкції інкримінованої статті кримінального закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
У даному випадку обвинувачений скоїв новий злочин не під час відбуття покарання у виді штрафу, бо чинне законодавство взагалі не визначає такого поняття як „відбуття покарання у виді штрафу”, а під час не виконаного раніше постановленого вироку.
Стаття 71 КК України не передбачає складання покарань за вироком який не виконано і новим вироком, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Призначаючи обвинуваченому покарання, місцевий суд врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, дані, що характеризують його особу, тому підстав для зміни вироку колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 травня 2014 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4