Справа № 461/8933/13-к
Провадження № 1-кп/461/38/14
18.03.2014
Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч.1, 358 ч.4, 222 ч.1 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , у липні 2012 року перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Віско», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, з метою оформлення кредиту у ПАТ «ВТБ Банк» у власних цілях, всупереч інтересам служби, діючи умисно вчинив службове підроблення, а саме склав завідомо неправдивий документ-довідку про доходи №35 від 08.07.2012 року на ім'я ОСОБА_4 про те, що він, працюючи на посаді директора ТзОВ «Віско» в період з січня по червень 2012 року отримав заробітну плату в сумі 27812.50 грн., після чого підписав завідомо підроблену довідку про доходи. Згідно довідки пенсійного фонду України у Львівській області № 62324 1-16 від 18.06.2013 року ОСОБА_4 , працюючий у ТзОВ «Віско» за період з січня по червень 2012 року отримав заробітну плату в сумі 16812.50 грн. що не відповідає даним зазначеним у вищевказаній довідці про доходи.
Відтак, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 366 КК України - внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей - службове підроблення.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , у кінці липня 2012 року, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа з метою отримання кредитних коштів для особистих потреб, знаходячись у ПАТ «ВТБ Банк», що у м. Львові по вул. Коперника, 10, подав працівнику банку завідомо підроблену довідку про доходи на своє ім'я, згідно якої працюючи на посаді директора ТзОВ «Віско», у період з січня по червень 2012 року отримав заробітну плату в сумі 27812.50 грн. На підставі поданих документів було укладено кредитний договір №R53100304601В, згідно якого ОСОБА_4 отримав кошти у сумі 33500.00 грн.
Відтак, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , у кінці липня 2012 року, маючи умисел на надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, перебуваючи у відділенні ПАТ «ВТБ Банк», що у м. Львові на вул. Коперника, 10, надав працівнику банку завідомо неправдиву інформацію про те, що він працюючи на посаді директора ТзОВ «Віско», в період з січня по червень 2012 року отримав заробітну плату в сумі 27812.50 грн. На підставі наданої ОСОБА_4 інформації 24.07.2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № R53100304601В, згідно якого останній отримав кредитні кошти в сумі 33500.00 грн.
Відтак, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 222 КК України - надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз"яснення йому суті обвинувачення, винним себе не визнав та пояснив, що будучи директором ТзОВ «Віско», мав право вносити будь-які відомості у офіційні документи, завіряючи їх своїми підписами, розмір заробітної плати значення немає, отриманий кредит погашає у відведені терміни, банк до нього претензій не має.
Не зважаючи на повне невизнання своєї вини ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (злочинах) повністю та об*єктивно стверджується дослідженими під час судового засідання доказами:
показами свідка ОСОБА_6 , даними в судовому засіданні про те, що вона працювала на ТзОВ «Віско» з 1998 р. по липень 2012 р. на посаді бухгалтера, ОСОБА_4 працював на посаді директора вказаного ТзОВ. На час оформлення довідок про доходи ОСОБА_4 для отримання кредиту перебувала у відпустці, підписи на довідці про доходи їй не належать, жодних документів для отримання ОСОБА_4 кредиту не підписувала та не видавала.
показами свідка ОСОБА_7 , даними судовому засіданні про те, що в травні 2012 р. вона працювала на посаді менеджера-консультанта у відділенні «Коперника» ПАТ «ВТБ Банк», в її обов'язки, як менеджера входило: робота з клієнтами, консультація, прийом та перевірка документів, які подаються при оформленні кредиту. У липні 2012 р., у відділення, в якому вона працювала, звернувся ОСОБА_8 з проханням отримати кредит, подавши при цьому довідку про свої доходи. На підставі представленої довідки про доходи, та даних, внесених до анкети-заяви на оформлення кредиту зі слів ОСОБА_8 , відділенням ПАТ «ВТБ Банк» було прийнято рішення про надання останньому кредиту в сумі 33500 грн.
Оцінюючи покази свідків, суд надає їм віри, оскільки такі знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінального провадження та ніким не спростовані:
відомостями, викладеними у кредитному договорі №R53100304601В від 24.07.12р., укладеному між ПАТ «ВТБ Банк» (кредитор) та ОСОБА_4 (позичальник), згідно якого ОСОБА_4 отримав кредитні кошти на загальну суму 33500.00 грн. (т.1 а.с. 63-66);
даними, викладеними у Анкеті-заяві ОСОБА_4 на одержання кредиту Споживчий кредит «Перший крок» у ВТБ Банк (т.1 а.с. 55-56);
даними, зазначеними у довідці по розмір середньої заробітної плати, виданої на ім'я ОСОБА_4 №35 від 08.07.12р. (т.1 а.с. 54);
висновком експерта №6/335 від 17.07.13р., згідно якого підписи у досліджуваних документах належать ОСОБА_4 (т.1 а.с. 126-132);
висновком експерта №6/334 від 16.07.13р., згідно якого відтиск печатки у досліджуваних документах нанесений мастичною печаткою (т.1 а.с. 137-140).
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів).
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст.366 КК України, так як він вчинив внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей - службове підроблення.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст.358 КК України, так як він вчинив використання завідомо підробленого документу.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст.222 КК України, так як він надав завідомо неправдиву інформацію банку з метою отримання кредиту.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень (злочинів), особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) не визнав, а тому приходить до висновку, що покарання слід обрати в межах санкції статтей за якими кваліфіковано злочини у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Проте з врахуванням майнового стану ОСОБА_4 , суд вважає за можливе застосувати до нього норму ч.4 ст. 53 КК України та розстрочити сплату призначеного судом штрафу строком на 1 (один) рік.
Речові докази по справі, згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 03.07.2013 р. (т.1 а.к.п. 73) слід залишити при матеріалах справи.
З ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 366 , ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 222 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 366 КК України - штраф у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік;
за ч. 4 ст.358 КК України - штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
за ч. 1 ст. 222 КК України - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік та 1 (один) місяць;
на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік і 1 (один) місяць.
на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочити сплату штрафу ОСОБА_4 на 1 рік до 18 березня 2015 р. у розмірі 1417 грн. щомісячно до повної сплати штрафу.
Речові докази по справі, згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 03.07.2013 р. (т.1 а.к.п. 73) - залишити при матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області судові витрати по справі в сумі 1323,90 грн. за проведення експертного дослідження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1