Вирок від 15.10.2014 по справі 303/6173/14-к

1із3

Справа № 303/6173/14-к

1-кп/303/492/14

Номер ряд. стат. звіту - 55

ВИРОК

1) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі одноособово:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальну справу з обвинувальним актом у криманальному провадженні, що зареєстроване в ЄРДР за № 12014070040002565 від 23.08.2014 року та Угоду про визнання винуватості від 12.09.2014 року по обвинуваченню -

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого майстром лісу «Майданське лісництво», не судимого згідно ст. 89 КК України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_3 будучи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись військовозобов'язаним у зв'язку оголошенням часткової мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, належним чином повідомлений у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, 20.05.2014 року пройшов медичний огляд при ІНФОРМАЦІЯ_3 - визнаний головою медичної комісії придатним до військової служби, та 21.05.2014 року отримавши під особистий підпис мобілізаційне розпорядження згідно якого з оголошенням мобілізації він був зобов'язаний, не чекаючи повістки з'явитися протягом доби до ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , але в порушення ст..65 Констиуції України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України № 1595 - V11 від 22.07.2014 «Про часткову мобілізацію»», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у військовий комісаріат у визначений законом час не прибув, та у складі команди НОМЕР_1 в розташування військової частини для подальшого проходження військової служби не вибув, про причини не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив, даними діями обвинувачений ОСОБА_3 ухилявся від призову за мобілізацією.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості від 12 вересня 2014 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 . У відповідності до умов вказаної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.336 КК України. Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, сприяти досудовому слідству.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 узгодили міру покарання останньому за вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України, у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з іспитовим випробуванням строком на 1 рік, та покладенням на обвинуваченого обов'язків передбачений ст. 76 ч.1 п.п. 2, 3 КК України.

2із3

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.336 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений вказував, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам відповідно до ст.469 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання, не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки її умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно до ст.314 ч.3 п.1 КПК України, встановлено, що в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором прокуратури міста Мукачево ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченою санкцією ст.336 КК України.

Процесуальні витрати та матеріальна шкода відсутня, цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 22, 26, 124, 314, 369, 370, 371, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладеної 12 вересня 2014 року прокурором прокуратури міста Мукачево ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за 12014070040002565 від 23.08.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення за ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

3із3

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 1 (один) рік. Згідно до ст.76 ч.1 п.п.2, 3 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Головуючий ОСОБА_5

Попередній документ
40910119
Наступний документ
40910121
Інформація про рішення:
№ рішення: 40910120
№ справи: 303/6173/14-к
Дата рішення: 15.10.2014
Дата публікації: 22.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них