Справа № 149/1105/14-к
Провадження №1-кп/149/91/14
Номер рядка звіту 18
14.10.2014 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмільнику кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта середня, непрацюючого, громадянина України, раніше судимого:
- 21.01.2010р. Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 309 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі та згідно ст. 75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 25.06.2010р. Староміським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307, 69, 70 ч. 1 КК України до 3-х років позбавлення волі без конфіскації майна, звільненого 12.06.2013р. по відбуттю строку покарання, -
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
18 лютого 2014 року приблизно о 05.00 годині в с. Осична Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_5 вирішив прийти до свого знайомого ОСОБА_7 , який працював охоронником ПРАТ "Зернопродукт МХП" з метою вживання алкогольних напоїв. На території ферми, де працював ОСОБА_7 , розташовані три приміщення, які відповідно до посадових обов'язків охороняв ОСОБА_7 .
Розшукуючи ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_5 зайшов до приміщення № 1 та № 2, які розташовані на території ПРАТ "Зернопродукт МХП" по вул. Польовій, 1, в яких ОСОБА_7 не було, після чого зайшовши до приміщення № 3 в якому ОСОБА_7 також був відсутній, у обвинуваченого ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення великої рогатої худоби.
З метою отримання грошових коштів за реалізацію великої рогатої худоби ОСОБА_5 відв'язавши від прив'язі бика під номером UA 0100351704, чорно-рябої масті, викрав його з приміщення № 3 та вирішив приховати за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином ОСОБА_5 скоїв крадіжку бика під номером UA 0100351704, чорно-рябої масті, вагою 426 кілограм, вартістю 44,57 гривень за кілограм живої ваги, чим завдав ПрАТ "Зернопродукт МХП" матеріальної шкоди на загальну суму 18986,82 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, злочин передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
14 жовтня 2014 року між представником потерпілого ПРАТ "Зернопродукт МХП" ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, яка подана на розгляд суду під час судового засідання.
Згідно даної угоди потерпіла особа ПРАТ "Зернопродукт МХП" в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст. 185 ч. 1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Зокрема, сторони угоди засвідчили факт примирення та заявляють про відсутність один до одного будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру, пов'язаних із даним кримінальним правопорушенням. Представник потерпілого засвідчує, що шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого, відшкодовано повністю. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців із застосуванням ст. 75 КК України та звільненні від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання чи роботи, не виїжджати на постійне місце проживання за межі території України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
У судовому засіданні представник потерпілого за довіреністю ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 просили суд затвердити угоду про примирення від 14.10.2014 року, вказавши на добровільність її укладення.
Заслухавши думку прокурора та захисника обвинуваченого, які не заперечували проти затвердження угоди про примирення, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить із наступного.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням, злочином середньої тяжкості. Свою вину у скоєні даного злочину ОСОБА_5 визнав повністю.
При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому ОСОБА_5 зрозуміло, що наслідком затвердження угоди про примирення для нього є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
Представнику потерпілого ПРАТ "Зернопродукт МХП" ОСОБА_6 зрозуміло, що наслідком затвердження угоди про примирення для нього є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжка.
Таким чином судом встановлено, що за своїм змістом укладена між представником потерпілого ПРАТ "Зернопродукт МХП" ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 угода про примирення від 14 жовтня 2014р. відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України. Отже, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
На переконання суду покарання, яке пропонується в угоді, а саме позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України є покаранням, що відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого, який хоч і має непогашену судимість за вчинення попереднього злочину, однак призначене судом покарання відбув повністю. Так, скоєний ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України хоч і є злочином середньої тяжкості, однак негативних наслідків від нього не настало, оскільки викрадений бик був повернутий власнику. Сам обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, посередньо характеризується за місцем свого проживання, та у судовому засіданні надав критичну оцінку своїм протиправним діям, виявив готовність нести кримінальну відповідальність та виправити свою поведінку. Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України є рецидив злочину. Разом із тим при призначенні покарання судом врахована позиція потерпілої сторони, яка жодних претензій до ОСОБА_5 не має та не наполягає на суворій мірі покарання щодо останнього. Таким чином виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції останнього.
У відповідності до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. За ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Таким чином суд вважає за необхідне визначити тривалість іспитового строку - один рік і шість місяців та визначити певні обов'язки для обвинуваченого, передбачені ст. 76 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угода може бути затверджена, та обвинуваченому ОСОБА_5 належить призначити узгоджене сторонами угоди покарання.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 14 жовтня 2014 року про примирення між представником потерпілого ПРАТ "Зернопродукт МХП" ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік і шість місяців та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати на постійне місце проживання за межі території України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1