Копія
Справа № 822/3496/14
11 вересня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати винесені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.07.2014 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №59/7/22-3175 від 06.08.2014 року.
Вважає, зазначені припис та постанову незаконними, оскільки, передавши в оренду ФОП ОСОБА_2 вбудовано-прибудовані приміщення та магазин для розміщення в ньому кафе, розташоване в АДРЕСА_1, жодним чином не порушила вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що у свою чергу виключає можливість притягнення її до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В судове засідання представник позивач не з»явилась, в надісланій до суду заяві просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився двічі. Двічі з різних причин прохав відкласти розгляд справи. В судове засідання, призначене на 02.09.2014 року надіслав клопотання про відкладення судового розгляду у зв»язку з перебуванням в іншому судовому засіданні. Незважаючи на відсутність документального підтвердження, суд задовольнив зазначене клопотання та відклав розгляд справи на 11.09.2014 року. 11.09.2014 року інший представник відповідача знову надіслав клопотання про відкладення розгляду справи для надання письмових доказів по справі та пояснень. Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а поведінка представників відповідача, на думку суду, вказує на недобросовісне користування наданими їх процесуальними правами. Беручи до уваги обмежений строк розгляду адміністративних справ, встановлений ст.122 КАС України, враховуючи повторне неприбуття представника відповідача в судове засідання та відсутність документального підтвердження причин поважності повторної неявки, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв»язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання у справі не здійснювалось.
Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити з урахуванням викладеного нижче.
Суд встановив, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.02.2012 року ОСОБА_1 придбала нежиле приміщення (офісно-торгове приміщення магазин) загальною площею 147,8 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1
20.08.2013 року ФОП ОСОБА_1 уклала з ФОП ОСОБА_2 договір оренди зазначеного приміщення для розміщення у ньому кафе строком з 20.08.2013 року по 19.08.2016 року.
24.07.2014 року посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на об»єкті будівництва - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.07.2014 року.
За даними перевірки в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ОСОБА_1 (позивач) передала ФОП ОСОБА_2 в оренду вбудовано-прибудовані приміщення та магазин для розміщення в ньому кафе, розташовані в АДРЕСА_1,без зареєстрованої у визначеному законом порядку декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісних приміщень та магазину під кафе.
В процесу перевірки відповідач склав припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.07.2014 року, з вимогою про усунення виявлених порушень, в якому вимагає від позивача привести об»єкт кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» у відповідність до вимог державних будівельних норм та чинного містобудівного законодавства, а саме: отримати містобудівні умови і обмеження на реконструкцію офісних приміщень та магазину під кафе, виготовити проектну документацію та отримати дозвільний документ на проведення реконструкції.
На підставі акту перевірки від 24.07.2014 року відповідач прийняв постанову № 59/7/22-3175 від 06.08.2014 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності у розмірі 43 848 грн. 00 коп. відповідно до абз. 2 п. 4. ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Не погоджується з приписом від 24.07.2014 року про усунення порушень містобудівного законодавства та постановою № 59/7/22-3175 від 06.08.2014 року, позивач оскаржила їх до суду.
Досліджуючи правомірність спірних припису та постанови, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (далі - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Пунктом 17 зазначеного Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР (надалі - Закон N 208/94-ВР).
За змістом ст.1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
В силу ч.1 ст.1 Закону N 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
У відповідності до ч.8 ст.36 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Згідно до абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону N 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.
Таким чином, діючим законодавством передбачена відповідальність - суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.
Суд встановив, що документи, складені відповідачем в процесі перевірки (акт перевірки містобудівного законодавства від 24.07.2014 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.07.2014 року та оскаржуваний позивачем припис про усунення порушень від 24.07.2014 року) не містять жодної вказівки на те, що позивачка є замовником робіт з реконструкції нежитлового приміщення, переданого в оренду ФОП ОСОБА_2 Крім того, зазначені документи, на підставі яких відповідач прийняв спірну постанову про накладення штрафу, не містять також жодної інформації про те, що перевіркою зафіксований факт здійснення будівельних робіт з реконструкції орендованого нежитлового приміщення.
Договір оренди від 20.08.2013 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, який визначає права та обов»язки орендаря та орендодавця, не передбачає обов»язку ФОП ОСОБА_1 щодо реконструкції приміщення та реєстрації декларації про початок будівельних робіт. Тому, зазначена у спірному приписі вимога відповідача щодо отримання позивачем, який не є замовником реконструкції, містобудівних умов і обмежень на реконструкцію офісних приміщень та магазину під кафе, виготовлення проектної документації та отримання дозвільного документу на проведення реконструкції кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» є безпідставною.
При цьому, суд враховує, що Законом №3038-VI та Законом N 208/94-ВР не передбачений обов»язок орендодавців - власників нежитлових приміщень, зареєструвати декларацію про початок будівельних робіт з їх реконструкції, яка здійснюватиметься орендарем, а також не передбачена відповідальність орендодавців, які не є замовниками робіт з реконструкції, за передачу приміщень в оренду без зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт.
Згідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинам адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч ч.2 статті 71 КАС України відповідачем не доведено, що позивач є замовником реконструкції нежитлового приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», а відтак повинна нести відповідальність на підставі абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону N 208/94-ВР.
З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.07.2014 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №59/7/22-3175 від 06.08.2014 року, тому позовні вимоги про їх скасування підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
В силу ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись Конституцією України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», ст. ст. 17, 18, 19, 71, 99, 104, 105, 106 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати винесені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.07.2014 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №59/7/22-3175 від 06.08.2014 року.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 255,78 грн. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук