Справа № 822/3512/14
11 вересня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретаріОлійник І.А.
за участі:представника позивача Симака О.В. представника відповідача Омелянчука О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Прокурора Віньковецького району до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування наказів, -
Прокурор Віньковецького району звернувся в суд з позовом до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання незаконними та скасування наказів №22-933/14-14-СГ, №22-930/14-14-СГ, №22-931/14-14-СГ від 30.05.2014 року про надання гр. ОСОБА_5 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 3 земельних ділянок (землі сільськогосподарського призначення) загальною площею 113 га на території Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, які розташовані за межами населених пунктів з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що спірні накази, якими надано дозвіл ОСОБА_5 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення трьох земельних ділянок (землі сільськогосподарського призначення) загальною площею 113 га на території Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, які розташовані за межами населених пунктів з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства, прийняті з порушенням вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України "Про фермерське господарство" (далі - Закон №973-IV), оскільки у заяві про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, гр.ОСОБА_5 вказав земельні ділянки, які не є єдиним масивом, не обгрунтував розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку і необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначив при цьому перспективи діяльності фермерського господарства та не надав підтвердження наявності необхідної для обробітку такої площі землі техніки.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що оскаржувані накази прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України та відсутні правові підстави для визнання їх незаконними та скасування.
Третя особа в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі наведеного нижче.
Суд встановив, що 13.05.2014 року ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області з заявами про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 3 земельних ділянок (землі сільськогосподарського призначення) загальною площею 113 га на території Карачієвецької сільської ради з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства. До заяв додав копії паспорта, диплому про вищу освіту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, бізнес - план.
Розглянувши заяви 30.05.2014 року Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області видало накази №22-933/14-14-СГ, №22-930/14-14-СГ, №22-931/14-14-СГ про надання ОСОБА_5 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 3 земельних ділянок (землі сільськогосподарського призначення) загальною площею 113 га на території Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, розташованих за межами населених пунктів, з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства.
Досліджуючи правомірність вищезазначених наказів, суд враховує наведене нижче.
Земля, положеннями ст.14 Конституції України, визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
В силу положень ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство".
Відповідно до частин 1, 2 ст.1 Закону №973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
В силу ч. 1 ст.7 Закону №973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Частиною 7 ст.7 Закону №973-IV встановлено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
Суд встановив, що ОСОБА_5 звернувся із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту на території Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області для подальшої передачі в оренду. У поданій заяві ОСОБА_5 не обґрунтував розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, не обґрунтував необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок та не зазначив перспективи діяльності фермерського господарства.
Таким чином, подані заявником документи для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не відповідають ч.1 ст.7 Закону №973-IV.
Крім того, суд встановив, що зазначені в спірних наказах земельні ділянки розташовані не єдиним масивом. Зазначене підтверджується поясненням представника відповідача і свідчить про порушення відповідачем вимог ч.7 ст.7 Закону №973-IV під час прийняття вказаних рішень.
Отже, спірні накази Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області, якими гр. ОСОБА_5 надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, не відповідають вимогам чинного земельного законодавства України.
Суд також враховує, що під час судового розгляду суду не надано жодного доказу наявності у ОСОБА_5 намірів займатися фермерським господарством, наявності у нього сільськогосподарської техніки та інших засобів для обробітку земель.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В процесі судового розгляду відповідачем не доведена правомірність спірних наказів від 30.05.2014 року № 22-933/14-14-СГ, № 22-930/14-14-СГ і №22-931/14-14-СГ, тому позовні вимоги про визнання їх протиправними і скасування необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 104, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 30.05.2014 року № 22-933/14-14-СГ, № 22-930/14-14-СГ і №22-931/14-14-СГ.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2014 року
Суддя О.К. Ковальчук