Копія
Справа № 822/2223/14
29 серпня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретаріВересняк А.А.
за участі:представників позивача Романюка Р.М. і Могилевського А.А. представників відповідача Дем"янюка С.Л. і Шишина О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Військової частини ПП НОМЕР_1 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в особі Старокостянтинівського відділення про скасування рішення, -
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів №000063100 від 16.05.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на суми грошового забезпечення.
Вважає зазначене рішення незаконним, оскільки своєчасно нарахував та сплатив до бюджету на рахунки Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції єдиний внесок на суми грошового забезпечення за січень та березень 2014 року. Зазначає, що у відповідності до п.4.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили, вважають рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №000063100 від 16.05.2014 року, якими застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску, правомірними, оскільки позивач порушив п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачений обов'язок страхувальника щодо своєчасної сплати єдиного внеску та своєчасно не сплатив єдиний внесок на суми грошового забезпечення за січень та березень 2014 року в загальному розмірі 3040176,98 грн.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.
Суд встановив, що позивач - військова частина ПП НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_2 ) перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Красилівській ОДПІ.
На підставі ч.10 та п.2 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року N 2464-VI (надалі - Закон N 2464-VI) відповідач прийняв рішення №000063100 від 16.05.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Фактичною підставою для прийняття рішення №000063100 від 16.05.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені слугувала несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення в загальній сумі 3040176,98 грн., в тому числі за січень 2014 року в сумі 1278519,52 грн. та березень 2014 року в сумі 1892457,64 грн.
Досліджуючи правомірність спірних рішень та вимоги, суд враховує наведене нижче.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон N 2464-VI
В силу ч.1 ст. 4 Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску зокрема є: 1). роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини; 9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону N 2464-VI для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (ч.5 ст.7 Закону N 2464-VI).
За змістом п.1 ч.2 ст.6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 5 і 7 ст.9 Закону N 2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
У відповідності до ч.8 ст.9 Закону N 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
В силу п.1 ч.10 ст. 9 Закону N 2464-VI у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до ч.11 ст. 9 Закону N 2464-VI за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Таким чином, передбачена Законом N 2464-VI відповідальність страхувальника за несвоєчасну сплату єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів настає у випадку несвоєчасного списання суми платежу з рахунку такого страхувальника. При цьому, страхувальник не несе відповідальність за несвоєчасне зарахування суми платежу на рахунок органу доходів і зборів.
Суд встановив, що з метою обліку нарахованих та сплачених позивачем сум єдиного внеску в Красилівській ОДПІ з 01.10.2013 року відкриті інтегровані картки (катки особового рахунку) за такими видами платежів: єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності інші доходи (код платежу 71010000, рахунок №37191201002230); єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців (код платежу 71020000, рахунок №37190202002230).
02.06.2014 року позивач подав до Старокостянтинівського відділення Красилівської ОДПІ звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) та суми нарахованого єдиного внеску за січень 2014 року, відповідно до якого сума єдиного внеску на суми грошового забезпечення за січень складає 1678554,51 грн. Зазначений звіт в письмовій формі прийнятий відповідачем 11.02.2014 року, що підтверджується письмовою розпискою, однак до електронної бази даних внесений лише 09.04.2014 року після отримання електронного звіту. Єдиний внесок на суми грошового забезпечення за січень 2014 року позивач сплатив до державного бюджету платіжними дорученнями №12 від 16.01.2014 року, №13 від 16.01.2014 року, №71 від 28.01.2014 року і №69 від 28.01.2014 року на загальну суму 1278123,96 грн. (враховуючи існуючу станом на 01.01.2014 року переплату в сумі 400034,99 грн.). У зв'язку з допущеною позивачем помилкою частина зазначених кошів в сумі 73498,0 грн. (платіжне доручення №71 від 28.01.2014 року) надійшли на рахунок №37191201002230, відкритий для зарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, і відображені як переплата. Крім того, незважаючи на те, що в платіжних дорученнях №12 від 16.01.2014 року, №13 від 16.01.2014 року і №69 від 28.01.2014 року на загальну суму 1204625,96 грн. позивачем зазначений рахунок № НОМЕР_3 (відкритий для сплати внеску на суми грошового забезпечення) та вказане призначення платежу - єдиний внесок на суми грошового забезпечення, зазначені кошти (1204625,96 грн.) також відображені відповідачем у картці особового рахунку позивача для зарахування єдиного внеску на суми заробітної плати по рахунку №37191201002230 як переплата за січень 2014 року.
15.04.2014 року позивач подав до Старокостянтинівського відділення Красилівської ОДПІ звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) та суми нарахованого єдиного внеску за березень 2014 року, відповідно до якого сума єдиного внеску на суми грошового забезпечення за січень складає 1892457,64 грн. Єдиний внесок на суми грошового забезпечення за березень 2014 року позивач сплатив до державного бюджету платіжними дорученнями №261 від 26.03.2014 року, №260 від 26.06.2014 року, №254 від 13.03.2014 року, №190 від 06.03.2014 року, №189 від 06.03.2014 року і №253 від 13.03.2014 року на загальну суму 1892457,64 грн. У зв'язку з допущеною позивачем помилкою у зазначенні номера рахунку частина цих кошів в сумі 1748290,48 грн. (платіжні доручення №254 від 13.03.2014 року, №190 від 06.03.2014 року) надійшла на рахунок №37191201002230, відкритий для зарахування єдиного внеску на суми заробітної плати і відображена як переплата. Крім того, незважаючи на те, що в платіжних дорученнях №261 від 26.03.2014 року, №260 від 26.06.2014 року, №189 від 06.03.2014 року і №253 від 13.03.2014 року на загальну суму 144167,16 грн. позивачем зазначений рахунок № НОМЕР_3 (відкритий для сплати внеску на суми грошового забезпечення) та вказане призначення платежу - єдиний внесок на суми грошового забезпечення - зазначені кошти (144167,16 грн.) також відображені відповідачем у картці особового рахунку позивача для зарахування єдиного внеску на суми заробітної плати по рахунку №37191201002230 і відображені як переплата за березень 2014 року.
Відповідно до пп. 1 п. 4.2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року N 455 (далі - Інструкція N 455), сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум ЄВ на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів вважається день списання, зокрема, органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів (пп. 3 п. 4.2 розділу IV Інструкції N 455).
Згідно п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 N 1407 (далі - Порядок N 1407), органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
За змістом п.1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Органи Казначейства при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх рахунків надають розпоряднику бюджетних коштів та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунка про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня з відміткою у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" згідно додатка 32 до цього Порядку (п. 11.14 Порядку N 1407).
Враховуючи зазначене орган Казначейства на прийнятих розрахункових документах зазначає дату реєстрації платіжного доручення у полі "Одержання банком" та відмітку у вигляді штампа "Оплачено", що відповідає даті списання з рахунку платника коштів.
При цьому днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів вважається день списання органами Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
Таким чином, якщо бюджетна установа своєчасно подала платіжний документ органу Казначейства та отримала свій екземпляр з відміткою у вигляді штампа "Оплачено", датою операційного дня та підписом казначея, платник не несе відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів, так як кошти вважаються списаними органами Казначейства з рахунку платника.
Отже, позивач, який своєчасно подав до органу Державної казначейської служби платіжні доручення про сплату єдиного внеску на суми грошового забезпечення за січень та березень в загальній сумі 3040176,98 грн. не повинен нести відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску, в тому числі і у випадку зарахування цих коштів на інший рахунок, відкритий для сплати позивачем єдиного внеску.
При цьому суд враховує, що частина зазначених коштів, відображених відповідачем як недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску на суми грошового забезпечення і сумі 1348793,12 грн., помилково перерахована органом державної казначейської служби на рахунок рахунку позивача для зарахування єдиного внеску на суми заробітної плати №37191201002230 в той час як в платіжних дорученнях позивачем зазначений рахунок №37190202002230 для сплати внеску на суми грошового забезпечення та вказане призначення платежу - єдиний внесок на суми грошового забезпечення.
Відповідно до п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до п.8 ст.9 Закону N 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
В силу п.6 ч.1 ст.1 Закону N 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Суд встановив, що позивач виконав вимоги Закону N 2464-VI щодо строків сплати єдиного внеску та своєчасно подав до установи Державної казначейської служби платіжні доручення на перерахування сум єдиного внеску на суми грошового забезпечення за січень та березень 2014 року. Тому, з урахуванням положень п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України, не повинен нести відповідальність за помилкове рахування зазначеного внеску установою Державної казначейської служби на інший рахунок, а також за помилкове зазначенні іншого рахунку державного бюджету, який також відкритий для зарахування єдиного внеску.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність спірних рішень, а отже позовні вимоги позивача про визнання їх протиправними та скасування підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ст.ст. 11, 94, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в особі Старокостянтинівського відділення №000063100 від 16.05.2014 року.
Стягнути з державного бюджету України на користь Військової частини ПП В2806 182,70 грн. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2014 року
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук