Копія
Справа № 822/2355/14
04 липня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретаріОлійник І.А.
за участі:представників позивача та відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро 3" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги, -
У поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 07.05.2014 року №0002682202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 75978,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 18994,50 грн., і від 07.05.2014 року №0002692202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 15733,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 9179,50 грн. та податкову вимогу №496-25 від 27.05.2014 року про сплату податкового боргу в розмірі 118782,31 грн.
На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є незаконними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання у 2013 році товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ТОВ «Торговий дім «М-трейд», ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетигн» та послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_4
Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України (надалі - ПК України) та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", необхідні для формування валових витрат і податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, а висновки щодо відсутності реального виконання господарських договорів, укладених з зазначеними вище господарюючими суб'єктами, суперечать вимогам цивільного та податкового законодавства.
Вказує, що виконання договорів та придбання товару та послуг підтверджується первинними документами, складеними у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили, вважають спірні податкові повідомлення-рішення законними, оскільки порушення позивачем Податкового кодексу України та завищення валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ТОВ «Торговий дім «М-трейд», ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетигн» та послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_4.", які фактично не здійснювались, встановлене під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача та зафіксоване в акті №435/22-09-22-02/37330078 від 18.04.2014 року, складеному за її результатами.
На думку відповідача, про відсутність реальних наслідків господарських операцій з зазначеними контрагентами свідчать:
відсутність у позивача документів, що підтверджують якість придбаного товару та відповідність фіто санітарним та ветеринарно-санітарним вимогам;
відсутність у видаткових накладних інформації про особу, яка отримала товар, та реквізитів довіреності, що суперечить вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;
відсутність документів, що підтверджують оприбуткування придбаного товару в складському обліку, відсутність складських приміщень для зберігання кукурудзи, гречки та мінеральних добрив, придбаних від вказаних контрагентів;
відсутність документів, які підтверджують надання ФОП ОСОБА_6 послуг з перевезення кукурудзи від ТОВ "Баркософт Агро 1" та їх оплати позивачем (відповідно до товарно-транспортних накладних замовником перевезення є позивач, а перевізником - ФОП ОСОБА_6.);
відсутність у позивача, який відповідно до товарно-транспортних накладних, є перевізником гречки від ФОП ОСОБА_3, орендованих чи власних транспортних засобів;
товарно-транспортні накладні на перевезення фОП ОСОБА_4 гречки на замовлення позивача містять недостовірні дані щодо здійснення одним водієм по три рейси щоденно, що, з урахуванням відстані, на яку здійснювалось перевезення, та нормальної тривалості робочого часу водіїв, є неможливим;
видаткова та податкова накладні, якими оформлене придбання гербіцидів від ТОВ «Торговий дім «М-трейд», містять посилання на договір №01/10/13 від 01.01.2010 року, в той час як позивач зареєстрований як юридична особа 11.10.2011 року, відсутні акти на списання всіх гербіцидів.
Крім того, зазначив, що оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.05.2014 року тягне за собою неузгодженість грошових зобов»язань, тому в даний час зазначений у податковій вимозі №496-25 від 27.05.2014 року податковий борг в розмірі 118782,31 грн. відсутній.
Заслухавши представників сторін та свідка ОСОБА_7, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з урахуванням викладеного нижче.
Суд встановив, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро 3" зареєстроване Чемеровецькою райдержадміністрацією 11.10.2011 року. З 27.01.2013 року перебуває на податковому обліку в Кам»янець-Подільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.
Основними видами господарської діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
В квітні 2014 року на підставі направлень №№234 і 233 від 13.03.2014 року, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1 ст.75, пп.78.1.1 та пп.78.1.3 п.78.1 ст.78 та п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, наказу Кам»янець-Подільської ОДПІ №376 від 31.03.2014 року працівниками Кам»янець-Подільської ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлені актом №435/22-09-22-02/37330078 від 18.04.2014 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.05.2014 року №0002682202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 75978,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 18994,50 грн., і від 07.05.2014 року №0002692202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 15733,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 9179,50 грн.
Не погоджуючись з зазначеними вище рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки №435/22-09-22-02/37330078 від 18.04.2014 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138 і пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток за 2013 рік на 75978,0 грн., і п. 198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, результаті чого занижений податок на додану вартість за грудень 2013 року по загальній декларації на 15733,0 грн. і по спеціальній декларації 4197,0 грн., у зв»язку з безпідставним віднесенням до витрат, що враховуються при визначенні об»єкта оподаткування, та податкового кредиту вартості товару та послуг з перевезення та ПДВ, сплаченого в ціні цих товару та послуг, по операціях з придбання товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ТОВ «Торговий дім «М-трейд», ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетинг» та послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_4.", які фактично не здійснювались
Суд встановив, що відповідно до договору поставки №1.3/12/13-1 від 13.12.2013 року ТОВ "Баркософт Агро 1" зобов»язалось поставити позивачу кукурудзу 3 класу згідно ДСТУ 4525/2006 (п.1.1 договору), кількість, асортимент, ціна, умови поставки та місце поставки якої узгоджуються сторонами шляхом підписання письмових додатків по кожній окремій товарній поставці (п.1.1.1 договору). Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах EXW Інкотермс 2010. У відповідності до п.3.4 договору датою поставки вважається дата підписання сторонами накладних про поставку продукції. В додатку №1 до договору поставки позивач та ТОВ "Баркософт Агро 1" погодили обсяги поставки (100 т ), загальну вартість (100000,0 грн.), місце передачі товару - с.Павликівці Волочиського району Хмельницької області, та строк поставки - до 31.12.2013 року.
На виконання зазначеного договору ТОВ "Баркософт Агро 1" поставило автомобільним транспортом на склад позивача кукурудзу 3 класу на загальну суму 94400,0 грн., в т.ч. ПДВ 15733,0грн., передача якої оформлена видатковими накладними №РН-0000009 від 26.12.2013 року і № РН-0000010 від 27.12.2013 року, податковими накладними №1 від 26.12.2013 року і №2 від 27.12.2013 року та товарно-транспортними накладними від 26.12.2013 року та від 27.12.2013 року.
Перевезення зазначеного товару зі складу постачальника на склад позивача здійснене ФОП ОСОБА_6 на замовлення за рахунок постачальника - ТОВ "Баркософт Агро 1" відповідно до договору про перевезення вантажів №25/12/13-1 від 25.12.2013 року, та, крім товарно-транспортних накладних, підтверджується актом виконаних робіт від 30.12.2013 року і квитанціями до прибуткового касового ордера від 30.12.2013 року №№ 10 і 11.
Від імені позивача поставлену ТОВ "Баркософт Агро 1" кукурудзу отримав директор ТОВ "Баркософт Агро 3" ОСОБА_7, який відповідно до Статуту зазначеного товариства представляє його інтереси без довіреності.
Придбану кукурудзу позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку, який здійснюється в електронній формі, у журнал-ордері і відомості по рахунку 281 «товари на складі» та оплатив в повному обсязі відповідно до платіжних доручень від 26-27.12.2013 року, від 20.01.2014 року і від 28.03.2014 року.
Зазначену кукурудзу позивач використав у власній господарській діяльності для розрахунку з фізичними особами - орендодавцями земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, відобразивши зазначену операцію в бухгалтерському і податковому обліку шляхом декларування доходу, у вигляді вартості кукурудзи, отриманого цими фізичними особами. Зазначене підтверджується відомостями на видачу кукурудзи від 26.12.2013 року і від 27.12.2013 року, які містять особисті підписи отримувачів кукурудзи, журналом проводок за 2013 рік по рахунках 281, 63 «місця зберігання: склад товарів» і «ТМЦ :кукурудза», журналом проводок за 2013 рік по рахунках 90, 281 «місця зберігання» і «склад товарів», податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми 1ДФ за 4 квартал 2013 року та декларацією з ПДВ за грудень 2013 року.
Відповідно до договору поставки №10 від 10.05.2013 року ФОП ОСОБА_3 зобов»язався поставити позивачу гречку згідно ДСТУ 4525/2006 (п.1.1 договору), кількість, асортимент, ціна, умови поставки та місце поставки якої узгоджуються сторонами шляхом підписання письмових додатків по кожній окремій товарній поставці (п.1.1.1 договору). Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах EXW Інкотермс 2010. У відповідності до п.3.4 договору датою поставки вважається дата підписання сторонами накладних про поставку продукції. В додатку №1 до договору поставки позивач та ФОП ОСОБА_3 погодили обсяги поставки (70 т ), загальну вартість (2033600,0 грн.), місце передачі товару - с. Залісся Друге Кам»янець-Подільського району Хмельницької області та умови перевезення - самостійно позивачем.
На виконання зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 поставив позивачу гречку на загальну суму 203290,0 грн., передача якої оформлена видатковими накладними №РН-0004 від 30.05.2013 року, №РН-0005 від 01.06.2013 року, №РН-0006 від 03.06.2013 року і №РН-0007 від 10.06.2013 року та товарно-транспортними накладними за травень-червень 2013 року. Перевезення гречки зі складу постачальника здійснене позивачем вантажними автомобілями, орендованими у ТОВ "Баркософт Агро 1" відповідно до договорів оренди від 13.05.2013 року № № 07/05 і 08/05. Крім товарно-транспортних накладних, перевезення підтверджується також оформленими позивачем подорожніми листами вантажного автомобіля, які містять інформацію щодо марки та номера автомобіля, прізвища водія, місця навантаження та розвантаження гречки, обсягів поставки, її постачальника і отримувача, кількості використаного пального. Від імені позивача поставлену гречку отримав директор ТОВ "Баркософт Агро 3" ОСОБА_7
Придбану гречку позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку в журналі-ордері і відомості по рахунку 208 «товари сільськогосподарського виробництва» та частково оплатив до платіжного доручення від 31.10.2013 року №111.
Зазначену гречку позивач використав у власній господарській діяльності як посівний матеріал. Зазначене підтверджується, журналами проводок за 2013 рік по рахунках 23, 208 «місця зберігання: склад насіння», журналами проводок за травень-червень 2013 року по рахунках 208, 63 «місця зберігання: склад насіння» і «ТМЦ», журнал-ордером і відомістю по рахунку 231 «рослинництво» за 2013 рік, лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за червень-липень 2013 року, які містять інформацію щодо фактичного внесення насіння гречки на відповідне поле, обліковими листами тракториста машиніста за червень-липень 2013 року, актами списання насіння гречки від 14.06.2013 року і від 08.07.2013 року та статистичними Звітами «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур станом на 01.12.2013 року», «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт станом на 01.11.2013 року» і «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року».
Відповідно до договорів поставки №АП-20-0108 від 31.05.2013 року і №АП-20-0167 від 09.07.2013 року ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов»язалось поставити позивачу засоби захисту рослин в кількості 750 л. на суму 42457,50 грн. та в кількості 380 л. на суму 21705,60 грн. відповідно (п.1.1 договорів) у стоки, визначені п.3.3 договорів. Умовами договорів поставки передбачено, що право власності на товар виникає у покупця з дня передачі товару (п.3.2 договорів); поставка товару здійснюється продавцем на умовах СТР - с. Залісся Друге Кам»янець-Подільського району (п.3.3 договорів).
В додаткових договорах від 05.06.2013 року і від 11.05.2013 року до договору поставку від 31.05.2013 року та від 19.07.2013 року до договору поставки від 09.07.2013 року позивач та ТОВ «Хімагромаркетинг» погодили обсяги кожної поставки, загальну вартість, місце передачі товару - с. Залісся Друге Кам»янець-Подільського району Хмельницької області.
На виконання зазначених договорів відповідно до видаткових накладних №АП-20-0124 від 03.06.2013 року на суму 42457,50 грн., №АП-20-0128 від 06.06.2013 року на суму 9789,0 грн., №АП-20-0127 від 06.06.2013 року на суму 8503,50 грн., №АП-20-0134 від 12.06.2013 року на суму 67932,0 грн., №АП-20-0171 від 02.07.2013 року на суму 44010,0 грн., №АП-20-0174 від 10.07.2013 року на суму 17136,0 грн., №АП-20-0183 від 19.07.2013 року на суму 14672,50 грн. і №АП-20-0217 від 30.09.2013 року на суму 58845,0 грн., та товарно-транспортних накладних ТОВ «Хімагромаркетинг» поставило позивачу в червні - липні та вересні 2013 року засоби захисту рослин (Тотал К, Д-Актив і Норвел), перевезення яких зі складу постачальника до позивача здійснене ТОВ «Хімагромаркетинг». Від імені позивача поставлений товар отримав директор ТОВ "Баркософт Агро 3" ОСОБА_7
Придбані засоби захисту рослин позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку в журналі-ордері і відомості по рахунку 208 «товари сільськогосподарського призначення» і журналі проводок по рахунках 23, 208 «місця зберігання: склад насіння», та частково оплатив відповідно до платіжних доручень №51 від 03.06.2013 року, №54 від 12.06.2013 року, №53 від 12.06.2013 року, №60 від 01.07.2013 року, №62 від 09.07.2013 року, №64 від 19.07.2013 року, №92 від 30.09.2013 року, №91 від 30.09.2013 року, №93 від 30.09.2013 року, №115 від 05.11.2013 року, №119 від 15.11.2013 року і №132 від 06.12.2013 року. Станом на день розгляду спору заборгованість позивача перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за придбані в 2013 році засоби захисту рослин відображена в рахунку 631 «розрахунки з постачальниками». Наявність заборгованості підтверджується також рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2014 року по справі 911/728/14 за позовом ТОВ «Хімагромаркетинг» до ТОВ "Баркософт Агро 3" і ТОВ «Акруа» про стягнення 266875,99 грн.
Вказані засоби захисту рослин позивач використав у власній господарській діяльності для оприскування гречки перед збиранням врожаю з використанням орендованого у ФГ "Баркософт Агро" оприскувача (договір оренди №09/05 від 13.05.2013 року). Зазначене підтверджується, журналом проводок за 2013 рік по рахунках 23, 208 «місця зберігання: склад хімії», журнал-ордером і відомістю по рахунку 231 «рослинництво» за 2013 рік, лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за липень 2013 року, які містять інформацію щодо фактичного внесення гербіцидів (засобів захисту рослин) на поля, засіяні гречкою, обліковими листами тракториста машиніста за липень 2013 року та актами списання гербіцидів від 31.07.2013 року (№№67-70), від 30.08.2013 року (№№70, 73 -74) і від 30.09.2013 року (№ № 01 і 123).
Відповідно до договору поставки №01/10/13 МТ Баз від 01.10.2013 року ТОВ «Торговий дім «М-Трейд» зобов»язалось поставити позивачу на умовах СТР Інкотермс 2010 - поле позивача, товар (мінеральні добрива), визначений у видаткових накладних (п.1.1 договору), кількість, одиниці виміру та ціна якого визначається у видаткових накладних (п.1.2 договору).
На виконання зазначеного договору поставки відповідно до видаткової накладної №1327 від 26.12.2013 року, податкової накладної №35 від 26.12.2013 року та товарно-транспортної накладної від 26.12.2013 року ТОВ «Торговий дім «М-трейд» поставило позивачу сірку технічну газовану в кількості 12,6 т. на загальну суму 25184,33 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 20986,94 грн., перевезення якої зі складу постачальника до позивача здійснене ТОВ «Торговий дім «М-трейд». Від імені позивача поставлений товар отримав директор ТОВ "Баркософт Агро 3" ОСОБА_7
Придбану сірку технічну газовану позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку в журналі-ордері і відомості по рахунку 202 «мінеральні добрива» і журналі проводок по рахунках 23, 202 «місця зберігання: склад хімії», та оплатив відповідно до платіжних доручень.
Вказані засоби захисту рослин позивач використав у власній господарській діяльності для підживлення майбутнього врожаю цукрових буряків. Зазначене підтверджується, журналом проводок за 2013 рік по рахунках 23, 202 «місця зберігання: склад мінеральних добрив», журнал-ордером і відомістю по рахунку 231 «рослинництво» за 2013 рік, лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей за грудень 2013 року, які містять інформацію щодо фактичного внесення сірки технічної на поля, які у 2014 році засіяні цукровим буряком, актами списання мінеральних добрив від 26.12.2013 року № №100 і 104 та статистичним Звітом «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014 року». Внесення придбаних від ТОВ «Торговий дім «М-трейд» мінеральних добрив (сірки технічної газованої) на поля під майбутній врожай цукрового буряку здійснене ТОВ «Мрія Центр» і підтверджується договором про надання послуг №1/12/13-107/ОГ від 01.12.2013 року, актом виконання робіт (надання послуг) №5 від 31.12.2013 року та актом прийому передачі сірки №4 від 26.12.2013 року.
Відповідно до договору про надання послуг по перевезенню №10 від 16.10.2013 року ФОП ОСОБА_8, який має ліцензію НОМЕР_1 на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами і напівпричепами, зобов»язався надати позивачу послуги вантажного транспорту (п.1.1 договору). Пунктом п.1.2 договору передбачено, що надання передбачених цим договором послуг підтверджується складанням товарно-транспортних накладних, талонів замовника, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) і шляхових листів.
На виконання зазначеного договору ФОП ОСОБА_8 на замовлення позивача протягом жовтня 2013 року здійснював перевезення гречки врожаю 2013 року на зберігання ТОВ «Хмельницьк-млин». Загальна вартість наданих ФОП ОСОБА_8 послуг з перевезення склала 87500.0 грн. без ПДВ. Надання послуг з перевезення підтверджується складним позивачем та ФОП ОСОБА_8 актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.102.013 року, товарно-транспортними накладними за 25-28 жовтня 2013 року, які містять інформацію про замовника перевезення (ТОВ "Баркософт Агро 3"), перевізника (ФОП ОСОБА_8.), товару, його обсягів, місця навантаження та розвантаження товару, реєстрами відправки зерна та іншої продукції з поля, складеними ТОВ «Хмельницьк-млин» реєстрами накладних на прийняте зерно з визначення якості за жовтень 2013 року, актами приймання-передачі послуг із приймання, очистки і зберігання гречки за жовтень 2013 року
Отримання послуг з перевезення позивач відобразив в бухгалтерському і податковому обліку в журнал-ордері і відомості по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» позивач оплатив платіжними дорученнями №104 від 28.10.2013 року, №114 від 01.11.2013 року, №118 від 14.11.2013 року, № 129 від 05.12.2013 року, №217 від 14.04.2013 року і №224 від 15.04.2013 року.
По операціях з придбання товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетинг» та послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_4 позивач відніс до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за 2013 рік вартість цих товару та послуг.
По операціях з придбання товару від ТОВ "Баркософт Агро 1" і ТОВ «Торговий дім «М-трейд» позивач відніс, податкового кредиту в грудні 2013 року податок на додану вартість, сплачений в ціні цих товарів.
В силу п.14.1.27 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 14.1.36 п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В силу п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктами 5 і 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно до п.12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
За змістом п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до абз.1 п.44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням цього Кодексу.
Як зазначено в п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
За змістом пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Фактично здійснені позивачем витрати на оплату товару, придбаного від ТОВ "Баркософт Агро 1", ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетинг» та послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_4 підтверджуються наявними у нього бухгалтерськими документами та не заперечуються відповідачем. Передача зазначених товару та послуг від їх постачальників та використання їх позивачем в господарській діяльності підтверджується наявними у позивача первинними документами, складеними з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
В судовому засіданні, всупереч ч.2 ст.71 КАС України, відповідач не довів, що поставка товарів та послуг з перевезення для позивача, здійснена не ТОВ "Баркософт Агро 1", ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Хімагромаркетинг» і від ФОП ОСОБА_4
Відтак, позивач правомірно включив до складу витрат, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування податком на прибуток, витрати на придбання товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетигн» та послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_4
Отримавши від постачальників товарів ТОВ "Баркософт Агро 1" і ТОВ «Торговий дім «М-трейд» податкові накладні позивач відніс до податкового кредиту в грудні 2013 року податок на додану вартість, сплачений в ціні цього товару.
За змістом підпункту "а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.1 ст.200 ПК України, яким встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
В силу п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду, у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (послуг), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (якщо така реєстрація є обов'язковою). Податкова накладна відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Суд встановив, що отримані позивачем ТОВ "Баркософт Агро 1" і ТОВ «Торговий дім «М-трейд» податкові накладні на поставку товару оформлені з дотриманням п.201.1 ст.200 ПК України, їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обов'язковою. Зазначені накладні відображені позивачем та його контрагентами в реєстрі отриманих податкових накладних покупця та, відповідно, у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних постачальника.
В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Досліджені судом докази підтверджують, що господарські операції з поставки товарів від ТОВ "Баркософт Агро 1" і ТОВ «Торговий дім «М-трейд» спричинили зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.
Факт поставки послуг від зазначених контрагентів, їх оплати, сплати позивачем податку на додану вартість в ціні придбання товарів та використання позивачем товарів в господарській діяльності і отримання прибутку підтверджені дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.
Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальниками товарів, які засвідчують факт їх придбання, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в їх ціні ПДВ до податкового кредиту.
Тому, позивач правомірно включив до податкового кредиту ПДВ по операціях з поставки товарів від ТОВ "Баркософт Агро 1" і ТОВ «Торговий дім «М-трейд».
При цьому, суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи представників відповідача щодо відсутності реальних наслідків господарських операцій з придбання у 2013 році товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ТОВ «Торговий дім «М-трейд», ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетинг» та послуг з перевезення від ФОП ОСОБА_4, у зв»язку з наведеним нижче.
Відсутність у позивача документів, що підтверджують якість придбаного товару та відповідність фіто санітарним та ветеринарно-санітарним вимогам, які не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не спричиняє негативні наслідки у податковому обліку позивача; контроль за якістю поставленої продукції не належить до повноважень податкових органів.
Відсутність у видаткових накладних, якими оформлена передача товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ТОВ «Торговий дім «М-трейд», ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетинг», інформації про особу, яка отримала товар від імені позивача та реквізитів довіреності а також помилкове зазначення дати та № договору (по операції з ТОВ «Торговий дім «М-трейд»), може свідчити лише про неналежне оформлення цих документів, проте робить їх недійсними. Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів, що зазначені у цих видаткових накладних, відомості щодо поставки позивачеві від зазначених контрагентів є недостовірними. Натомість фактична наявність у позивача товару у обсягах, зазначених у видаткових накладних, не заперечується відповідачем. Свідок ОСОБА_9 (директор ТОВ "Баркософт Агро 3") в судовому засіданні пояснив, що особисто приймає товар від постачальників і всі зазначені документи містять його особистий підпис. При цьому відповідно до пп.8.13.10 Статуту ТОВ "Баркософт Агро 3", зареєстрованого 11.10.2011 року, директор від імені зазначеного товариства діє без довіреності.
Доводи відповідача щодо відсутності документів, що підтверджують оприбуткування придбаного товару в складському обліку, та відсутності транспортних засобів для перевезення гречки від ФОП ОСОБА_3, спростовуються дослідженими судом первинними та іншими документами і даними бухгалтерського обліку позивача.
Відсутність складських приміщень для зберігання кукурудзи, гречки та мінеральних добрив, не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наслідками операцій з придання вказаного товару від ТОВ "Баркософт Агро 1", ТОВ «Торговий дім «М-трейд», ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Хімагромаркетинг», факт здійсненя яких підтверджений дослідженими судом доказами.
Недоліки товарно-транспортних накладних на перевезення товару, оформлених ТОВ "Баркософт Агро 1", не є підставою для позбавлення позивача права позивача на формування витрат на податкового кредиту, не роблять ці накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів передачі товару та надання послуг з його перевезення, оскільки наявність товару у кількості та обсягах, зазначених у вказаних накладних підтверджується первинними документами та не заперечується відповідачем.
Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Відповідачем не наведено та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість формування податкового кредиту -як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.
Таким чином, суд вважає безпідставними викладені в акті перевірки №435/22-09-22-02/37330078 від 18.04.2014 року висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138 і пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток за 2013 рік на 75978,0 грн., і п. 198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, результаті чого занижений податок на додану вартість за грудень 2013 року по загальній декларації на 15733,0 грн. і по спеціальній декларації 4197,0 грн., а відтак податкові повідомлення-рішення від 07.05.2014 року №0002682202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 75978,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 18994,50 грн., і від 07.05.2014 року №0002692202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 15733,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 9179,50 грн., які базуються на зазначених висновках - такими, що підлягають скасуванню.
Досліджуючи правомірність податкової вимоги №496-25 від 27.05.2014 року податковий борг в розмірі 118782,31 грн., суд враховує наведене нижче.
Спірна податкова вимога №496-25 від 27.05.2014 року про сплату податкового боргу в загальному розмірі 118782,31 грн., надіслана відповідачем у зв»язку з закінченням строку на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.05.2014 року №0002682202 і №0002692202, якими визначено розмір грошового зобов»язання з податку на прибуток і податку на додану вартість.
В силу п.59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням положень п.56.2 і п.56.15 ст.56 ПК України визначена податковим повідомленням-рішенням сума грошового зобов»язання платника податків вважається узгодженою після закінчення 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
За змістом частини другої п.56.15 ст.56 ПК України протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Отримавши спірні податкові повідомлення - рішення, позивач не оскаржив їх в апеляційному порядку у визначений ПК України 10-ти денний строк та не повідомив відповідача про наміри оскарження їх в судовому порядку.
У відповідності до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Тому, після закінчення строку на апеляційне оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.05.2014 року №0002682202 і №0002692202 та граничного строку сплати суми визначеного ними грошового зобов'язання позивач правомірно надістав позивачу податкову вимогу №496-25 від 27.05.2014 року про сплату податкового боргу в загальному розмірі 118782,31 грн.
Разом з тим, у зв»язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень від 07.05.2014 року №0002682202 і №0002692202 в судовому порядку відповідач 01.07.2014 року вніс зміни до облікових даних позивача, виключивши з обліку записи про наявність узгодженого податкового боргу загальному розмірі 118782,31 грн. зазначене підтверджується картками платника податків.
Суд також враховує, що в силу пп.60.1.4 п.60.1 ст. 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відтак, у випадку набрання законної сили зазначеною постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, якою скасовані податкові повідомлення-рішення від 07.05.2014 року №0002682202 і №0002692202, податкова вимога №496-25 від 27.05.2014 року вважатиметься відкликаною.
Тому, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог про скасування податкової вимоги №496-25 від 27.05.2014 року відсутні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України). У зв»язку з частковим задоволенням позовних вимог, сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 07.05.2014 року №0002682202 і №0002692202.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баркософт Агро 3" 182,70 грн. судового збору шляхом списання з рахунку Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2014 року
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук