07 жовтня 2014 року Справа № 803/1588/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Новак Л.О.,
за участю представників позивача Книша С.В., Мартинюка С.І.,
представника відповідача Ярошика Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕП» (далі - ТзОВ «НЕП») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 серпня 2012 року за № 0001042201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1 053 791 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 711 024 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 342 767 грн. 50 коп. та від 17 вересня 2012 року за № 0001562201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 882 067 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту від 30 липня 2012 року № 2788/22-/13349945 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «НЕП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2012 року». Перевіркою встановлено, що ТзОВ «НЕП» було занижено податок на прибуток на загальну суму 890 255 грн. та занижено ПДВ на загальну суму 711 024 грн.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.
Аналізуючи реєстри кореспонденції бухгалтерського обліку та показники валових доходів ТзОВ «НЕП» за період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року позивач вважає, що товариством правомірно зазначено свої доходи та витрати, а по закінченні звітних періодів (ІІ квартал, ІІ-ІІІ квартал, ІІ-IV квартал 2011 року) визначено суму з якої і сплачувався податок на прибуток. Тому, донарахування ТзОВ «НЕП» грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства за окремі місяці звітного періоду є незаконним та нормативно необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2012 року за № 0001562201 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, зазначає, що правових підстав для включення ТзОВ «НЕП» до доходів сум кредиторської заборгованості (ПП «Агромехбудтрейд» та ТзОВ СП «Вест Україна») немає, оскільки останні не є безнадійними та по них не минув строк позовної давності, а по ТзОВ СП «Вест Україна» заборгованість погашена повністю. Всі первинні бухгалтерські документи (договори, акти тощо) щодо взаємовідносин із ПП «Агромехбудтрейд» та ТзОВ СП «Вест Україна» були надані контролюючому органу в процесі адміністративного оскарження. Тому, донарахування ТзОВ «НЕП» грошових зобов'язань з ПДВ є незаконним, а податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року за № 0001042201 є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в поданому письмовому запереченні пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що матеріалами перевірки підтверджено, що ТзОВ «НЕП», в результаті порушень податкового законодавства занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 4 026 565 грн. (ІІ-IV квартали 2011 року - 3 857 544 грн., І квартал 2012 року - 169 021 грн.) та занижено витрати на загальну суму 191 494 грн. (за IV квартал 2011 року на 22 473 грн., за І квартал 2012 року на 169 021 грн.), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 890 255 грн., в тому числі за 2011 рік в сумі 890 255 грн.; занижено податкові зобов'язання у деклараціях з ПДВ на загальну суму 711 024 грн., в тому числі за травень 2011 року на 25 491 грн., серпень 2011 року на 65 233 грн., вересень 2011 року на 451 389 грн., грудень 2011 року на 135 107 грн., лютий 2012 року на 12 071 грн., березень 2012 року на 21 733 грн., в результаті чого занижено на 711 024 грн. ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.
Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві Просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
ТзОВ «НЕП» є суб'єктом господарювання та зареєстроване 16 квітня 1992 року виконавчим комітетом Луцької міської ради.
Судом встановлено, що в період з 11 червня 2012 року по 23 липня 2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС, правонаступником якої є Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів, проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «НЕП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 липня 2012 року № 2788/22-/13349945.
Перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема: абзацу «а» підпункту 14.1.11, підпунктів 14.1.36, 14.1.71 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, статтей 137, 138 податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 890 255 грн., в тому числі за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 628 307 грн. та за ІІ- IV квартали 2011 року в сумі 890 255 грн..; статтей 185, 187, 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 711 024 грн., в тому числі за травень 2011 року - 25 491 грн., за серпень 2011 року - 65 233 грн., за вересень 2011 року - 451 389 грн., за грудень 2011 року - 135 107 грн., за лютий 2012 року - 12 071 грн. за березень 2012 року - 21 733 грн.
Висновки перевірки про заниження ТзОВ «НЕП» податку на прибуток на загальну суму 890 255 грн. базуються на тому, що ТзОВ «НЕП» безоплатно передано покупцям частину вартості продукції. Висновки про заниження ПДВ на загальну суму 711 024 грн. базуються на тому, що товариством не включено до складу доходу суму безнадійної кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності.
Не погодившись з висновками перевірки, позивач подав заперечення на акт від 30 липня 2012 року № 2788/22-/13349945. Листом від 10 серпня 2012 року № 11033/10/22-10 Луцька ОДПІ Волинської області ДПС повідомила, що заперечення не підлягає розгляду, як таке, що надіслане з недотриманням термінів визначених пунктом 7 статті 86.7 Податкового кодексу України.
За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року за № 0001042201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1 053 791 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 711 024 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 342 767 грн. 50 коп. та від 13 серпня 2012 року за № 0001032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 890 255 грн.
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 13 серпня 2012 року за № 0001042201та № 0001032201, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС у Волинській області. Рішенням ДПС у Волинській області від 13 вересня 2012 року № 3829/10/10-206 скаргу позивача частково задоволено, податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року за № 0001042201 про визначення суми грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 1 053 791 грн. 50 коп. залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року за № 0001032201 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 890 255 грн. скасовано в частині зайво нарахованого податку на прибуток в сумі 8 188 грн., а в іншій частині 882 067 грн. залишено без змін.
За наслідками розгляду первинної скарги прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2012 року за № 0001562201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 882 067 грн.
Позивач повторно оскаржив податкові повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року за № 0001042201та від 17 вересня 2012 року за № 0001562201 в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України від 16 жовтня 2012 року № 3676/0/12-12/102115 скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року за № 0001042201та від 17 вересня 2012 року за № 0001562201 залишено без змін.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Так, згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається із ліцензії серії АВ № 517161 від 6 липня 2010 року ТзОВ «НЕП» здійснює господарську діяльність, пов'язану із створення об'єктів архітектури.
Судом встановлено, що ТзОВ «НЕП» за період ІІ-IV квартали 2011 року задекларовано дохід від реалізації робіт (послуг) у сумі 19 012 740 грн. Собівартість реалізованих робіт (послуг) складає 18 241 647 грн.
Відповідно до статтей 33, 34 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Податковим періодом може бути: календарний рік; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.
Пунктом 152.9 статті 152 Розділу ІІІ «Податок на прибуток» Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Згідно із пунктами 1, 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у розділі «Податок на прибуток підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Крім того, за період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року ТзОВ «НЕП» було сплачено до бюджету ПДВ в розмірі 719 388 грн.
Згідно договору від 5 вересня 2008 року укладеного між ТзОВ «НЕП» (Замовник) та ПП «Агромехбудтрейд» (Підрядник) , Підрядник прийняв на себе зобов'язання по виконанню земляних робіт підготовчого періоду по будівництву сміттєпереробного заводу в с. Брище Луцького району, які Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити. Згідно із пунктом 9.5 договору сторони домовилися, що термін позовної давності по даному договору становить 5 років.
Також, згідно акту звірки взаємних розрахунків за період січень 2011 року по жовтень 2012 року між ТзОВ СП «Вест Україна» та ТзОВ «НЕП» станом на 4 жовтня 2012 року борг погашено.
Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю.
Отже, правових підстав для включення ТзОВ «НЕП» до доходів сум кредиторської заборгованості по ПП «Агромехбудтрейд» та ТзОВ СП «Вест Україна» немає, оскільки останні не є безнадійним.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 30 липня 2012 року № 2788/22-/13349945 висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим органом заниження податку на прибуток на загальну суму 890 255 грн. та заниження ПДВ на загальну суму 711 024 грн. є необґрунтованим та безпідставним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 серпня 2012 року за № 0001042201 та від 17 вересня 2012 року за № 0001562201.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 13 серпня 2012 року за № 0001042201 та від 17 вересня 2012 року за № 0001562201.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НЕП» (43006, м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 13, код ЄДРПОУ 13349945) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк