Ухвала іменем україни 02 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_7.,
суддів:ОСОБА_8., ОСОБА_9.,
при секретарі судового засідання ОСОБА_10.,
за участю прокурора ОСОБА_11.,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 09 квітня 2014 року,
Зазначеною ухвалою районного суду у підготовчому судовому засіданні
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, яка зареєстрована
та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
якій у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ст. 341 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 року № 737-VII.
Судове слідство не проводилось, оскільки обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 не складався і відповідно не був направлений до суду.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09 квітня 2014 року ухвала районного суду залишена без змін.
Ухвалою районного суду встановлено: ОСОБА_6 підозрюється у тому, що 23 січня 2014 року приблизно о 18 годині маючи намір на порушення нормальної діяльності органів державної влади та встановленого порядку користування будівлею, перебуваючи на прилеглій території біля приміщення Черкаської обласної державної адміністрації розміщеної за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185, де умисно, в групі з іншими особами вчинила суспільно - небезпечні дії, які виразились у тому, що вона приймала активну участь у масових заворушеннях, що супроводжувалось насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівлі Черкаської обласної державної адміністрації.
Також підозрюється у тому, що у цей же день приблизно о 18 годині 35 хвилин умисно, в групі з іншими особами, вчинила суспільно-небезпечні дії, а саме: приймала участь у захопленні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування - Черкаської обласної державної адміністрації, з метою перешкоджання нормальній роботі цієї установи.
У зміненій касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, і направити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 прокурору для здійснення кримінального провадження у загальному порядку, оскільки вважає, що за даних обставин, відповідно до ч. 4 ст. 288 КПК України, рішення судів першої та апеляційної інстанції не ґрунтуються на законі. На підтримку змінених доводів прокурор також зазначив, що для закриття провадження стосовно ОСОБА_6 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочинів, суд мав дослідити, вивчити та надати відповідну оцінку обставинам інкримінованих злочинів, чого суд не зробив.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка частково підтримала змінену касаційну скаргу, просила судові рішення скасувати як незаконні, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити за відсутності у її діяннях складу кримінальних правопорушень, не зважаючи на змінені вимоги касаційної скарги; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
А тому, з огляду на вищевказану норму закону прохання прокурора до касаційного суду у зміненій касаційній скарзі, про направлення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 прокурору для здійснення кримінального провадження у загальному порядку не може бути задоволено.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу районного суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, задовольнивши касаційну скаргу прокурора в цій частині, з огляду на таке.
Згідно положень ст. 287 КПК України у клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, поміж іншого, вказуються докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення. Крім того, зазначеною статтею закону передбачено, що до клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 КПК України у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
А у ст. 370 КПК України передбачено обов'язок суду постановити по кримінальному провадженню законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Суд при розгляді цього провадження припустився порушень зазначених норм кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваної ОСОБА_6, якій було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ст. 341 КК України, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 року № 737-VII.
Однак, суд першої інстанції не звернув уваги, що вказане клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 287 КПК України, є необґрунтованим, оскільки не містить доказів на підтвердження факту вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 294, ст.341 КК України.
Тим більше, що будучи у якості підозрюваної ОСОБА_6 на досудовому слідстві заперечувала свою причетність до інкримінованих їй кримінальних правопорушень, стверджувала, що немає ніякого відношення до масових безпорядків поруч із будівлею Черкаської обласної державної адміністрації та пошкодження самої будівлі, що вона лише спостерігала за подіями мітингу, який проходив там у той час (а.п. 8-9).
Також, до клопотання прокурора згоди ОСОБА_6 на звільнення її від кримінальної відповідальності долучено не було. Вказану згоду вона самостійно направила до суду, вже після отримання судом клопотання прокурора.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції задовольняючи клопотання прокурора, підтримане підозрюваної ОСОБА_6, звільняючи останню від кримінальної відповідальності порушив її права на захист та передчасно прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з підстав, зазначених у клопотанні, не звертаючи уваги на його невідповідність кримінальному процесуальному закону, оскільки в ньому відсутні докази скоєння ОСОБА_6 інкримінованих їй правопорушень.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу в якій порушив питання про скасування ухвали районного суду та просив апеляційну інстанцію постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в її діях кримінальних правопорушень.
Але апеляційний суд, переглянувши дане провадження в апеляційному порядку, також не звернув уваги на невідповідність клопотання прокурора закону, та передчасно залишив рішення районного суду без зміни.
Поміж іншого, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ч.4 ст.107 КПК України, не повністю фіксував судовий процес, необґрунтовано посилаючись на те, що учасники судового процесу не заявляли такого клопотання, про що секретарем судового засідання була складена довідка (а.п. 39).
А тому і ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438, ст. 419 КПК України.
Що стосується доводів прокурора висловлених при розгляді кримінального провадження у касаційній інстанції, які виходять за межі зміненої касаційної скарги, про скасування судових рішень з закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за відсутністю в її діях складу інкримінованих правопорушень, то вони, з урахування вищенаведеного та того, що касаційний суд позбавлений можливості проводити судове слідство, встановлювати обставини справи, які не були предметом розгляду судами першої та другої інстанції, то ці доводи прокурора не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону і задоволенню не підлягають. Тим більше, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 до суду не направлявся.
Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції. У ході нового розгляду суд має врахувати наведе, розглянути клопотання прокурора по кримінальному провадженню у відповідності з положеннями норм кримінального процесуального закону, прийняти законне і обґрунтоване рішення по провадженню.
Керуючись ст. ст. 433, 436, 438 КПК України, колегія суддів,
змінену касаційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2014 року якою ОСОБА_6 за клопотанням прокурора звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 року № 737-VII., та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 09 квітня 2014 року, якою ухвала районного суду залишена без змін скасувати і призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_7 ОСОБА_9 ОСОБА_8