Вищий спеціалізований суд України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_9.,
суддів ОСОБА_10., ОСОБА_11.,
розглянувши у судовому засіданні 10 жовтня 2014 року у м. Києві касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 7 липня 2014 року щодо ОСОБА_5,
Зазначеним вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця
АДРЕСА_1, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди: на користь потерпілої ОСОБА_6 - 50 000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_7 - 100 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 7 липня 2014 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 20 серпня 2013 року о 20 год. 20 хв., керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем ВАЗ 2107 та рухаючись по вул. Б.Хмельницького у м. Чигирині, на порушення вимог п.п. 2.9, 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху України проявив неуважність до дорожньої обстановки в момент об'єктивної можливості виявити перешкоду для руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_8, який рухався в попутному напрямку з порушенням вимог 6.2, 6.6.а Правил дорожнього руху України, а саме не обладнавши велосипед світлоповертачами білого кольору спереду та червоного - позаду, а також ліхтарем (фарою) для руху у темну пору доби. Внаслідок ДТП велосипедисту ОСОБА_8 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких він помер у лікарні.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що допустимих доказів винуватості ОСОБА_5 матеріали кримінального провадження не містять. Заперечує перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що свідки не були безпосередніми очевидцями події. Указує на порушення потерпілим правил дорожнього руху. Просить скасувати судові рішення та закрити провадження за відсутністю у діях ОСОБА_5 складу злочину.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438, 433 КПК України не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у порушенні у стані алкогольного сп'яніння правил безпеки дорожнього руху ґрунтується на сукупності зібраних під час досудового розслідування та ретельно досліджених судом доказах, яким дана належна оцінка.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано правильно.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, не виявлено.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, не встановлено.
Покарання ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені захисником в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Отже, з касаційної скарги, наданих копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 7 липня 2014 року щодо ОСОБА_5
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11