Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" жовтня 2014 р.Справа № 922/4082/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Кредитної спілки "Слобода-кредит", м. Харків
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Новаков А.І.,дов.№ 1 від 25.07.2012р., Кривенко О.О.,дов.№4 від 20.08.2012р. ОСОБА_3, свідоцтво НОМЕР_1 від07.06.2013р.
відповідача - Легезін О.Г(дов №513 від 01.10.2014року)
Кредитна Спілка «Слобода-Кредит» в особі ліквідатора, який здійснює свої повноваження щодо повернення майна (грошових коштів) банкрута до ліквідаційної маси з метою подальшого розподілу ліквідаційної маси серед кредиторів, звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» грошових коштів, переданих за недійсним правочином.
Свої позовні вимоги КС «Слобода-Кредит» обґрунтовує тим, що 03.04.2014 року Харківським апеляційним господарським судом було прийнято рішення по справі №5023/4094/12, згідно з яким два договори, укладені між КС «Слобода-Кредит» та ПАТ АБ «Укргазбанк», а саме договір №15/08-11/З про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) від 04.08.2008 року та договір №15/08-11 про відступлення права вимоги від 04.08.2008 року були визнані недійсними. Позивач просить стягнути з відповідача 3 500 000 грн., які були передані за недійсними правочинами.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2014 року порушено провадження у справі №922/4082/14, розгляд справи призначено на 30.09.2014 року.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2014року задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено до 09.10.2014року.
Представники позивача в судовому засіданні 09.10.2014 року підтримують позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи при цьому, що відповідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Представниками позивача заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи докази повторного надіслання та отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками (належним чином засвідчені копії квитанції про надання послуг поштового зв'язку, опису вкладення до цінного листа, повідомлення про вручення цінного листа відповідачу). Суд задовольняє клопотання представників позивача та долучає до матеріалів справи зазначені документи.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2014 року заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву про застосування наслідків недійсності правочину (вх.№35264), зазначаючи при цьому, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року оскаржується в порядку касації.
Разом з тим від відповідача 07.10.2014року через канцелярію господарського суду (вх.№74945) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи , у зв'язку із тим ,що відповідачем 30.09.2014року направлено до Харківського апеляційного господарського суду Харківської області апеляційну скаргу на ухвали господарського суду Харківської області від 22.08.2014року. про порушення провадження у справі та відстрочення судового збору .
Господарський суд розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав подання апеляційної скарги, вважає його необгрунтованим, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2014року повернуто матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії, м. Харків(вх.№1596 від 02.10.2014року), з обґрунтуванням того, що ухвали господарського суду від 22.09.2014року про порушення провадження та від 22.09.2014року про відстрочення судового збору Кредитній Спілці "Слобода -Кредит" за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі № 922/4082/14 не підлягають оскарженню, враховуючи вищевикладені обставини господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи .
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
29.07.2008 року між КС «Слобода-Кредит» та ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії було укладено договір банківського строкового вкладу №11/1-К.
04.08.2008 року КС «Слобода-Кредит» перерахувала на депозитний рахунок, відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк» грошові кошти у сумі 3 500 000 грн. відповідно до умов договору банківського строкового вкладу №11/1-К від 29.07.2008 року.
04.08.2008 року між КС «Слобода-Кредит» та ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії було укладено договір №15/08-11/З про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору).
Зазначений договір забезпечував усі вимоги заставодержателя (ПАТ АБ «Укргазбанк») як кредитора за умовами кредитного договору №15/08-11 від 04.08.2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_5 Заставодавцем по договору була КС «Слобода-Кредит», яка надала в заставу право вимоги грошових коштів в сумі 3 500 000 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку у відповідності з умовами депозитного договору №11/1-К від 29.07.2008 року.
04.08.2008 року між КС «Слобода-Кредит» та ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії було укладено договір відступлення права вимоги №15/08-11 за умовами якого заставодержатель (ПАТ АБ «Укргазбанк») набуває право вимоги за цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником (ОСОБА_5.) умов кредитного договору №15/08-11 від 04.08.2008 року. У випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем (КС «Слобода-Кредит») / позичальником (ОСОБА_6.) умов, а також з інших підстав, передбачених договором про заставу заставодавець відступає заставодержателю право вимоги згідно з умовами цього договору, а заставодержатель зобов'язується прийняти зазначене право вимоги.
28.09.2011 року постановою Господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року по справі №5023/277/11 КС «Слобода-Кредит» була визнана банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури.
16.05.2012 року ПАТ АБ «Укргазбанк» самовільно, всупереч встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку перерахувало депозитні кошти майнового поручителя, які були в ліквідаційній масі банкрута, для погашення простроченої заборгованості позичальника ОСОБА_5 по кредитному договору №15/08-11 від 04.08.08.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року по справі №5023/4094/12 два договори, укладені між КС «Слобода-Кредит» та ПАТ АБ «Укргазбанк», а саме договір №15/08-11/З про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) від 04.08.2008 року та договір №15/08-11 про відступлення права вимоги від 04.08.2008 року були визнані недійсними.
11.08.2014 року ухвалою Вищого господарського суду України по справі №5023/4094/12 касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року було повернуто скаржнику, відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Отже, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року по справі №5023/4094/12 є такою, що набрала законної сили та підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
29.08.2014 року КС «Слобода-Кредит» була направлена вимога до ПАТ АБ «Укргазбанк» про повернення грошових коштів переданих на підставі недійсних правочинів, яка була залишена без відповіді.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пункт 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п.3 ч.2 ст. 20 ГК України передбачають, що одним зі способів захисту прав та законних інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Стаття 208 ГК України зазначає, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Відповідно до 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013 року нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.
Пункт 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013 року зазначає, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК України, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).
За таких обставин, суд вважає, що факт визнання договору №15/08-11/З про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) від 04.08.2008 року та договору №15/08-11 про відступлення права вимоги від 04.08.2008 року, які були укладені між КС «Слобода-Кредит» та ПАТ АБ «Укргазбанк», на підставі яких позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 3 500 000 грн., встановленим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року по справі №5023/4094/12 та таким, що не підлягає повторному доказуванню у відповідності до ст.35 ГПК України.
Факт отримання відповідачем грошових коштів від позивача за недійсними правочинами підтверджується випискою / особовим рахунком з 01/01/12 по 03/04/13, в призначенні платежу якої зазначено: «Перерахування депозитних коштів майнового поручителя (дог. банк. строк. Вкладу № 11/1-К від 29/07/08) для погаш. простроч. заборгов. Позичальника ОСОБА_5 по кред. дог. №15/08-11 від 04/08/08 зг. Протоколу №73 від 15/05/12 та зг. служб.зап.№ 1», тобто відбулося виконання недійсних договорів виключно в результаті вольової поведінки лише однієї сторони цих недійсних правочинів - ПАТ АБ «Укргазбанк».
Відповідач станом на момент розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів повернення позивачу виконаного (3 500 000 грн.) за недійсними правочинами у відповідності до ст.33 ГПК України.
Суд критично сприймає доводи відповідача стосовно необхідності відмовити у задоволенні позову на тій підставі, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року оскаржується в порядку касації, оскільки відповідно до ст.105 ГПК України, ст.124 Конституції України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає обов'язковому виконанню на всій території України. Відповідачем не надано суду доказів скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року по справі №5023/4094/12 у відповідності до ст.33 ГПК України.
Отже, з 03.04.2014 року і по теперішній час відповідач не повернув позивачу усе належне йому майно, передане на виконання недійсних правочинів.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.16, 216 ЦК України, ст.ст.20, 208 ГК України, п.п. 2.6, 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013 року, керуючись ст.ст.1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 23697280; місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) на користь Кредитної спілки «Слобода-Кредит» (ідентифікаційний код юридичної особи 33608217; місцезнаходження юридичної особи: 61082, м. Харків, пр-т. Московський, 65, к.4; розрахункові рахунки, відкриті у Слобожанському РД АТ «Банк «Фінанси і Кредит», код ЄДРПОУ 09807856, МФО 300131: у гривні №26505026335301, (980); у гривні №26550026335301, (980)- 3 500 000 (три мільйони п'ятисот тисяч) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 23697280; місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) на користь Кредитної спілки «Слобода-Кредит» (ідентифікаційний код юридичної особи 33608217; місцезнаходження юридичної особи: 61082, м. Харків, пр-т. Московський, 65, к.4; розрахункові рахунки, відкриті у Слобожанському РД АТ «Банк «Фінанси і Кредит», код ЄДРПОУ 09807856, МФО 300131: у гривні №26505026335301, (980); у гривні №26550026335301, (980)- 5 000 (п'ять тисяч) гривень судового збору.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 23697280; місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) гривень судового збору.
Повне рішення складено 13.10.2014 р.
Суддя О.О. Присяжнюк