Рішення від 06.10.2014 по справі 922/1972/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р.Справа № 922/1972/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до 1. Малоданилівської селищної ради, смт. Мала Данилівка , 2. Виробничого підприємства "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків , 3. Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, м. Дергачі , 4. Реєстраційної служби Дергачіського районного управління юстиції, м. Дергачі

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі та скасування записів

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, особисто

відповідачів - 1. не з*явився, 2. Павловський П.І., дов. від 03.10.2012 року, 3. не з*явився, 4. не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання недійсним рішення Малоданилівської селищної ради від 11 листопада 2011 року "Про заключення договору оренди на земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень 25/100 частин яких перебуває у власності Виробничого підприємства "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю в АДРЕСА_1"; визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі від 01 грудня 2011 року між Малоданилівською селищною радою та Виробничим підприємством "Харківполімернитка" - Товариством з обмеженою відповідальністю про оренду земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень, що розташовані по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області; скасування запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою договорів оренди землі № 632205594000313 від 24 лютого 2012 року про реєстрацію договору оренди землі від 01 грудня 2011 року та скасування запису № 003 від 24 лютого 2012 року (запис про договір оренди земельної ділянки) у Поземельній книзі 6322055900:00:003:0725 від 24 лютого 2012 року.

Представник першого відповідача у судове засідання 02 жовтня 2014 року не з*явився, у наданому клопотанні просить розглядати справу без участі представника, Малоданилівської селищної ради, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Представник третього відповідача у судове засідання 02 жовтня 2014 року не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 02 жовтня 2014 року та у наданих клопотаннях просить припинити провадження у справі.

У судовому засіданні 02 жовтня 2014 року було вказано, що клопотання другого відповідача про припинення провадження у справі будуть розглянуті у наступному судовому засіданні та оголошено перерву до 06 жовтня 2014 року до 15 годин.

06 жовтня 2014 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник другого відповідача у судовому засіданні та у наданих клопотаннях просить припинити провадження у справі.

Згідно статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Відповідно до пункту 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпаним і розширеному тлумаченню не підлягає, суд відмовляє у задоволенні клопотаннь другого відповідача про припинення провадження у справі та починає розгляд справи по суті.

Позивач у судовому засіданні та у наданих письмових пояснення підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судове засідання не з*явився, у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник другого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує.

Представник третього відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник четвертого відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому поясненні повідомляє, що інформація про земельні ділянки, які були зареєстровані до 01 січня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та другого відповідача, судом встановлено наступне.

01 грудня 2011 року Малоданилівською селищною радою (першим відповідачем) було укладено з Виробничим підприємством "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю (другим відповідачем) договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:0725 площею 0,9632 га. для обслуговування виробничих приміщень, що розташовані по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області, з яких другому відповідачу належить частка у розмірі 25/100.

Вказаний договір оренди був укладений на виконання рішення Малоданилівської селищної ради від 16 червня 2006 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1" та рішення від 11 листопада 2011 року "Про заключення договору оренди на земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень 25/100 частин яких перебуває у власності Виробничого підприємства "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю в АДРЕСА_1".

Договір оренди землі від 01 грудня 2011 року був зареєстрований Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області, правонаступником якого є Відділ Дєржземагентства у Дергачівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі вчинено запис № 632205594000313 від 24 лютого 2012 року.

При реєстрації 24 лютого 2014 року договору оренди землі від 01 грудня 2011 року було відкрито Поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:00:003:0725, до якої внесено запис про реєстрацію.

Позивач вважає, що внаслідок: прийняття Малоданилівською селищною радою рішення від 11 листопада 2011 року про укладання договору оренди з Виробничим підприємством "Харківполімернитка" - Товариством з обмеженою відповідальністю без врахування факту існування інших співвласників виробничих приміщень та співкористувачів земельної ділянки; укладення на підставі вказаного рішення договору оренди землі від 01 грудня 2011 року з Виробничим підприємством "Харківполімернитка" - Товариством з обмеженою відповідальністю як єдиним користувачем земельної ділянки; вчинення Держкомземом 24 лютого 2012 року реєстрації вказаного договору не тільки з порушенням прав інших співвласників та користувачів земельної ділянки, але й з іншими порушеннями; внесення до Поземельної книги від 24 лютого 2012 року запису про Виробниче підприємство "Харківполімернитка" - Товариство з обмеженою відповідальністю як єдиного орендаря земельної ділянки без зазначення її частки в спільному майні було порушено права позивача, який є власником 32/100 частин виробничих приміщень, що розташовані по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області на земельній ділянці з кадастровим номером 6322055900:00:003:0725 площею 0,9632 га., та має право оренди вказаної земельної ділянки, що посвідчується договором оренди землі від 24 жовтня 2006 року, зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 жовтня 2006 року за № 040669300013.

Позивач та другий відповідач є поряд з іншими особами співвласниками виробничих приміщень по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області на земельній ділянці з кадастровим номером 6322055900:00:003:0725. Позивачу належить 32/100 частини виробничого комплексу, а Виробничому підприємству "Харківполімернитка" - Товариству з обмеженою відповідальністю 25/100 частин.

12 серпня 2005 року Малоданилівська селищна рада, розглянувши заяви усіх співвласників виробничих приміщень, в тому числі й позивача та другого відповідача, надала дозвіл виговлення технічної документації для укладення договору оренди землі по АДРЕСА_1.

16 червня 2005 року розроблену ДГІ "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" технічну документацію щодо встановлення меж та складання документів, що посвідчують право оренди, було затверджено рішенням Малоданилівської селищної ради та одночасно прийнято рішення про надання земельної ділянки в оренду усім співвласникам виробничих приміщень, в тому числі й позивачу та Виробничому підприємству "Харківполімернитка" - Товариству з обмеженою відповідальністю.

Своє право оренди земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень позивач реалізував, уклавши з Малоданилівською селищною радою договір оренди землі від 24 жовтня 2006 року зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 жовтня 2006 року за № 040669300013. Укладений договір оренди повністю відповідає технічній документації по із землеустрою, розробленою ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

У договорі оренди землі позивача від 24 жовтня 2006 року зазначено, що право на вказану земельну ділянку поряд з ним мають інші особи, яким належать частки у комплексі будівель, в тому числі й Виробниче підприємство "Харківполімернитка" - Товариство з обмеженою відповідальністю.

Позивач не заперечує право оренди земельної ділянки Виробничого підприємства "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю для обслуговування виробничих приміщень, 25/100 яких належать другому відповідачу, та яке наданої їй рішенням Малоданилівської селищної ради від 16 червня 2006 року, але вважає, що право оренди з урахуванням прийнятого Малоданилівською селищною радою рішенням від 11 листопада 2011 року було реалізовано всупереч інтересам позивача та рішенню Малоданилівської селищної ради від 16 червня 2006 року.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції селищних рад віднесено вирішення земельних відносин відповідно до Закону.

Згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 Закону України "Про державний земельний кадастр", зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції Закону № 1878-VI від 11 лютого 2010 року (редакція на час виникнення спірних відносин) він визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягає право оренди земельної ділянки.

Об'єктом оренди є неподільна земельна ділянка. Поняття неподільної земельної ділянки визначено пунктом 2.4 Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах, затвердженими Державним комітетом України по земельних ресурсах 18 травня 1998 року.

Неподільними земельними ділянками є такі, що складаються з Ідеальних земельних часток і не можуть поділені в натурі (на місцевості) без шкоди для їх раціонального використання.

В рішенні Малоданилівської селищної ради від 11 листопада 2011 року йдеться про укладення договору оренди неподільної земельної ділянки з особою, що має ідеальну частку у спільному майні 25/100 частин. Обов'язковість відображення в рішенні про укладання договору оренди неподільної земельної ділянки інформації про інших власників об'єктів нерухомості, розташованих на цій земельній ділянці випливає зі статті 15 Закону України "Про державний земельний кадастр", статтей 1-4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 120 Земельного кодексу України.

Таким чином, рішення Малоданилівської селищної ради прийнято з порушенням вказаних норм.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування з межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі.

Договір оренди землі від 01 грудня 2011 року (пункт 1) укладено у відповідності до двох рішень Малоданилівської селищної ради: пункт 2 рішення від 16 червня 2006 року Малоданилівська селищна рада вирішила надати в оренду спільну неподільну земельну ділянку, межі якої встановлені технічною документацією із землеустрою, затвердженою пунктом 1 рішення від 16 червня 2006 року, усім співвласникам комплексу будівель, в томі числі Виробничому підприємству "Харківполімернитка" - Товариству з обмеженою відповідальністю; пунктом 1 рішення від 11 листопада 2011 року Малоданилівська селищна рада вирішила укласти договір оренди тієї ж самої неподільної земельної ділянки (не спільної) з одним із власників комплексу будівель.

За умови недійсності рішення Малоданилівської селищної ради від 11 листопада 2011 року недійсним є і договір оренди землі від 01 грудня 2011 року, укладений на виконання вказаного рішення. Рішенню від 16 червня 2006 року договір оренди землі від 01 грудня 2011 року не відповідає, оскільки в рішенні йдеться про передачу земельної ділянки усім співвласникам, а не одній особі.

Відповідно до пп. "д" пункту 2.2.3 Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними відносинами Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 року підлягають визнанню недійсними договори оренди земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що належать іншим особам на праві власності. Підставами для визнання такого правочину недійсним є частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України.

Внаслідок укладання договору оренди на виконання рішення Малоданилівської селищної ради від 11 листопада 2011 року договір оренди з Виробничим підприємством "Харківполімернитка" - Товариством з обмеженою відповідальністю було укладено таким чином, що єдиним користувачем земельної ділянки є Виробниче підприємство "Харківполімернитка" - Товариство з обмеженою відповідальністю, про що свідчить зміст договору оренди (пункти 2, 4).

Крім того, зміст трьох примірників договорів оренди від 01 грудня 2011 року не є ідентичним.

Позивач вказує, що при здійсненні реєстрації договору оренди землі від 01 грудня 2011 року Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області, правонаступником якого є Відділ Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області, на вказані обставини уваги не звернуло.

При реєстрації договору оренди не було враховано, що для реєстрації було подано договір оренди з додатками, зміст яких не відповідає чинному законодавству та проектній документації, затвердженій рішенням Малоданилівської селищної ради від 16 червня 2006 року.

Згідно частини 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є, серед інших, план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки.

Поняття "план земельної ділянки" визначено абзацем 8 статті 1 Закону України "Про землеустрій" як графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці. План (схема) складається з використанням даних державного земельного кадастру, картографічних матеріалів та одержаних під час проведення зйомок об'єкта землеустрою на місцевості або його межування. Такий документ використовується під час нанесення меж об'єкта землеустрою на відповідну кадастрову карту (план).

Додана до договору оренди землі від 01 грудня 2011 року схема земельної ділянки відображає лише місцезнаходження земельної ділянки на ситуаційному плані смт. Мала Данилівка і не відповідає статті 1 Закону України "Про землеустрій" (не має зовнішній меж, меж об'єктів нерухомого майна, інформації про права інших осіб тощо).

Поняття "кадастровий план земельної ділянки" визначено абзацем 8 статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" як графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру. Статтею 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Невід'ємною частиною кадастрового- плану є таблиця із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, відомостей пре цільове призначення земельної ділянки та розробника документації Із землеустрою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 "Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них" затверджено Порядок складення та затвердження індексних кадастрових карт (планів) і кадастрових планів земельних ділянок, вимоги до їх оформлення, пунктами 16-18 якого встановлено ті ж вимоги до складення та оформлення кадастрових планів земельних ділянок, що у статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Таким чином, позивач вважає, що реєстрацію договору оренди здійснено з порушенням діючого законодавства, а тому запис про реєстрацію договору оренди від 01 грудня 2011 року підлягає скасуванню.

Відповідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Норми статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхшіх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Позовні вимоги в частині скасування запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою договорів оренди землі № 632205594000313 від 24 лютого 2012 року про реєстрацію договору оренди землі від 01 грудня 2011 року та скасування запису № 003 від 24 лютого 2012 року (запис про договір оренди земельної ділянки) у Поземельній книзі 6322055900:00:003:0725 від 24 лютого 2012 року не відповідають способу захисту, передбаченому статтею 16 Цивільного кодексу України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне відносно четвертого віддповідача - Реєстраційної служби Дергачіського районного управління юстиції. Останній виконує лише адміністративні функції - державну реєстрацію договору і не приймає участі у нотаріально-правових відносинах, як сторона зобов*язання, яке виникло між позивачем та відповідачем. У зв*язку з цим вимога щодо пред*явлення позову відносно Реєстраційної служби Дергачіського районного управління юстиції не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Малоданилівської селищної ради від 11 листопада 2011 року "Про заключення договору оренди на земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень 25/100 частин яких перебуває у власності Виробничого підприємства "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю в АДРЕСА_1" та визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі від 01 грудня 2011 року між Малоданилівською селищною радою та Виробничим підприємством "Харківполімернитка" - Товариством з обмеженою відповідальністю про оренду земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень, що розташовані по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області задовольнити; у задоволенні позовних вимог в частині скасування запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою договорів оренди землі № 632205594000313 від 24 лютого 2012 року про реєстрацію договору оренди землі від 01 грудня 2011 року та скасування запису № 003 від 24 лютого 2012 року (запис про договір оренди земельної ділянки) у Поземельній книзі 6322055900:00:003:0725 від 24 лютого 2012 року відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Малоданилівської селищної ради від 11 листопада 2011 року "Про заключення договору оренди на земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень 25/100 частин яких перебуває у власності Виробничого підприємства "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю в АДРЕСА_1".

Визнати недійсним з моменту укладення договору оренди землі від 01 грудня 2011 року між Малоданилівською селищною радою та Виробничим підприємством "Харківполімернитка" - Товариством з обмеженою відповідальністю про оренду земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень, що розташовані по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 10.10.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець

Попередній документ
40909483
Наступний документ
40909486
Інформація про рішення:
№ рішення: 40909484
№ справи: 922/1972/14
Дата рішення: 06.10.2014
Дата публікації: 16.10.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: