09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/20818/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області
на постанову Яготинського районного суду Київської області від 21 листопада 2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року
у справі № 382/2196/13-а (2а/382/46/13)
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області
про перерахунок пенсії,-
У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області (далі по тексту УПФ), яким просив визнати неправомірними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання Управління пенсійного фонду в Яготинському районі Київської області, призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 21 листопада 2013 року у справі № 382/2196/13-а (2а/382/46/13), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, УПФ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_4 подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошував на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працював в ДП «Яготинська птахофабрика» займав наступні посади: з 22 січня 1979 року - машиніста 4-го розряду компресорного цеху; з 26 грудня 1987 року - по 15 травня 1998 року - машиніст аміачних холодильних установок.
По досягненню 55 річного віку, позивач звернувся до відповідача із заявою, про призначення йому пільгової пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Управління Пенсійного фонду в Яготинському районі №3724/04-03 від 18.09.2013 року відмовлено ОСОБА_4 у призначенні пільгової пенсії, посилаючись на те, що він не довів факт своєї роботи зі шкідливими умовами праці.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно пункту б) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком за Списком № 2 мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
У відповідності до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СPCP від 22 серпня 1956 року № 1173 передбачені посади: - машиністи (мотористи, компресорщики), які обслуговують аміачно-холодильні установки в промисловості та на транспорті, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах (п. 14 розділу XXXII, шифр-23200000-14341, «Загальні професії»).
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наявність в трудовій книжці позивача записів, що з 22 січня 1979 року він працював машиністом 4-го розряду компресорного цеху, а з 26 грудня 1987 року по 15 травня 1998 року - машиністом аміачних холодильних установок, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій стосовно наявності у ОСОБА_4 стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.
В касаційній скарзі УПФ звертає увагу суду на відсутність атестації робочого місця, яка обов'язково потрібна для зарахування ОСОБА_4 до пільгового стажу періодів роботи після 21.08.1992 року.
З цього приводу суд касаційної інстанції вказує наступне.
У відповідності до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На виконання вищезазначеної норми права судами досліджене рішення Управління Пенсійного фонду в Яготинському районі №3724/04-03 від 18.09.2013 року.
Із змісту вказаного рішення не вбачається обґрунтування відмови ОСОБА_4 у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи після 21.08.1992 року. Мається лише посилання на недоведеність факту роботи позивача на посаді машиніста аміачно-холодильних установок, що спростовано в процесі розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про невідповідність рішення УПФ №3724/04-03 від 18.09.2013 року вимогам законності та обґрунтованості, внаслідок чого воно підлягає скасуванню, що правомірно зазначено в судових рішеннях.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли оскаржувані рішення з дотриманням норм матеріального права та діючого законодавства України.
Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередній інстанцій підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області - відхилити.
Постанову Яготинського районного суду Київської області від 21 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі № 382/2196/13-а (2а/382/46/13) - залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: