09 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4516/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Головчук С.В. , Ємельянова В.І. , Іваненко Я.Л. , Малинін В.В. , перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Студія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014р., прийнятої у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Студія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.
Положеннями ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до ст. 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. 239-2 та ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно з положеннями ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Як вбачається із заяви відповідача та ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014р., про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Студія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.
Підставою для відмови у відкритті касаційного провадження стало те, що розгляд справи суди першої та апеляційної інстанцій здійснювали в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, заява про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України подана не з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а тому ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження не може бути предметом перегляду Верховним Судом України з підстав, встановлених п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Студія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали, а також заяву з доданими до неї матеріалами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Д-Студія" .
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді
Головчук С.В.
Ємельянова В.І.
Іваненко Я.Л.
Малинін В.В.