"25" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/2409/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівЧалого С.Я.
Шведа Е.Ю.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірною відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсною картки відмови у прийняті митної декларації. визнання недійсним рішення про визначення митної вартості за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Арсенал" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року
У жовтні 2010 року ТОВ "Арсенал" у Донецькому окружному адміністративному суді пред'явило позов до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірною відмови у прийнятті митної декларації, визнання недійсною картки відмови в прийняті митної декларації. визнання недійсним рішення про визначення митної вартості.
Просило:
- визнати неправомірною відмову Східної митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, що відображено у картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 квітня 2010 року № 700030001/0/00013 та визнати недійсною картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 квітня 2010 року № 700030001/0/00013;
- визнати недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товару від 07 квітня 2010 року № 700000006/2010/000263/2 до вантажної митної декларації від 07 квітня 2010 року № 700030001/2010/000662 за резервним шостим методом;
- стягнути з Державного бюджету України суми надмірно сплачених ТОВ "Арсенал" коштів у розмірі 14989,83 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року, у задоволенні позову ТОВ "Арсенал" відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції ТОВ "Арсенал" подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог ТОВ "Арсенал".
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "Арсенал" та апеляційний суд, залишаючи таке рішення без зміни, виходили із того, що рішення відповідачем про визначення митної вартості товарів від 07 квітня 2010 року
№ 700000006/2010/000263/2 винесено правомірно, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не підтверджували заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.
Така правова позиція судів попередніх інстанцій є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно із статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Митного кодексу України встановлено правило, що усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" від 09 квітня 2008 року № 339 передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Перелік документів, що використовуються для визначення митної вартості товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 року № 80 "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України".
Згідно зі статтею 81 цього ж Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України, вона та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Митний орган має право упевнитися у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (далі - Порядок декларування митної вартості товарів).
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці, а пунктом 7 цього ж Порядку визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
За змістом пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку декларування митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Статтею 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються
(метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Пунктом 15 Порядку декларування митної вартості товарів передбачено, що для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися такі документи: установчі документи підприємства, що переміщує товари; угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація; ліцензійні чи авторські угоди; замовлення на поставку товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається; інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.
Згідно з матеріалами справи, у декларації митної вартості від 07 квітня 2010 року № 700030001/2010/000662 стоїть відмітка працівника митної служби про пропозицію для позивача надати у відповідності до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів наступні документи:
- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
- відповідну бухгалтерську документацію; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;
- калькуляцію фірми-виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- сертифікат про походження товару;
- відомості про якісні характеристики товару;
- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант ТОВ "Арсенал" ОСОБА_4 вказав 07 квітня 2010 року про ознайомлення з переліком витребуваних документів та зазначив, що вищевказані документи надати не має можливості.
Відмова у наданні витребуваних митницею документів обумовила застосування шостого резервного методу визначення митної вартості та стала підставою для складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 квітня 2010 року № 700030001/0/00013 та рішення про визначення митної вартості товарів від 07 квітня 2010 року № 700000006/2010/000263/2.
За заявою позивача від 07 квітня 2010 року № 10/111 щодо митного оформлення товару "цинк нелегований в чушках, з вмістом цинку не менше
99,99 %" згідно з контрактом від 25 січня 2008 року № 808 за митною вартістю, визначеною митним органом під гарантійне зобов'язання, Східна митниця листом від 07 квітня 2010 року № 11-41/2694 повідомила про прийняте рішення щодо можливості випуску товару у вільний обіг під обрані позивачем гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом.
Листом від 17 травня 2010 року № 11-41/4027 Східна митниця відповідно до статті 265 Митного кодексу України та пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів повторно додатково витребувала документи, визначені 07 квітня 2010 року на декларації.
04 червня 2010 року ТОВ "Арсенал" надало додатковий пакет документів, який митницею був визнаний неповним, у зв'язку з тим, що не було надано договори з третіми особами, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконання умов договору (контракту), розрахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, сертифікат про походження товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій.
Строк дії гарантійних зобов'язань 90 календарних днів, визначених статтею 264 Митного кодексу України, з моменту випуску товарів у вільний обіг, спливав 07 липня 2010 року, 11 липня 2010 року та 14 липня 2010 року відповідно.
Згідно пункту 14 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 березня 2008 року за
№ 259/14950, митний орган не пізніше 10 днів до завершення строку дії гарантійних зобов'язань повинен прийняти рішення про можливість або неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, на підставі розгляду додатково наданих відомостей.
У зв'язку з неотриманням додатково витребуваних документів, Східна митниця листом від 29 червня 2010 року № 11-18/5327 повідомила ТОВ "Арсенал" про прийняття рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом.
Враховуючи неможливість застосування попередніх методів Митницею на підставі статті 57 Митного кодексу України здійснено коригування митної вартості оцінюваних товарів за 6 резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України .
Відповідно до статті 64 Митного кодексу України резервний метод застосовується у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, то митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Визначивши, що позивачем не було надано відповідачеві всі передбачені вказаними правовими нормами підтверджуючі документи, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність проведення відповідачем коригування митної вартості товару за шостим резервним методом.
Суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини у справі та наданим сторонами доказам дали правильну правову оцінку. Рішення судів є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги ТОВ "Арсенал" не спростовують висновки судів.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірною відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсною картки відмови в прийняті митної декларації. визнання недійсним рішення про визначення митної вартості - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Чалий С.Я.
Швед Е.Ю.