"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/72084/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Державного реєстратора Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» - Воронової Ганни Володимирівни про скасування рішення та спонукання до вчинення певних дій, -
встановила:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Державного реєстратора Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» - Воронової Ганни Володимирівни про скасування рішення та спонукання до вчинення певних дій.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» Воронової Ганни Володимирівни про відмову ОСОБА_4 в державній реєстрації прав та надання Витягу з реєстру від 03 лютого 2001 року. Зобов'язано Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» надати позивачу витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі, ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що 06 грудня 2010 року державний нотаріус Першої керченської державної нотаріальної контори звернувся до КРП «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» із заявою про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно відносно житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з заведенням спадкової справи №1267/2003.
Також, 19 січня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до КРП «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» із заявою про реєстрацію та внесення запису до Реєстру для отримання Витягу з реєстру прав власності.
Однак, рішенням КРП «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» від 03 лютого 2011 року відмовлено ОСОБА_4 в проведенні державної реєстрації прав та видачі витягу з Реєстру у зв'язку з відсутністю на місцевості будинку, зазначеного в Договорі купівлі-продажу №1355 від 11 лютого 1977 року, та наявністю іншого будинку, який не введений в експлуатацію з посиланням на пункти 1.2, 1.6, 2.9, 7.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Згідно пункту 7.6 вказаного Тимчасового положення наданню витягу з Реєстру прав передує проведення технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадку надання витягу з Реєстру прав відповідно до пункту 3.13 Положення.
Відповідно до абзацу другого статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру прав.
Частиною другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться, зокрема, за наявності даних технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають реєстрації.
Відповідно до пункту 7.11 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, реєстратор БТІ відмовляє у задоволенні заяви про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, якщо:
- заявник (заявники) відповідно до закону не має (не мають) права на отримання тих відомостей з Реєстру прав, які були викладені в його (їх) заяві;
- заявником (заявниками) не подано документ, що підтверджує оплату за надання витягу з Реєстру прав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що будівля 1960 року не внесена до Реєстру прав власності. По реєстраційній справі по будівлі 1960 року витяг не може бути наданий, так як ця будівля знесена, відсутня на місцевості та по даним інвентаризації.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 звернулась із заявою про надання витягу стосовно майна, яке не оформлено належним чином, не прийнято в експлуатацію та відносно якого не відкрита реєстраційна справа.
Більш того, судом апеляційної інстанції досліджено факт відсутності відомостей про те, що будинок позивача перебудований чи добудований.
Враховуючи встановлення факту законності дій державного реєстратора КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» та відсутності можливості у відповідача надати витребуваний витяг, рішення про відмову ОСОБА_4 в державній реєстрації прав та надання Витягу з реєстру від 03 лютого 2001 року, є правомірним.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не позбавлена можливості в порядку цивільного судочинства визнати своє право на незавершене будівництво, як спадкоємець, та здійснити відповідні процедури для реєстрації після введення будівлі в експлуатацію.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді